Що таке нарцисизм і як з ним боротися. Астрологічний досвід

Хто такі нарциси? Чим вони відрізняються від решти людей? Чому важливо вміти їх розпізнавати?

Нарцисизм – це комплекс рис людського характеру, які допомагають людині вижити: бажання добитися кращого становища в суспільстві, виділитися, привернути до себе увагу, досягти якоїсь амбітної мети, повести за собою. У розумних межах нарцисизм корисний і навіть необхідний. Будь-яка цікава, харизматична особистість є нарцисом, і не буває яскравих особистостей, котрі не мають нарцистичних рис.

Але іноді нарцисизм зашкалює, кількість переходить у якість, і він, як і будь-яка людська чеснота, перетворюється на зло.

Ділюся власним досвідом, почерпнутим на ниві астрологічних практик і спілкування з різними людьми, та й із власних життєвих ситуацій.

ВІД 1 ДО 10

Для зручності, кількісно оцінюючи будь-яку ціху людського характеру, користуюся десятибальною системою. Усе, що в межах від 2 до 8, розглядаю як «норму», 1-2 бали означає брак риси, 9-10 – її надмір. Брак чи надмір – це завжди певною мірою збочення, відхід від «норми» й може свідчити про наявність пограничних станів. За таких кількісних показників будь-яка навіть позитивна риса стає негативною, а негативна – тим більше.

Від 2 до 5 – риса проявлена слабо, від 6 до 8 – яскраво.

Скажімо, щедрість до 8 балів – це завжди добре, 9-10 – вона переходить у марнотратство, нездатність володіти матеріальними ресурсами. Щедрість, оцінена на 1-2 бали, зрозуміло, означає скупість.

Скупість, у свою чергу, до 8 балів – це не що інше як ощадливість, раціональне використання ресурсів, 9-10 – скнарість, патологічна жадність.

Любов до мандрівок ранжується від бажання сидіти дома до бродяжництва, комунікабельність – від замкнутості до неможливості перебувати на самоті тощо.

Так ось нарцисизм у межах від 3 до 8 балів – цілком здоровий і конструктивний. Менше 3 означає розмитість особистості, відсутність власного «я».

До 6 балів – це, так би мовити, «сіра маса», більшість. Такі люди мають певні доволі тривіальні амбіції, але їх навряд чи можна назвати «нарцисами».

6-8 балів – це вже справді нарциси, але здатні адаптуватися і будувати стосунки.

Людей із 9-10 балами нарцисизму хтось влучно назвав «перверзними». Ідеться про інший тип нарцисизму, якого ліпше остерігатися, якщо хочете зберегти своє психічне здоров’я і життєву енергію для чогось важливого. Поряд із перверзним нарцисом вам мало що світить. Крім драм, нервового виснаження і розчарування.

Себе скромно оцінюю на 8 балів. Ну, може, з кількома десятими…

ЗНАКИ ЗОДІАКА І НАРЦИСИЗМ

Прояв нарцисизму завжди має забарвлення знака, до якого належить перверзний нарцис (ПН). У різних знаків нарцистичні риси мають різне вираження, поєднуються в різних співвідношеннях. У будь-якому разі в характері людей домінують особливості, пов’язані з позицією Сонця, Місяця, Асцендента в натальній карті. Сонця – передусім.

До вірних показників високого рівня нарцисизму належать такі: Сонце і Місяць перебувають в одному знаку; Сонці і Асцендент перебувають в одному знаку, Сонце розташоване на Асценденті. Сонце має напружені аспекти з Сатурном, Марсом, Ураном або перебуває у з’єднанні з котроюсь із цих планет; розташування Сонця в зеніті (на МС); напружений аспект між Місяцем і Нептуном.

Овен. ПН, народжені під цим знаком, свавільні, надзвичайно примхливі й нестабільні. При цьому харизматичні і владні. Мають численних недругів. Люблять драматизувати події. Часто вдаються до шантажу, тиску, примусу. Нерідко є зачинателями нового напрямку в політиці, мистецтві, літературі тощо.

Представники: Лаврентій Берія, Микита Хрущов, Сергій Лавров, Валентина Матвієнко, Стівен Сігал, Станіслав Говорухін; також, можливо, Іван Мазепа, Чарлі Чаплін, Квентін Тарантіно, Емма Вотсон, Вінсент Ваг Гог, Алла Пугачова, Ірина Білик, Мерая Кері, Леді Гага, Монатік, Елтон Джон, Максим Горький, Володимир Винокур, Михайло Шуфутинський.

Телець. Навколишні мають захоплюватися тим, чим захоплюється Телець, але жодним чином не виявляти більше захоплення чи кращу обізнаність щодо об’єкта. Тяжіє до красивих вчинків, демонстративного благородства – з квітами, шампанським, музикою. Може бути фанатиком і садистом.

