Рахункова палата: найбільші «ковідні» доплати керівники медзакладів платили собі

Національна служба здоров’я України та Міністерство охорони здоров’я не забезпечили належного моніторингу за здійсненням доплат до зарплат медичним працівникам у рамках боротьби з COVID-19, що призвело до суттєвих диспропорцій.

У більшості випадків найбільші доплати отримували керівники та адміністративний персонал медзакладів, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи звіт про результати аналізу використання у 2020 році коштів, спрямованих на боротьбу з COVID-19, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу відомства. 

Зокрема, він нагадав, що уряд в червні 2020 року встановив доплати медпрацівникам, які надають допомогу хворим на COVID-19. Усім лікарям, незалежно від посад, протягом вересня-грудня мали доплачувати 70% посадового окладу, фахівцям – 50% мінімальної зарплати, молодшим медичним сестрам – 25% мінімальної зарплати.

“Загалом у 2020 році доплати отримали понад 107 тис. лікарів, майже 218 тис. представників середнього медичного персоналу. Але наші фахівці дослідили, якщо 53 медзаклади (28%), які належать до сфери управління МОЗ, почали виплати з вересня, то 125 медзакладів (65%) – з жовтня, а 14 (7%) – лише з листопада”, – зазначив Пацкан.

Також аудитори Рахункової палати відзначають значну диференціацію у виплатах доплат медправцівникам.

Так, для 43% усіх отримувачів доплати становили менше 9,8 тис. грн, тоді як для 1% – більше 179,5 тис. гривень.

“У вересні-грудні 2020 року дев’ять із десяти найбільших виплат отримували керівники закладів або заступники. Наприклад, директор Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб в середньому щомісяця доплачував собі до посадового окладу майже 90 тис. грн. А заступник директора з експертизи тимчасової непрацездатності Київського міського пологового будинку №5 отримував в середньому щомісяця майже 77 тис. грн доплат. Гендиректор Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Івано-Франківської обласної ради – понад 66 тис. грн”, – наголосив Пацкан.

Фахівці Рахункової палати також виявили випадки порушення законодавства при встановленні доплат до зарплати медпрацівникам. Наприклад, Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ у вересні-грудні 2020 року не нарахував та не виплатив доплати до зарплати на 115 тис. грн 22 внутрішнім і 2 зовнішнім сумісникам.

Оскільки в нормативно-правових актах чітко не визначені вимоги щодо включення до посадового окладу обов’язкових доплат при визначенні додаткової доплати у розмірі до 300% зарплати, у вересні-грудні 2020 року працівникам лабораторних центрів її нараховували по-різному. Відтак відповідна категорія працівників недоотримала належних їм виплат.

Також, за даними Рахункової палати, доплати нараховували несвоєчасно. Так, у грудні 2020 року Обласна клінічна лікарня Харківської облради при наявності на рахунку понад 1 млн грн не доплатила до зарплати безпосередньо зайнятим на роботах з ліквідації COVID-19 працівникам. Крім того, затримували від 1 до 2 місяців додаткові доплати до 300% зарплати.

Багато лікарів, які надавали меддопомогу хворим на COVID-19, отримували доплати менші за 300%, констатував Пацкан.

Крім того, через відсутність медперсоналу подекуди до роботи в екстрених бригадах медичної допомоги (Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Донецької області, Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Одеської облради) залучалися молодші медичні сестри (санітарки) замість медсестер. “Оскільки санітарки не є членами бригади швидкої допомоги, додаткову доплату до 300% зарплати їм не виплатили. Це свідчить про нерівні умови оплати праці. Адже вони однаково перебували в зоні ризику, як і інші члени бригади”, – підкреслив голова Рахункової палати.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Рахункової палати, із Фонду боротьби з COVID-19 у 2020 році не використано 11,9 млрд грн, зокрема 1,4 млрд грн - для закупівлі вакцин проти коронавірусу, а майже пів мільярда - на доплати медикам.