Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти

До 19 квітня в Україні триватиме процедура реєстрації на ЗНО. З огляду на те, що традиційне ЗНО було скасовано, зареєстровані учасники братимуть участь у національному мультипредметному тесті, який проводитимуть у комп’ютерному форматі. Таке рішення ухвалило цьогоріч Міністерство освіти і науки України.

Відомо, що це випробування міститиме три блоки завдань: з української мови, з математики та з історії України. За детальним коментарем ми звернулися до заступниці директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко.

- Пані Тетяно, чи відома вже точна кількість зареєстрованих на національне мультипредметне тестування?

- На багатьох територіях України були очевидні проблеми із завершенням реєстрації, бо ще тривають воєнні дії. Є регіони, які знаходяться в тимчасовій окупації, тому остаточних цифр немає. На сьогодні ми маємо майже 314 тисяч осіб, які повністю пройшли процедуру реєстрації. Ми очікували близько 390 тисяч (однак це була кількість, яка передбачала, що тестування будуть проходити також ті учасники, які потребували отримання ДПА).

- Чи коректно порівнювати цьогорічну кількість зареєстрованих з тією, яка була минулого року?

- Складно порівнювати. Цього року інформація про те, що ДПА може бути скасована, з`явилася у соціальних мережах і засобах масової інформації ще у середині лютого, тобто до завершення реєстрації. Відповідно потенційні учасники могли чекати останніх днів реєстрації, щоб, реєструючись, вже точно знати, чи буде ДПА. Якщо ми говоримо про потенційну кількість учасників вступної кампанії, то це може бути приблизно 250 тис. осіб.

Загальна кількість осіб, які зареєструвалися для складання ЗНО минулого року, була вищою, адже реєструвалися не тільки абітурієнти, але й всі, хто здобував повну загальну середню освіту і потребував результатів ДПА у формі ЗНО. Рішення про скасування ДПА минулого року було ухвалене в квітні, значно пізніше, ніж завершилася реєстрація.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ В ТЕСТІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ВИКЛИКАЛО Б ПОТРЕБУ ЗАПРОВАДИТИ ОДРАЗУ ЧОТИРИ ІНОЗЕМНИХ МОВИ, ЩО УСКЛАДНИЛО Б ПЛАТФОРМУ

- З 13 предметів, які раніше були в тестах ЗНО, зараз залишилося 3: українська мова (20 завдань), математика (20 завдань), історія України (20 завдань). Чи не замало для вступу?

- Ми маємо розуміти, що в ситуації війни очікувати повного відбиття всіх напрямів підготовки, які можуть бути у тестуванні – дуже складно. Коли йдеться про результати з української мови і математики, то є наукові дослідження, які підтверджують, що ці результати мають найвищу прогностичну вірогідність. Це результати, які найкраще співвідносяться з майбутнім вступом абітурієнта.

А навчальний предмет "Історія України" цьогоріч набуває ще більшої ваги і відображає вже, швидше, обов`язковий політичний елемент вступної кампанії, тому що знання своєї історії визначає можливість подальшого руху нас як нації.

- Мене здивувала відсутність у тестах англійської (іноземної) мови?

- Мультипредметний тест не є повноцінною заміною тестів ЗНО, і ми маємо певні обмеження – це буде онлайнтест, який має свої особливості. Наприклад, у нас викладається не одна іноземна мова, їх чотири, це - англійська, німецька, французька, іспанська. Відповідно запровадження у мультипредметному тесті іноземної мови викликало б потребу пропонувати тестування з чотирьох іноземних мов, що, звичайно, ускладнило б платформу, на якій це тестування буде здійснюватися.

Враховуючи те, що терміни вступної кампанії є надзвичайно стислими, то Міністерством обиралася модель, яка якнайкраще відповідає сьогоднішнім викликам: мало часу і необхідність це все реалізувати у форматі, в якому раніше взагалі такі масові тестування не проводилися.

ЦЬОГО РОКУ В ЖОДНОМУ ТЕСТІ НЕ БУДЕ ЗАВДАНЬ З РОЗГОРНУТОЮ ФОРМОЮ ВІДПОВІДІ І ЗАВДАНЬ «ІЗ ЗІРОЧКОЮ»

- Загальна кількість завдань мультипредметного тесту – 60. Учасники мають з ними впоратися за 90 хвилин. Це зовсім інший формат і відповідно до нього інша підготовка має бути?

- Завдання окремих блоків мультипредметного тесту будуть аналогічними до традиційних завдань ЗНО. Однак у тесті не буде завдань із наданням розгорнутої форми відповіді, так ми оптимізуємо перевірку відповідей на запитання, адже вона буде лише автоматизованою. Окрім цього, так учасники зможуть якнайшвидше отримати результати тестувань. 