Представники: Карл Маркс, Володимир Ленін, Адольф Гітлер, Саддам Хусейн, Пол Пот, Володимир Жириновський, Катерина ІІ, Дмитро Кисельов, Інеса Арманд, Філіп Кіркоров, Іван Марчук; також, можливо, Симон Петлюра, Ірина Фаріон, Зигмунд Фрейд, Леонардо да Вінчі, Сальвадор Далі, Аль Пачино, Джек Ніколсон, Пенелопа Крус, Святослав Вакарчук, Настя Каменських, Потап, Енріке Іглесіас, Шура, Михайло Булгаков, Володимир Набоков.

Близнюки. Невловимість, мінливість, брехливість – це їхня фішка. Вдаються до утрирування будь-яких емоцій, хоча насправді їх не відчувають. Іноді говорять так, що їх важко зрозуміти. Висновки роблять на основі якихось шматків, фрагментів з почутого чи побаченого. Причому ці висновки завжди категоричні й різкі. Щоправда, через день вони можуть помінятися на протилежні.

Представники: Петро Перший, Ернесто Че Гевара, Йосип Броз Тіто, Михайло Бакунін, Дональд Трамп; також, можливо, Джон Кеннеді, Арсеній Яценюк, Тарас Чорновіл, В’ячеслав Кириленко, брати Качинські, Олексій Навальний, Конан Дойл, Олександр Пушкін, Йосиф Бродський, Джонні Депп, Г’ю Лорі, Максим Галкін, Мерилін Монро, Олег Скрипка, Анжеліка Варум, Наташа Корольова, Наомі Кемпбелл, Анна Курнікова.

Рак. Особливо тяжкий випадок. Ужитися з перверзнонарцистичним Раком практично неможливо. Дуже болісно реагує на будь-яке зауваження, ображається за дрібниці й подовгу зациклюються на них, домислюючи ледве не змови проти себе. При цьому сам може поводитися досить по-хамськи. Дуже боїться втратити те, що має. Серед Раків найбільше зрадників. Люблять нав’язувати свою точку зору, яка часто безглузда і ґрунтується на якихось нелогічних посилах. Приписують собі чужі заслуги. Антиподи благородства.

Представники: Віктор Янукович, Геннадій Зюганов, Михайло Задорнов, Захар Прилєпін, Григорій Лепс, Джуліан Асанж, Юлій Цезар; також, можливо, Далай-лама, Сергій Тарута, Михайло Воронін, Сергій Звєрєв, Влад Яма, Юрій Іллєнко, Володимир Маяковський, Анна Ахматова, Франц Кафка, принцеса Діана, Том Круз, Бенедікт Кембербетч, Валерій Меладзе, Леонід Агутін, Амадео Модільяні, Фріда Кало, Майкл Тайсон.

Лев. Нарцисизм у Лева у крові. Перверзні Леви постійно носяться зі своїми реальними й надуманими досягненнями. Завжди в центрі уваги, хапаються за відповідальні пости, регалії. Можуть опікуватися якимсь об’єктом, що слугує для них нарцистичним ресурсом – але лише поки він таким залишається. Брехливі, зрадливі, падкі на лестощі. Можуть у лайні вбачати золото, якщо воно дає їм якесь підживлення.

Представники: Беніто Муссоліні, Віктор Медведчук, Уго Чавес, Слободан Мілошевич, Марін Ле Пен, Фідель Кастро, Едіта П’єха, Сергій Мавроді, Анатолій Кашпіровський, Наполеон Бонапарт, Олександр Македонський; також, можливо, Леонід Кучма, Білл Клінтон, Барак Обама, Шимон Перес, Джордж Сорос, Олександр Дюма, Джоан Роулінг, П’єр Рішар, Леонід Якубович, Ольга Сумська, Антоніо Бандерас, Наталія Могилевська, Олег Винник, Вітні Г’юстон, Софія Ротару, Мадонна, Андірій Кузьменко (Кузьма), Ігор Крутий, Коко Шанель.

Діва. Збочені перфекціоністи, які копаються в дрібницях і не бачать головного. Потребують хвальби, але дуже насторожені щодо неї. Недовірливі й вередливі. Зосереджені на своїй зовнішності та хворобах. Вередливі, нав’язливі, злопам’ятні.

Представники: Олександр Лукашенко, Дмитро Медведєв, Юрій Лужков, Йосип Кобзон, Олександр Розембаум, Валентин Гафт, Ясір Арафат; також, можливо, Олександр Довженко, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Іван Котляревський, Оксана Забужко, Лев Толстой, Стівен Кінг, Майкл Джексон, Фредді Мерк’юрі, Земфіра, Богдан Ступка, Фаїна Раневська, Антон Лірник, Левко Лук’яненко, Катерина Осадча, Клаудія Шиффер, Світлана Тихановська.

Терези. Другий після Левів найнарцистичніший знак. Зверхні, байдужі, брехливі, істеричні. Їхня позиція має домінувати, хоча вони з нею незгодні. Сентиментальні, але їхні сентименти спрямовані на власну персону. Лихослівні пліткарі. Часто справді унікальні, але життя з ними – справжній подвиг.

