Увага, бульбашки! або Як фальсифікують ігристі напої

Напередодні новорічних свят експерти в котрий раз нагадали, як не зіпсувати собі настрій келихом неякісного ігристого

Шампанське, просеко, креман, асті, фраголіно… На келих будь-якого ігристого, піднятий в найчарівнішу ніч – новорічну, ми покладаємо багато надій та сподівань. При цьому зазвичай не замислюємось над тим, що за напій мерехтить у цьому келиху. Багаторічна традиція підіймати з боєм курантів саме «шампанське» привчила нас до думки, що головне в келиху – бульбашки. А який саме напій цими бульбашками наповнений – справа другорядна.

І дарма. Адже саме в високий передсвятковий сезон на полицях магазинів збільшується частка підроблених напоїв. Експерти з якості споживчих товарів наполягають: недобросовісні виробники та імпортери під виглядом ігристого вина часто продають українцям напої, які не відповідають маркуванню та заявленим характеристикам. І таким чином вони не тільки вводять в оману покупців, але шкодять державі, недоплачуючи в бюджет суттєві суми.

Шампанського нема? То даєш просеко!

Наразі, фальсифікат продовольчих товарів поділяють на два види: коли (а) виготовляють продукт – копію оригінального бренду і коли (б) безпосередньо порушують вимоги до якості та безпеки цього продукту.

Що стосується першого варіанту, то в рамках гармонізації з європейським законодавством в Україні вже два роки як заборонено випускати напої, в назві яких присутнє слово «шампанське». І зустріти сьогодні на наших полицях напій, походженням не з регіону Шампань з аналогічною назвою вже майже неможливо.

У цього нововведення є як мінімум один великий плюс для українців: ми відкрили для себе розмаїття чудових ігристих напоїв, того ж просеко, кави, асті та інших, які анітрохи не поступаються за смаковими якостями знайомому нам шампанському. Однак цей же багатий вибір обернувся для пересічних громадян і певною проблемою. Ми губимось перед кількістю варіантів, не знаючи, чим один напій відрізняється від іншого. А ще наражаємось на небезпеку обрати неякісний продукт, спокусившись його невисокою ціною. Тож недобросовісні виробники користуються споживацькою необізнаністю.

«Не фахівцю відрізнити справжнє вино від напою на основі вина лише за органолептичними показниками – запахом, смаком, забарвленістю – майже неможливо. Скажу навіть, це дуже складно зробити і поціновувачам вина», – запевняє Максим Гончар, голова всеукраїнського громадського об’єднання «Укрспоживконтроль». І справді, виноробні технології сягають такого рівня, що сказати, в якому з двох келихів налите справжнє ігристе, а в якому – напій, виготовлений з додаванням спирту, штучних ароматизаторів або барвників, вкрай важко.

За словами експертів, наразі існують кілька варіантів обману споживача саме на стадії виробництва вина:

• розбавлення виноградного вина малоцінними продуктами (дешевим плодово-ягідним вином і навіть водою) та додавання спирту для збільшення міцності;
• підробка букету вина за допомогою суміші різних ефірних домішок;
• так звана шаптализація – додавання до кислого сусла цукру;
• додавання гліцерину для зменшення кислоти та припинення бродіння
• та інші методи фальсифікації.

Перевірити відповідність розлитого в пляшку напою заявленій на етикетці назві в Україні майже неможливо. «Українські лабораторії не мають необхідного оснащення для досліджень фізико-хімічних показників – вмісту барвників, ароматизаторів, не можуть зробити ізотопний аналіз, який покаже походження спирту – з яблук він, з винограду чи з цукру», – каже Максим і наводить приклад з останніх перевірок напою одного відомого українського виробника алкогольної продукції. Мовляв, на етикетці було зазначено, що це фраголіно – напій з певних сортів винограду з додаванням ягідного соку та природних ароматизаторів. Перевірку на відповідність ДСТУ цей напій в Україні пройшов без зауважень. Водночас ізотопна ідентифікація, яку «Укрспожив-контроль» замовив і зробив в Італії та Франції, показала присутність в напої продуктів бродіння бурякового цукру, про що на етикетці не йдеться.

«Але виробник пішов ще далі. За кодом Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, цей напій у нього зареєстрований в категорії «сидр та перрі». Але за вмістом алкоголю його б мали віднести до категорії «інші зброджені напої». Акцизний податок у першому випадку становить 1,06 грн з пляшки, в другому ж – 8,02 грн. Уявляєте масштаб недоотриманих бюджетом сум?» – наголошує експерт.

І якщо простих громадян подібні юридичні невідповідності торкаються тільки опосередковано, то про невідповідність якості вмісту пляшки такого не скажеш.

Кілька корисних порад любителям ігристого

Отже, як убезпечити себе від фальсифікату, обираючи серед десятків нових видів ігристого на полицях магазинів?

Як не дивно, першим критерієм вибору ігристого має бути ціна пляшки. Згідно з законодавчими нормами, мінімальна роздрібна ціна українського ігристого вина не може бути нижчою за 109 грн. «Якщо у заводу немає власних виноградників і він закуповує виноматеріали, вартість його продукції просто фізично не може бути меншою», – пояснює технолог Юрій Задніпряний.

Другим критерієм, на який радять експерти звертати увагу, має стати хороша репутація торговельної марки. Хоча наведений вище приклад свідчить, що наосліп довіряти відомим брендам, роками присутнім на наших полицях, теж слід з обережністю.

А загалом, поціновувачам вина радять детально вивчати етикетки, паралельно розвиваючи споживацький рівень. Кожен вид ігристого має прив’язку до регіону, де вирощували виноград, до технології, за якою відбувалось збродження, до сировини і таке інше. І тоді напис «Champagne» або «Asti» на пляшці скажуть вам про її вміст значно більше.

Що стосується професійних рекомендації консультантів, які працюють в торговельних рядах, то варто пам’ятати, що смаки та уподобання у всіх різні, а професіонали, до яких ви звернетесь у магазині, зазвичай, представляють певні торгові марки і, відповідно, радитимуть саме їх.

«І ще одне: припиніть упереджено ставитись до вітчизняних товарів, вони часто складають гідну конкуренцію імпорту. Оскільки вітчизняний ринок збуту – це десятки мільйонів споживачів, тому нам сюди везуть усе і, на жаль, різної якості. Ми навіть можемо зустріти на наших полицях продукти, заборонені в Європі», – попереджує Максим Гончар. Тож він радить шукати чудові крафтові напої. Те ж фраголіно – не що інше, як ігристе вино, виготовлене з відомих українцям сортів винограду Ізабелла та Лідія. В Україні достатньо великих і малих виробників сировини для цього поширеного напою. Не кажучи вже про великий досвід вітчизняних виноробів у виготовленні ігристих.

Отже, нехай дива зустрічаються вам не в новорічних келихах. Гарних свят!

Юлія Абакумова, Київ