Як я вчила українську в Україні

Тред для тих, хто боїться розмовляти неідеальною українською

Я народилася у 1985-му в Харкові. Людей, що розмовляли українською, в моєму оточенні було «0». У школі була українська, але викладалася вона безглуздо та непрофесійно. Жодного бажання вчити мову чи, тим більше, розмовляти нею – не було. 

Коли мені було 15, до школи прийшов українськомовний вчитель історії. Йому було трохи більше 25, в нього була красивенні карі очі, чудовий тембр голосу і неймовірна любов до Батьківщини. Заради нього я вивчила мову, історію України, Всесвітню історію та перемогла на всіх олімпіадах з цих предметів. Як я не вступила на істфак на хвилі цього всього – я не знаю. Я спілкувалася з ним щодня в школі, перечитала Оруела в 15, я читала архіви… Ми з ним дуже дружили. Всі вчителі намагалися розмовляти з ним українською. Нагадаю, це був Харків 2000-х років. 

В інституті та на роботі всі завжди розмовляли російською (з 19-ти до 21 року я працювала на держслужбі, і так – там теж була російська мова).

У 23 роки я переїхала до Києва. І знову в оточенні ніхто не спілкується солов'їною, але її хоча б чути на вулиці. В 26 років (2011 рік) я зустріла свого чоловіка з неймовірною українською. Десь у той же період я починаю активно їздити на Західну Україну і вести тренінги українською.

Після знайомства з чоловіком я почала активно читати українською, проводити тренінги українською (а це 8 годин поспіль), спілкуватися українською з українськомовними. Моя мова ставала невимушеною, яскравою та природною.

Люди, що знають мене багато років, наполягають на тому, що я інакше звучу українською. Що навіть тембр голосу змінюється.

Я категорично проти вказувати людині на помилки в її мові, якщо вона про це не просила. Я вже мовчу про те, що багато "носіїв цінностей" не знають різниці між "на протязі, протягом та впродовж" або ніколи не чули слова на кшталт "годівниця", "посаг" тощо.

Тому, будь ласка, спілкуйтеся українською! Не соромтесь. Не переймайтесь. Просто спробуйте.

До речі, нормальні англомовні іноземці ніколи не дозволять собі сміятися над вашою неідеальною англійською.

Тому не звертайте ні на кого уваги. Хай повчають своїх "паучат". Вам своє робити.

Ну, і наостанок. Щоб було зрозуміло, де я зараз викладаю солов'їною. 

Ольга Ларіна
Twitter