Представники: Андрій Чикатило, Володимир Путін, Рамзан Кадиров, Григорій Потьомкін, Володимир Соловйов, Сергій Доренко, Микола Басков, Микита Михалков, Сергій Єсенін, Джон Леннон, Фрідріх Ніцше; також, можливо, Іван Драч, Володимир Яворівський, Оскар Вайльд, Артюр Рембо, Марина Цвєтаєва, Борис Нємцов, Андрій Данилко, Дмитро Гордон, Світлана Лобода, Ані Лорак, Іван Дорн, Марк Захаров, Тур Хеєрдал.

Скорпіон. Найнестерпніший з усіх ПН. Навіть коли мовчить. Присутність Скорпіона вже пригнічує. Злостиві, чорнороті, саркастичні. Страшенні кар’єристи, люблять бути сірими кардиналами. Майстри знецінювання, яке є наслідком чорної заздрості. Психологічні вампіри.

Представники: Роман Абрамович, Ксенія Собчак, Лев Троцький, Григорій Орджонікідзе, Йозеф Геббельс, Лазар Каганович, Лоліта Мілявська, Джулія Робертс; також, можливо, Леонардо Ді Капріо, Людмила Гурченко, Іван Тургенєв, Федір Достоєвський, Джо Байден, Гілларі Клінтон, Теодор Рузвельт, Індіра Ганді, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук, Едьдар Рязанов, Кочіта Вурст, Олександр Градський, Михайло Ломоносов.

Стрілець. Мізантроп, владолюбець і демагог, хоча й харизматичний. Дивним чином умудряється вживатися з ненависними йому людьми. Очевидно, це зумовлено з особливим даром пристосуванства. Їхня позиція єдино правильна. Усім керують і в усе втручаються. Ображають навколишніх, не помічаючи цього. Бувають фанатиками якоїсь ідеї, ідеології або релігії.

Представники: Йосип Сталін, Леонід Брежнєв, Леонід Черновецький, Міхеїл Саакашвілі, Дмитро Табачник, Олександр Солженіцин, Вінстон Черчілль, Григорій Сковорода; також, можливо, Шарль де Голль, Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Микола Томенко, Ахтем Сеїтаблаєв, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Ольга Кобилянська, Мойсей Фішбейн, Пауль Целан, Назарій Яремчук, Андрій Макаревич, Брітні Спірс, Михайло Поплавський, Волт Дісней.

Козеріг. Тяжкий випадок. Жадання домінувати, але так, щоб ніхто про це не здогадувався. Сварливі (всупереч усталеному уявленню), важкі у спілкуванні. Кар’єра для них понад усе (хоча можуть це заперечувати). Подекуди мають садистські нахили, які проявляють дома чи з підлеглими. Вважають себе взірцем справедливості, хоча це зовсім не так. Ненавидять тих, із ким перебувають поруч, дарма що навколишні про це й гадки не мають.

Представники: Михайло Боярський, Діма Білан, Жерар Депардьє, Марія Захарова, Олександр Дугін; також, можливо, Елвіс Преслі, Адріано Челентано, Ольга Полякова, Злата Огневич, Віктор Павлік, Ігор Ніколаєв, Джим Керрі, Василь Лановий, Рената Литвинова, Мел Гібсон, Джефф Безос, Олександр Грибоєдов, Степан Бандера, Олексадр І, Ісак Ньютон, Джаред Кушнер, Міхаєль Шумахер.

Водолій. Особливі самодури. Холодні, байдужі, пофігістичні. Самостверджуються за рахунок визнання в соціальних групах, часто не пов’язаних з основною кар’єрою. Легко знаходять влучні знецінювальні формулювання. Оточують себе зручними людьми. Недовірливі, усе завжди спростовують.

Представники: Кім Чен Ір, Григорій Распутін, Лев Лещенко, Дмитро Харатьян, Юрій Лоза, Сергій Пєнкін, Олександр Тупицький, Олексій Міллер, Леонід Ярмольник, баба Ванга, Павло Лазаренко; також, можливо, Борис Єльцин, Шакіра, Віра Брежнєва, Тіна Кароль, Володимир Висоцький, Анна Герман, Вітас, Рональд Рейган, Едуард Шеварнадзе, Борис Березовський, Антон Чехов, Борис Пастернак, Джон Траволта, Любов Орлова.

Риби. Плаксиві, фальшиві, брехливі. Тяжіють до алкоголізму або захоплення всілякою маячнею, яку підносять як щось видатне. Не можуть існувати без зовнішнього стимулювання, особливо похвал. Виняткові пристосуванці. Упадають в екстаз, прокручуючи в голові надзвичайне враження, яке вони справили на навколишніх.

Представники: Михайло Пореченков, Наталія Поклонська, Михайло Жванецький, Едуард Лимонов, Борис Мойсеєв; також, можливо, Тарас Шевченко, Юрій Андрухович, Альберт Ейнштейн, Віталій Козловський, Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Реджеп Ердоган, Михайло Горбачов, Стів Джобс, Юрій Гагарін, Шерон Стоун, Тетяна Буланова, Андрій Миронов, Олег Янковський, Ольга Фреймут.

