Україна впоралася з першою хвилею переселенців, але попереду найважчий етап – аналітики
Україна впоралася з розміщенням та підтримкою першої хвилі переселенців, та попереду найскладніший етап вирішення їхніх потреб.
На цьому наголошували під час круглого столу в Укрінформі аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина та Сергій Шаповалов.
“Україна впоралася з розміщенням та підтримкою першої хвилі переселенців, хоча це було не відразу очевидно, бо були мільйони людей, які вимушено змінили місце проживання, виїжджали часто без нічого: без грошей, речей, ресурсів. Потужна організація місць тимчасового розміщення, робота волонтерів із забезпечення людей усім необхідним дали змогу впоратись із вкрай складною гуманітарною ситуацією і не допустити гуманітарної катастрофи в інших, безпечних регіонах України”, - сказав Сухарина.
Він зауважив, що визволення Київської, Чернігівської та Сумської областей дало змогу частково розвантажити можливості місцевої влади та волонтерів на безпечних територіях.
“Водночас найскладніший етап вирішення потреб внутрішньо переміщених осіб ще попереду, адже у переселенців, які не можуть повернутися на місце постійного проживання (через бойові дії або втрату житла), закінчуються фінансові ресурси та можливість жити без оплачуваної роботи. ...Необхідно максимально актуалізувати питання забезпечення оплачуваною роботою ВПО. Зокрема, органи місцевої влади великі очікування покладають на Програму релокації підприємств з небезпечних районів. Такі програми можуть стати першим етапом для вирішення проблем як щодо роботи, так і житла для переселенців”, - наголосив Сухарина.
Аналітики також рекомендують залучати переселенців до волонтерської активності. Водночас вкрай важливим є розгортання системи психологічної допомоги з огляду на те, що значна частина населення мала стресовий досвід бойових дій у їхніх населених пунктах та життя на тимчасово контрольованій загарбниками території. Зокрема, люди повідомляли про тривале відчуття невизначеності щодо майбутнього та відчуття небезпеки, загострену реакцію на сторонні звуки, зміни у поведінці дітей.
“Окрім того, дуже часто українці не звертаються по допомогу самі, а тому деструктивний вплив такого травматичного досвіду на здоров’я громадян у довгостроковій перспективі може бути непомітним для них самих. Тому необхідний проактивний характер таких заходів, який може включати як заходи державного регулювання (наприклад запровадження обов’язкового регулярного огляду), так і залучення міжнародної допомоги для фінансування профільних проєктів громадських організацій, приватних ініціатив”, - зауважив Сергій Шаповалов.
На його думку, окремо варто розглянути програми психологічної допомоги для дітей, оскільки вони перебувають в особливо уразливому становищі та часом не можуть отримати адекватну увагу з боку батьків.
Як повідомлялося, 24 лютого президент рф володимир путін оголосив про початок повномасштабного вторгнення в Україну. Війська рф обстрілюють і руйнують ключові об'єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичних ракет.
Загарбники влаштували масовий терор на тимчасово зайнятих територіях.