Уже зараз на нашому сайті можна знайти інформацію про тестування з української мови, а упродовж двох тижнів опублікуємо також матеріали про складання математики й історії України. У таких публікаціях ми розповідаємо про те, на які теми треба зважати, які будуть типи завдань. До кінця квітня ми опублікуємо демонстраційний варіант мультипредметного тесту. Тоді учасники зможуть пересвідчитися, що тестування є посильним, теми не виходять за межі шкільних програм із включених до тесту навчальних предметів, а типи завдань є такими самими, які і ті, що вже багато років використовувалися на ЗНО. Ми говоримо фактично про здатність опановувати шкільну програму на рівні, який абсолютно посильний для кожного вступника.

РЕЗУЛЬТАТ КОЖНОГО СУБТЕСТУ БУДУТЬ МНОЖИТИ НА КОЕФІЦІЄНТ, ЩО ВІДБИВАТИМЕ НАПРЯМИ ПІДГОТОВКИ УЧАСНИКА

- А якщо випускник хотів вступати до медичного ВНЗ або готувався на хімічний факультет, а тут раптом: ні, ти маєш скласти математику, українську мову та історію. Він не був орієнтований на ці предмети і відповідно складе їх на нижчий бал. Які його перспективи на вступ?

- Я впевнена, що дитина, яка цілеспрямовано готувалася до вступу до медичного університету, ґрунтовно і цілеспрямовано навчалася в школі і обов’язково продемонструє високі результати при виконанні завдань мультипредметного тесту. Серед завдань не буде жодних «завдань із зірочкою» або завдань, де потрібно показати хід розв’язання, це будуть завдання посильні для тих, хто вчився у школі.

Окрім цього, до результатів кожного з блоків тесту застосовуватимуться коефіцієнти відповідно до спеціальності, на яку планує вступати учасник. Тобто, якщо абітурієнт вступає на технічну спеціальність, більша вага надаватиметься його результату з математики, а якщо на гуманітарну – з історії України. Це будуть наскрізні коефіцієнти, які Міністерство освіти визначить для кожної спеціальності. Учасники знатимуть про ці коефіцієнти заздалегідь і розумітимуть, завдання якого з блоків тесту їм потрібно найкраще виконати для того, щоб вступити на омріяну спеціальність. Безперечно, ці коефіцієнти будуть відповідати напряму підготовки і це також вплине на те, щоб знівелювати побоювання учасників про нездатність опанувати певними компетентностями за короткий час.

Усі ці деталі будуть викладені у Порядку проведення вступної кампанії в 2022 році, розроблення якого уже завершують фахівці Міністерства освіти і науки України. 

- ВНЗ проводитимуть додаткові співбесіди? Чи йдеться лише про посилення ролі мотиваційних листів.

- Не можу компетентно відповісти на це запитання. Наскільки я розумію, для вступу на бюджет переважної більшості спеціальностей основним критерієм відбору буде результат мультипредметного тестування. Про роль співбесід або мотиваційних листів буде повідомлено у Порядку проведення вступної кампанії, тож, щоб робити певні висновки, краще дочекатися оприлюднення документа.

- Середній бал свідоцтва про освіту (атестату) цього року враховуватися не буде?

- Також наразі складно говорити про цей критерій відбору, адже Порядок вступної кампанії не оприлюднений. Під час брифінгу Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначав, що середній бал свідоцтва про повну загальну середню освіту не буде використовуватися як критерій відбору до університетів. Це цілком зрозуміло, адже дуже складно говорити, що таке середній бал свідоцтва у Сумах, Харкові або Херсоні, на Київщині, Чернігівщині, Донеччині, Луганщині або у будь-яких інших регіонах, які тяжко постраждали через війну.

МІНІСТР ВИЗНАЧИВ ПОТРЕБУ СТВОРИТИ МОЖЛИВІСТЬ СКЛАДАННЯ ТЕСТУ В КРАЇНАХ, ДЕ ЗАРАЗ ПЕРЕБУВАЄ НАЙБІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ

- Чи розглядається можливість складання національного мультипредметного тесту за кордоном? Можливо, при посольствах?

- Міністр освіти визначив потребу обов`язково створити можливість складання цього тесту, принаймні в тих країнах, де зараз перебуває найбільше українців.

Я зараз не готова говорити, чи це буде в посольствах, у консульствах чи в інших установах, адже таке рішення потребує взаємодії Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти, багатьох закордонних інституцій. Потрібно з`ясувати потужності та готовність установ до відповідної допомоги. Але така можливість обов’язково буде передбачена і діти зможуть пройти мультипредметне тестування за кордоном.

Посольства наразі надзвичайно багато роблять для організації гуманітарної допомоги, докладають максимум зусиль, щоб тимчасово влаштовувати дітей в заклади освіти в інших країнах, гадаю, вони зроблять усе від себе залежне і тут. Механізм організації тестувань українських підлітків за кордоном буде найближчим часом напрацьований. У 2014 році вступні тестування проводилися зокрема й у Міжнародній Українській Школі, але тоді йшлося про зовсім іншу кількість дітей і відповідно про зовсім інші організаційні виклики.

Любов Базів. Київ

Фото: Освіторія