ОЗНАКИ

Дзеркало

Усупереч традиційному уявленню про те, що ПН весь час дивляться на себе в дзеркало, вони роблять це не більше, ніж решта. А якщо й зазирають у нього, то не так для замилування собою, як для зменшення тривог про власну зовнішність та пошуку ракурсу чи власного образу, який може справити на навколишніх якомога краще враження.

Тому назва «нарцис» для цього типу особи не зовсім вдала і вводить в оману навіть психологів, які часто починають свої розлогі описи про нарцисів з розповіді про відомого міфологічного героя.

Демонстративність

Демонстративна поведінка – одна з головних особливостей ПН. Для них дуже важливо справити враження, привернути до себе увагу. Яким це способом робиться, залежить від інтелектуального й освітнього рівня, і, звісно, визначається знаком Зодіака, до якого належить ПН.

Екстравагантний одяг, образ якогось героя, театральність, істеричність – це все про них. А ще – створення особливого (звісно, фальшивого) образу в соцмережах і «лайкозалежність». Бажання вразити, викликати в інших захоплення собою.

Заздрість

Це є основоположна риса ПН, у якій, щоправда, жоден із них не зізнається. Вони бояться заздрити, адже це їх руйнує, показує їхню нікчемність і вразливість.

А заздрять вони всьому – зовнішності, майну, якійсь рисі характеру, здатності виражати певні емоції (чого вони не мають), кар’єрним досягнення, кольору шкіри, успіхам, наявності коханця чи коханки та безлічі інших речей.

Заздрість – це їхній вічний заряд, який, однак, ніколи не тримається у своєму чистому вигляді.

Щойно з’являється оце найнеприємніше у світі відчуття, як моментально трансформується – або у знецінення, або у присвоєння. Тобто все, що можна присвоїти, ПН присвоює. Наприклад, купує собі таку саму річ, береться сам нахвалювати когось, кому заздрить, заглушаючи своїми похвалами інших, зваблює коханку чи коханця, на яких позаздрив чи позаздрила і таке ін.

Але присвоєння вдається далеко не завжди, і тоді від заздрощів рятує знецінювання. «Цей виноград зелений», - сказала Лисиця, коли не змогла дотягнутися до соковитого грона. Езопова байка – саме про знецінення, зумовлене заздрістю, неможливістю присвоїти те, що хочеться.

ПН – справжні майстри знецінювання, яке проявляється в різних формах.

По-перше, може знецінюватися сам об’єкт заздрощів, його характеристики чи особливості.

Наприклад, знайомий купив гарний автомобіль. Типова реакція ПН: «Та він жере пальне, як трактор»; «Я їздив на такій машині – дубова і неповоротка»; «Електроніка там така, що як зламається, то машину хоч викидай» і т. д.

По-друге, знецінюються обставини, які певним чином стосуються об’єкта заздрощів. Щодо власника автомобіля це формулюється приблизно так: «Накрався грошей, то може собі дозволити»; «Та це ж він купив, щоб перед дівчатами хизуватися»; «Такі машини якраз найбільше крадуть – побачимо, де він його зберігатиме».

Третя форма – знецінювальне узагальнення, коли об’єкт заздрощів ставиться в один ряд з іншими і «втрачає» свою привабливість, унікальність: «Та на таких машинах пів міста їздить»; «У нього все має бути таке дороге – щоб казали: який багатий»; «Усі машини однакові, тільки бренди коштують грошей» і т. д.

Ось іще кілька прикладів.

Товариш почав стосунки з красивою дівчиною: 1) «Коли нафарбована, то гарна, а якщо все змити, то гидко глянути»; 2) «Та вона з половиною міста переспала»; 3) «Усі собі заводять дівчат одного типу».

Приятель влаштувався на гарну роботу: 1) «Там же від дзвінка до дзвінка треба сидіти, та ще й на вихідні пахати»; 2) «Це ж кум із міністерства прилаштував»; 3) «Ці всі роботи «на когось» не для мене».

Знецінювання – порятунок для ПН, інакше б він просто деградував від заздрощів.

Іноді воно чергується з присвоєнням. Одна моя клієнтка затято критикувала людей, які цілуються на людях. «Ці парочки, – казала вона, – лижуться на людях, аж противно». Потім вона «присвоїла» об’єкт заздрощів (цілування на людях), коли зав’язала стосунки з чоловіком, тобто сама із задоволенням і зі ще з більшим ентузіазмом, ніж інші, привселюдно цілувалася.

Клієнт колись критично, неприязно висловлювався про молоду гарну жінку, аж поки не «присвоїв» її – почав із нею зустрічатися. Щоправда, вони швидко розійшлися, і він знову повернувся до критики.

Залежність

ПН не можуть жити самостійно. Вони залежать від оточення і, як правило, несвідомо або свідомо шукають собі жертву – партнера, друга, коханця чи коханку, на яких вони справляють бажане враження і від яких можуть отримувати так званий нарцистичний ресурс – засоби власного возвеличення, самоствердження й відчуття значимості.

