Кремінь закликає перейменувати населені пункти, назви яких мають «російськомовний характер»

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до керівників низки органів місцевого самоврядування щодо необхідності привести назви населених пунктів у відповідність до Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба мовного омбудсмена.

“Сьогодні я підписав декілька десятків звернень на керівників місцевих органів державної влади проханням привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 закону назви населених пунктів”, - сказав Кремінь.

Він нагадав, що відповідно до частини першої статті 41 мовного закону географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об’єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою.

“До мене надходять численні звернення та повідомлення від громадян, які скаржаться на те, що назви низки населених пунктів мають російськомовний характер та не відповідають правилам і нормам українського правопису. Це такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ та багато інших", - сказав Кремінь.

За його словами, багато цих населених пунктів мали "прекрасні історичні назви, як Сіверський Донець, Гарбузинка чи Богопіль" та були несправедливо перейменовані за радянських часів.

“...Мають бути вжиті всі необхідні заходи щодо приведення географічних назв у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону. Це сприятиме забезпеченню функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки”, – наголосив уповноважений.

Читайте також: Ситуація бажає кращого: Кремінь – про виконання мовного закону у театрах

Як повідомлялося, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

З 16 липня 2021 року набули чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 закону, якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.