В Україні зростає страх перед війною – німецькі ЗМІ

Гуртування російських військ і техніки в західноросійському місті Єльня, зафіксоване американським супутником, непокоять Пентагон, НАТО та уряди держав між Парижем та Києвом.

Про це йдеться у коментарі у виданнях медіахолдингу Funke Mediengrupppe, передає Укрінформ.

Світову спільноту непокоять дві речі: військових та техніку туди перекинули лише нещодавно, а знаходиться ця військова база приблизно за 100 кілометрів від білоруського і 300 кілометрах від українського кордону, пише, зокрема, Berliner Morgenpost.

«Українські та західні спецслужби вже упродовж декількох днів спостерігають масове збільшення російських військ», - підтверджує посол України в ФРН Андрій Мельник.

За його даними, росіяни зосередили близько 114 тисяч солдатів біля східного кордону України та на тимчасово окупованому сході України. В тимчасово окупованому Криму розміщено близько 32 тисяч російських військовослужбовців, а в Білорусі, ймовірно, кілька тисяч.

До того ж після останніх великих військових маневрів Кремля у квітні та восени росіяни залишили в місцях навчань важке озброєння. Наприклад, уздовж східного кордону України перебувають артилерія, танки, ракетні установки та реактивні системи залпового вогню. Понад 30 тактичних батальйонних груп перебувають у постійній бойовій готовності у 250 кілометрів від українського кордону.

У Києві переконані, що російські маневри мали лише одну мету: «Вони були призначені для відпрацювання атаки в межах України», – цитують ЗМІ заступника директора з питань національної безпеки Офісу Президента України Романа Машовця.

Кремлівський «шеф» Володимир Путін у відповідь на ці закиди ставить речі з ніг на голову: мовляв, це США та інші військові кораблі НАТО підігріли напруженість своїми військовими навчаннями в Чорному морі.

За повідомленнями української преси, страх перед війною в країні й надалі зростає.

«Ми боїмося, що може статися кримське вторгнення 2.0», – підкреслює Андрій Мельник. «Ще ніколи з 2014 року, коли росіяни військовим методом окупували Крим та частину східної України, загроза нового широкомасштабного вторгнення не була такою гострою, як сьогодні. У нас найвищий ступінь тривоги», – застерігає дипломат.

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг висловив стурбованість через «великі та незвичайні» марші російських військ на кордоні з Україною і закликав Москву утриматися від «будь-яких подальших провокацій та агресивних дій». Раніше про те, що вторгнення в Україну було б «серйозною помилкою» заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Подібні заяви пролунали також від урядів у Парижі та Берліні.

На думку України, за нинішньою драмою з біженцями стоїть Москва.

«Інсценована мігрантська криза на кордоні з Польщею також є димовою завісою, щоб замаскувати військову діяльність Росії біля східного кордону України та на Донбасі», – переконаний Мельник. Страх перед повторенням кризи біженців 2015 року має відвернути увагу західної громадськості від підготовки Путіним нового наступу на сході.

Україна сподівається, що новий федеральний уряд піде на більш жорсткі кроки. Український посол закликає лідерів партій майбутньої коаліції надіслати Путіну «жорсткі сигнали, що його тактика дестабілізації та його спроби шантажу – чи то постачання газу, чи мігрантів, чи перекидання військ – безуспішні».

Коаліційна угода, на його переконання, має містити набагато жорсткіші санкції, такі як ембарго на імпорт російської нафти та газу. «Північний потік-2», головна зброя Кремля, також має бути зупинений. Це змусить Путіна задуматися, переконаний Мельник.