Вони висять у інших людей на шиї, паразитують на них, використовують їх, «прилипають» до них, не відчуваючи при цьому жодної незручності.

ПН наївні і несамостійні. Часом люди дивуються, як вони взагалі виживають у цьому світі.

Та насправді вони вельми живучі й чіпкі і виживають саме за рахунок тих, до кого «прилипли».

Їхній мозок постійно шукає підтвердження власної значимості, унікальності, розуму, таланту.

Люди, предмети, обставини, які слугують цьому, і є їхнім нарцистичним ресурсом. ПН прив’язуються до таких, людей чи предметів, і коли їх втрачають, відчувають величезний дискомфорт. Вони можуть довго підтримувати зв’язок зі своїм «колишнім» чи «колишньою», якщо вони хоч трішки підживлюють їхнє відчуття власної грандіозності.

Реалізація у професійній діяльності може приносити тимчасове задоволення. Тому вони бувають доволі обов’язковими (але не завжди) щодо покладених на них обов’язків та осіб, від яких залежать. Проте ігнорують всілякі обіцянки, дані просто людям або жертвам, до яких вони «прилипли». Тобто їм властива вибіркова обов’язковість.

Часто нарцистичним ресурсом слугують усілякі курси, тренінги, навчання. Подекуди ПН відвідують курси з предметів, які й так добре знають , але це допомагає їм самостверджуватися. Іноді ходять до психологів, психоаналітиків, астрологів тощо – але з однією метою: почути й відчути, які вони значущі.

Фальшивий образ

ПН майстерно створює і ретельно підтримує образ, який захищає його чи її від розкриття реального «я» – нікчемного і слабкого.

Насправді ПН, на відміну від «здорового» нарциса, зневажає, ненавидить себе справжнього. Як правило, що є ущербним, але старанно приховує свою ущербність, часто навіть обманює себе сам, являючи світові образ, що покликаний взаємодіяти з навколишніми – зокрема любити, захоплюватися, співчувати і т. д. Насправді всі ці відчуття – імітація. ПН нездатні ні любити, ні захоплюватися, ні співчувати. Принаймні так, як це відчуває більшість людей.

Їхня любов – це лише хворобливе бажання привласнити когось або пробудити любов до себе. Захоплення невідривне від возвеличення власної персони. А «співчуття» – гра або реальний сум з приводу втрати нарцистичного ресурсу.

Власне «я» ПН заховане так глибоко, що навіть найближчі люди не знають його чи її справжньої суті. Їм доводиться проводити багато часу в різних тусівках, у колі власних жертв, біля свого партнера, аби не залишатися на самоті, оскільки це допомагає їм заглушати неугавне невдоволення справжнього «я», якому дуже дискомфортно в цьому світі. Багато ПН люблять стверджувати, що вони інтроверти.

Підтримка фальшивого образу, обраного залежно від обставин і людей, з якими ПН має справу, пов’язана з іншою особливістю – брехливістю. Біографія ПН завжди залишається туманною, з недомовками, гіперболізованими жахами або неймовірними досягненнями. Головне для них – зберігати загадковість.

Справжнє «я» проривається назовні здебільшого в екстремальних умовах, наприклад під час конфліктів. На якусь мить ПН може стати самим собою, і ви побачите закомплексовану, подекуди забобонну особу, людиноненависника, та головне – почуєте всю «правду» про себе – як про негідника, мерзотника, брехуна і таке ін. Тобто всі свої вади ПН перенесе на вас.

У нього чи в неї, як правило, завищені вимоги до навколишніх і до самого (самої) себе, особливо щодо зовнішніх даних. Вони завжди бачать у собі якийсь ґандж, який часто приховують, і прагнуть себе удосконалити – шляхом підтяжок, накачування губ, фізичних вправ, пластичних операцій, нарощування грудей, члена тощо. Подекуди густо розмальовують себе татуюванням. Можуть фотографуватися лише в певному ракурсі, нервують, коли на знімку виглядають якось не так.

Тут спостерігаємо парадокс: з одного боку, виставляння знімків та відео у соцмережах для схвальних оцінок, лайків, з другого – страх фільмування, аби там не вилізло щось небажане, потворне.

ПН подекуди імітують якихось героїв фільмів чи книжок або придумують собі суперобраз – фатальна жінка, рятівник людства, інтелектуал, донжуан тощо.

Брак емпатії

Це дуже важливий показник, який фігурує в усіх публікаціях про нарцисизм, але його не можна вважати надто надійним.

По-перше, не всі розуміють, що таке емпатія, а по-друге, критерії її браку надто непевні.

Емпатія – це не просто здатність співчувати: цю здатність якраз нескладно зімітувати, що й роблять багато людей. Емпатія охоплює комплекс адекватних емоційних реакцій на емоції інших людей. Тобто коли радість викликає радість (а не, скажімо, роздратування), обурення чимось – обурення тим самим (а не вами – через те, що ви обурюєтеся), біль – відчуття болю і т. д.

