Чого варте «нове» російське «гарматне м’ясо»: дайджест пропаганди РФ за 3 серпня

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди 3 серпня.

1. Шойгу провів соціологічне опитування в Україні
2. HIMARS на Оленівку направив Арестович
3. У Москві не хочуть світового «Вагнергейту»
4. Фінансовий «заградотряд» для нацбатів

Шойгу провів соціологічне опитування в Україні

Як відомо, існує три види брехні: проста, нахабна та статистика. Російська пропаганда останнім часом все частіше вдається до третьої. Коли з’ясувалось, що над підрахунками Конашенкова, за якими ЗСУ мали бути знищені десь у березні, – вже відверто сміються у всьому світі, – в Москві вигадали ще одну «статистику». І використовують її, крім іншого, в інформаційній війні проти України на напрямку «військовополонені».

3 серпня Міноборони РФ на розлогому брифінгу, присвяченому цій темі, озвучило дивні цифри, які схожі на дані телефонного опитування. Яким чином відомство Шойгу примудрилось його провести на українських територіях – невідомо. Але факт залишається фактом: у Москві знають, наприклад, який відсоток російських військовополонених в Україні погано харчується.

НАСПРАВДІ, ми вже писали про те, як Конашенков після свого «високоточного інформаційного удару» по двох установках HIMARS на другому поверсі харківського заводу, ходив по ньому і рахував, скільки разом із американськими РСЗВ знищено українських «націоналістів» та «іноземних найманців».

Нові підрахунки МО РФ отримані за аналогічною методикою. Яким чином люди, що сидять у Москві за адресою вулиця Знам’янка, 19, підрахували, що 19% російських полонених в Україні погано годують – незрозуміло. При тому, що 79% полонених не дають зв’язатися з родичами від яких цю інформацію можна хоч якось отримати. 

Але намагатися зрозуміти це буде зайвим. Головне завдання МО РФ, як і інших інструментів російського мілітаризму – розлюднення  «київського режиму» в очах світової спільноти

І воно залишається незмінним. А якість виконання цього завдання – це вже інше питання.

З тієї ж, хоч і не статистичної, а ілюстративної «військовополоненої» серії була поява 3 серпня у росЗМІ низки фото та відео «катувань та розстрілів нацистами росіян». Тобто усе має працювати на єдину мету – довести всьому світові, які українці «нелюди». З огляду на Бучу, Маріуполь і вже конкретні кроки щодо визнання Росії – державою-спонсором тероризму, наразі досягли прямо протилежного результату.

HIMARS на Оленівку направив Арестович

МО РФ на цьому ж брифінгу нагадало свою офіційну позицію щодо вбивства в Оленівці. Станом на 3 серпня вона не змінилася: «Україна вдарила по колонії після того, як полонені бойовики «Азова» почали давати свідчення». І хай би у Шойгу на цьому зупинились, без пояснень. Але вирішили здобрити згори додатковими «доказами».

НАСПРАВДІ, дуже цікава теза про «Київ настояв на переведенні усіх полонених в один ізолятор».

Тобто МО РФ закликає повірити в те, що Росія виконала те, на чому наполягала Україна? Чи багато ми знаємо прикладів того, як Москва виконувала якісь наполягання Києва? Наприклад: вивести війська, перестати бомбити, розблокувати порти, припинити підготовку до так званих «референдумів», повернути депортованих й так далі?

Чому ж раптом вони зробили виняток саме для цього київського «наполягання»?  Особливо в такому чутливому для Москви «азовському» питанні.

І хто це, цікаво, заявляє про «ненавмисність» удару (останній пункт), якщо всі прямо звинувачують Москву в цілеспрямованому воєнному злочині?

В усю цю маячню не вірить навіть МО РФ. Але здаватися переконливими – не їхня мета. Завдання стояло – озвучити.

Цікавий аспект і з так званим «зізнанням у злочинах» Дмитра Козацького, яке було оприлюднено 28 липня. Адже вже наступного дня, як переконує МО РФ, «ЗСУ нанесли удар по Оленівці, щоб сховати «зізнання» решти «азовців».

Що ж це за страшне зізнання таке, після якого на Оленівку і впала кара небесна «київського режиму» у вигляді розстрілу з HIMARS?

Виявляється, що це були «свідчення» Козацького проти Олексія Арестовича. Ось як про це розповідає православний флагман російської пропаганди телеканал «Царьград».

Шойгу, який так переживає, що російських військовополонених нібито «змушують зніматися в пропагандистських відео», знає, про що говорить. Адже росіяни для своїх «шокових» постановок свідомо відбирають не просто полонених, а відомих і улюблених усіма українцями, таких як автор унікального фотоальбому з «Азовсталі» Дмитро Козацький.

Ну а по суті з вибитих з Дмитра свідчень, виходить ось що:

• до повномасштабного вторгнення Росії в Україні вже були російські військовополонені (а як же ж «ихтамнет»?);
• Арестович (який звільнився з посади позаштатного радника голови Офісу президента за місяць до російського вторгнення) збирав відео українських злочинів проти цих полонених з метою їх оприлюднення (!) для створення антивоєнного руху (!) в Росії;
• як не дивно, цей геніальний план провалився, тому Арестович наказав знищити раніше оприлюднені ним компроментуючі матеріали – щоб не викликати негативну реакцію світового співтовариства;
• за дивовижним збігом обставин, ці секретні матеріали зберігалися на металургійному підприємстві «Азовсталь», яке потрапило в російську облогу;
• і, звісно, кому як не 26-річному керівнику пресслужби «Азова» знати про всі подробиці цієї зухвалої спецоперації Офісу президента України?