Мало який ПН визнає, що не має емпатії, бо насправді не знає, що це таке. Більше того, ПН може утрирувано опікуватися кимось, демонструвати розуміння і співчуття, навіть жертвувати гроші на доброчинність, аби компенсувати брак цих відчуттів у палітрі власних емоцій.

Є деякі непрямі ознаки браку емпатії, хоча й вони не є стовідсотково точними. Ось ці ознаки.

Близька вам людина займає позицію вашого опонента в якихось побутових ситуаціях («співчуває» не своєму ближньому, а чужій особі – наприклад офіціантові, який вам нагрубив).

Такі люди запитують і не слухають відповідь.

Займають позицію, що відмінна від позиції більшості.

Категорично висловлюються про якісь слабощі людей.

Проявляють невмотивований, подекуди панічний страх щодо чогось невинного і навпаки – зайве наражаються на ризик, ігноруючи небезпеку (це також і психопатична особливість).

Брак емпатії часом корелюється з наявністю самодурства – незважанням на позиції, оцінки, судження інших, коли внутрішня мотивація переважає над зовнішньою, що, крім іншого, є проявом недостатньої адаптивності.

Інакше кажучи, малоемпатична особа погано сприймає аргументи інших людей.

У них немає авторитетів серед навколишніх, такими можуть бути лише історичні особи, літературні герої, святі, боги, іноземці і т. д. Їм важко похвалити когось зі свого кола, авторитети можуть бути лише «далекі», мертві або уявні.

У них своєрідне сприйняття мови, слів, образів. Слова вони сприймають не так за значенням, як за формою, оболонкою, звучанням. Експресивні конотації відчувають інакше (часом взагалі ніяк не відчувають), ніж їх тлумачить словник. Можуть асоціювати слова з музичними тонами, кольорами, якимись образами (так звана синестезія).

Фанатична релігійність і будь-який фанатизм, забобонність теж погано поєднуються з емпатією. А також надмірна образливість, чутливість щодо власної персони… Відмова читати, дивитися фільми, слухати музику, які читають, дивляться, слухають «усі навколо»… Читання особливої літератури, слухання особливої музики, незрозумілої масам чи віра в якогось особливого бога, переконаність у володінні магією, гіпнозом, даром передбачення.

Маніпуляції

ПН вроджені маніпулятори. Не намагайтеся в чомусь їх звинувачувати, бо відразу почуєте про себе стократ сильніші звинувачення. Часто вони перекладають на свою жертву власні гріхи. Вони патологічні брехуни й імітатори.

Деякі ПН можуть поставати одночасно в різних іпостасях для різних людей – залежно від їхніх очікувань. Такий тип поведінки зближує їх із психопатами. Вони множать для навколишніх різні квазіреальності, приховуючи щось насправді мерзенне й нице.

Коли ж ви викриєте їх у брехні, то зрозумієте, що ви ще більший брехун чи брехуха, і взагалі самі винні, що йому чи їй доводилося так усе ускладнювати.

Їхня логіка викривлена і плутана. Хтось із психологів навіть увів поняття «мова нарциса». Вона особлива – патетична, туманна, часто абсурдна й покликана заплутати і збити з пантелику, приховати справжні наміри, викрутитися. Справа в тім, що в пошуку нарцистичного ресурсу, бажаючи самоствердитися, вони можуть зрадити, підставити, запустити якусь інтригу. Але потім їм доводиться викручуватися – і на поміч приходять маніпуляції і обман.

Вони нерідко вдаються до «дресирування» – маніпулятивного прийому утримання жертви на належному місці. Це може бути шантаж, залякування, нав’язування відчуття вини.

ПН добре знають слабкі місця жертв і постійно б’ють по них.

Ідеалізація і знецінювання

Вони часто ходять парою, але не завжди.

ПН нерідко роблять вас грандіозними, значними, їхні лестощі забивають вам баки, і ви починаєте вірити, що справді такі важливі в їхньому житті... Не розслабляйтеся, після цього настає їхнє розчарування, і від вашої грандіозності не залишиться і сліду. Звинувачення лунають дедалі частіше, поки не виявляється, що ви взагалі неповноцінні.

З часом кожна розмова закінчується вельми негативною оцінкою щодо вас. Знецінювальна позиція може проявлятися неявно, натяками, невинними порівняннями, алюзіями до якихось цитат, досліджень, думок «інших людей» тощо. Та в будь-якому разі після такого спілкування ви відчуваєте, наче лайна наїлися.

Етапу ідеалізації, до речі, може й не бути, якщо ПН бачить, що ви і без того захоплюєтеся ним чи нею, приділяєте їм особливу увагу, інтерес.

Крайнощі

Більшість ПН бачать світ у чорно-білих тонах – або ідеалізують об’єкт своєї уваги, або знецінюють.

Сьогодні можете почути: мені так подобається моя робота, там такий чудовий колектив, гарна зарплата. За декілька днів думка змінюється на протилежну: робота пекельна, нудна, колектив – самі заздрісники та мерзотники, та ще й платня мізерна.

Так само оцінюються люди, книжки, фільми, події тощо. Або супер, або повне лайно.

Оцінка визначається єдиним критерієм: ставленням об’єкта уваги до ПН чи ролі в його (її) житті.

Варто почути криве слівце або зауваження від когось, як той, хто на це насмілюється, переміщається в «чорний» список.

Судження про людей зазвичай поверхові й наївні. ПН може виказувати неприязнь до когось за невинну звичку чи позицію. («Ненавиджу людей, які спізнюються», або «Терпіти не можу тих, хто читав «Гаррі Поттера» тощо).

Вони цікавляться або захоплюються чимось таким, чим не захоплюється більшість, і неймовірно дратуються, коли зустрічають того, хто має таке саме захоплення, а особливо, якщо хтось краще розбирається в предметі їхнього захоплення.

Емоційна ущербність

Прийнято вважати, що нарциси здебільшого розумніші за решту людей.

Вважаю це сильним перебільшенням або й хибним твердженням. Інтелект ПН доволі однобокий, але через демонстративність, театральність, імітаторські здібності ПН часто створює враження інтелектуала, начитаного, розумного, компетентного. Може мати відмінні оцінки в навчанні, перемагати в конкурсах, олімпіадах, змаганнях.

Насправді знання ПН завжди фрагментарні й одновимірні. Він чи вона може добре орієнтуватися в якійсь вузькій сфері, бачити деталі й розбиратися в них, але не бачити картину в цілому. Наприклад айтішник, який добре освоїв одну мову програмування, може мати вельми віддалене уявлення про інші мови. Літературознавець може знати кількох авторів, але не бачити літературного процесу загалом.

Одна моя клієнта почитала одну статтю з психології і вважає себе глибоким психологом і знавцем Зигмунда Фрейда. Хоча знання в цій сфері має доволі поверхові.

Фрагментарність знань корелюється з фрагментарністю емоційної палітри ПН. Цілі сегменти в ній просто відсутні, а деякі емоції неадекватні й утрирувані.

ПН не може відчувати, що відчуває більшість людей, вони нездатні любити, кохати, перейматися чиїмись клопотами, спроможні лише імітувати ці почуття – якщо це потрібно для досягнення якоїсь мети. Насправді ПН завжди зневажає того, кого нібито любить, але приховує свою неприязнь і навіть гидливість.

Не надто розумні ПН часто виділяються намаганнями вдосконалити свою зовнішність. Дами-кАчки (з губами) і чоловіки-качкИ – це саме про них...

Проте фрагментарність знань та відчуттів і навіть брак інтелекту аж ніяк не заважає вияву якихось талантів. Більше того, талановиті, творчі люди, навіть генії, часто виявляються ПН, очевидно, таким чином природа компенсує брак важливих тонів у палітрі емоцій. Серед них Тарас Шевченко, Сергій Єсенін, Томас Вулф (пам’ятаєте фільм «Геній»?), Володимир Винниченко, Святослав Вакарчук, Сальвадор Далі, Іван Марчук...

Водночас це зовсім не означає, що кожен ПН геній чи наділений якимсь особливим хистом. Та навіть обділені талантами ПН нерідко стають відомими завдяки їхній епатажності, демонстративності й жадобі визнання.

Мінливість

Наповненість емоційної палітри особи дає їй, так би мовити, здатність до емоційного вирівнювання, адекватності сприйняття навколишнього світу, відповідних реакцій на нього та адаптації.

Бідність емоцій у перверзних нарцисів робить їх дуже мінливими, примхливими, залежними від настрою, зіпсувати який може будь-яка дрібниця, а особливо відсутність уваги до його чи її особи.

Їхні емоції вважаються дитячими, нерозвиненими. Одна моя клієнтка робила трагедію з того, що, скажімо, у ресторані не було страви, яка вказана в меню. Це ледве не доводило її до істерики. Реакція справді дитяча. Тільки ж проявляє її не дитина…

Тому мені таке порівняння не до вподоби.

Хіба можна ставити на один рівень дитяче вередування і примхи дорослої пані?

Їм завжди важко вимовити «ні», і часто складається хибне враження, що вони погоджуються на якусь вашу пропозицію або близькі до цього. Насправді вони завжди прокручують у голові запропоновану можливість і не наважуються відкинути її, бо раптом програють.

Одержимість

ПН нерідко одержимі якоюсь ідеєю, персоною, твором мистецтва тощо, які слугують у даному разі нарцистичним ресурсом: допомагають у якийсь незбагненний для «нормальних» людей спосіб самоствердитися, вивищитися, заявити про себе. Мовляв, ось який я особливий! Ось яка я унікальна!

Ця одержимість, що часом набуває форми надцінної ідеї, виглядає подекуди доволі пародійно, коли особа, скажімо, постійно цитує когось, бореться з вітряками, твердить про власні теорії, екстравагантні погляди, переконання.

Часто ПН вдаються до якоїсь філософії, релігії, містики, відгороджуючись від світу людей, який загалом їм ненависний (попри слова, які можуть заперечувати це).

Сором

ПН не знає, що таке відчуття вини, помилково приймаючи за нього сором.

А ось сором вони відчувають майже завжди. Не так щось сказав (сказала), не так одягнувся (одягнулася), не те щось зробив (зробила)… Що про мене думатимуть!? Не оцінять належно, не визнають чеснот і досягнень!

Відчуття провини відрізняється від сорому передусім тим, що не пов’язане з переживанням про створене враження, і завжди тяжіє до бажання спокутувати її і виправити ситуацію. Якщо злодій відчуває вину за те, що вкрав щось, то намагатиметься тихенько повернути вкрадене або зробити якесь добре діло для своєї жертви. А сором у такій ситуації – це лише переживання, що хтось дізнався або може дізнається про вчинок.

Відчуття вини за зраду в стосунках приводить до каяття і намагання відновити стосунки, повернутися до партнера. Тоді як сором – лише до відчуття дискомфорту за погане ставлення з боку зрадженого (зрадженої) та інших людей.

«Мені так прикро, що я так вчинила, так прикро…» – бідкалася одна клієнтка, але при цьому й не думала поривати з новим коханцем.

Знову ж таки, ПН – майстри перекладати вину на свою жертву, вивертати все так, аби вона почувалася винуватою.

Повторю пораду, яку люблять давати психологи: ніколи не звинувачуйте себе в тому, що якийсь незначний крок з вашого боку призвів до катастрофи в стосунках, якщо маєте справу з ПН. Це він чи вона навіяли вам це відчуття. Вашої вини точно немає. Не піддавайтеся на маніпуляції і відвернення уваги від головного. Краще тікайте. Якомога швидше і якомога далі! Це і є відповідь на запитання, сформульоване в заголовку (як боротися?).

ПОШИРЕНІСТЬ

Перверзних нарцисів набагато більше, ніж указано в літературі. За моїми оцінками – до 10 відсотків усього населення. Їх чимало серед акторів, артистів, тележурналістів, психологів, педагогів, політиків, управлінців, військових командирів, вищого духовенства (різних релігій), громадських активістів, партійних діячів.

Значна частина представників ЛГБТ теж грішить надмірним нарцисизмом.

З якихось причин їх більше у США, ніж у Європі.

Концентрація в містах більша, ніж у сільській місцевості. Особливо багато ПН у мегаполісах, зокрема серед приїжджих. Очевидно, тому, що в містах більше можливостей для кар’єрного зростання, визнання, демонстрації свого образу.

У підлітковому віці (до 17-18, подекуди до 20 років) прояв нарцистичних рис є «нормою», і їхній брак слід вважати радше відхиленням від неї. У цей період життя особа заявляє про себе, про свої права, шукає собі місце в житті, конкуруючи з іншими підлітками. Завершення такого нарцистичного періоду в «нормальної» особи якраз сигналізує про дорослішання. Тоді як у «вроджених» ПН цей період не закінчується ніколи.

Від нарцисизму неможливо вилікувати жодною терапією, у тому числі методами психіатрії, хоча б тому, що це не хвороба, а особливість характеру. А оскільки значна частина психіатрів і психологів самі є перверзними нарцисами, то така терапія, як правило, перетворюється на змагання двох ПН – з’ясовування, хто з них грандіозніший.

ПРИЧИНИ

Отже, нарцисизм у його перверзній формі – це не хвороба і не патологія, а комплекс особистісних рис, які можуть створювати певні соціальні проблеми. Попри емоційну ущербність і неможливість будувати здорові стосунки, ПН часто займають лідерські позиції у суспільстві, задають тон суспільним процесам, впивають на світові тенденції в політиці, культурі, економіці, науці, релігії тощо.

Будь-яка харизма передбачає той чи інший ступінь вираження нарцисизму, хоча, на щастя, йдеться переважно не про ПН.

Прийнято вважати, що нарцисизм формується в дитинстві і обумовлений вихованням. Гадаю, це хибний підхід.

Виховання не творить нарциса «з нуля», хоча, безперечно, відіграє певну роль у формуванні нарцистичних рис, допомагає проявитися тому, що закладено генетично.

Деякі риси, очевидно, можуть бути набутими, але загалом виховання не може кардинально поміняти природні задатки особи. Інакше кажучи, не можна Рака «перевиховати» на Стрільця, меланхоліка на холерика, а з істерика зліпити взірець спокою і самовладання.

Генетичні схильності до нарцисизму, які прочитуються в натальній карті особи, прибрати неможливо. Так само виховання не здатне «викувати» з «нормальної» людини перверзного нарциса.

*  *  *

Якщо раптом ви знайшли кілька вищевказаних ознак у вас чи у близької вам людини, то це ще не означає, що ви, він чи вона – перверзні нарциси. Зробити остаточний висновок буває доволі складно навіть фахівцям.

Володимир Ільченко