Справді, свідчення настільки шокуючі, що «київський режим» просто не зміг втриматися від спокуси розстріляти з HIMARSів Дмитра Козацького в Оленівці. Аби правда про підступний план Арестовича ніколи не спливла назовні.

У Москві не хочуть світового «Вагнергейту»

Тим часом ГУР МО 3 серпня повідомило додаткові деталі теракту у Оленівці. Його було скоєно щоб приховати факти російських тортур над українськими захисниками.

Полонених катували не з метою отримання інформації, а просто задля приниження, отримання садистської насолоди. Надалі окупанти планували залучити їх до зйомок у пропагандистських репортажах, на зразок як з Дмитром. Нічого не вийшло.

Аби не передавати Україні досмерті закатованих і скалічених в полоні воїнів, їх вирішили просто прибрати, спаливши у тому зловісному бараку.

НАСПРАВДІ, за наявними у ГУР даними, мінування місця утримання українських бійців здійснювали саме бойовики ПВК «Вагнер». Робили вони це з використанням легкозаймистої речовини, що й призвело до швидкого поширення пожежі у приміщенні.

Чому  ж стратою «азовців» займались саме «вагнерівці»? Тому що, вони й досі перебувають поза правовим полем Росії. І для виконання найбруднішої (або як її офіційно називають у РФ – «специфічної») роботи, їх набагато вигідніше тримати на нелегальному становищі.

У потрібний момент офіційна Москва включить режим «ихтамнет» і заявить щось на кшталт: «у списках частин і з’єднань, які брали участь у СВО таких людей немає і ніколи не було». Цинічно, але зручно.

Саме тому Кремль, з одного боку, дає вказівку підсвічувати «вагнерівців» вже навіть на федеральних каналах, а з іншого – виводить їх з-під інформаційного удару і, як наслідок, від майбутніх судових процесів. Світового «вагнергейту» Росія не хоче.

Фінансовий «заградотряд» для нацбатів

До того ж історія з «вагнерівцями» зараз цікава Кремлю, виходячи з ще з однієї мети – спрямувати якомога більше людей саме до приватних військових компаній. Саме тому по Росії і почалась їх рекламна кампанія. І логіка тут також зрозуміла: приватні компанії – приватні гроші. Путін може просто наказати своїм багаточисельним тимченкам і ротенбергам скинутись на підтримку «вагнерівців». І державний бюджет не постраждає, і сама держава тут начебто ні до чого буде. В тому числі й до вбивства в Оленівці. 

Зараз у бойових діях беруть участь підрозділи з 52 регіонів Росії та окупованого Криму. На вірну смерть женуть українських громадян з ОРДЛО. Але й цього мало. Вирішили створити ще таких собі «регіональних вагнерівців». Відповідне завдання було поставлено ще на початку літа. І з’явились різноманітні нацбати: «алги», «парми», «тімери».

«Суб’єкти РФ формують нові добровольчі батальйони в Новосибірській, Саратовській, Ульяновській та Курганській областях, а також змінюють строки призовних компенсацій», повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Звучить грізно.

НАСПРАВДІ, виходить так собі. Насамперед, з комплектуванням. Усіх місцевих «піонерів – визволителів України» вже вбито. Або повернуто до дому у такому виді, що кращої антиреклами їхати «визволяти Україну» і не вигадаєш.

Тепер додались проблеми і матеріальні. Фінансові правила під час війни у Москві змінили по ходу бою. Санкції діють – надходження до бюджетів усіх рівнів падають. До того ж є масова тенденція розривів контрактів, дезертирства, самострілів.

Тому в РФ вигадали своєрідні «фінансові заградотряди».

• У Башкортостані одноразова виплата 200 тисяч рублів ($ 3300) за запис у «добровольці» буде заморожена протягом 90 днів після призову, – офіційно повідомили в адміністрації глави регіону. А добові виплати у розмірі 2 тисячі рублів виплачуватимуть раз на місяць.
• У Саратовській області також зможуть отримати виплату в 150 тисяч рублів ($ 2493), але лише за три місяці після підписання контракту, заявила місцева влада.
• Чуваський батальйон «Атал» вже вимагає від місцевої влади сплатити їм одноразову виплату у розмірі 200 тис рублів і добові. Понад 40 добровольців пригрозили главі Чувашії, що розірвуть контракт. Дружина одного з «добровольців» опублікувала відеозвернення, в якому заявила, що з моменту від’їзду 9 липня її чоловік не отримав жодних виплат і взагалі просив в неї гроші на їжу та обмундирування.

Додайте до цих фінансово-загороджувальних дій і вже документальний факт: чим більш депресивний регіон, з якого «визволитель» прибув до України, тим менше отримує його родина в разі його загибелі.

І все це (а також багато інших фактів на місцевому рівні, які не виходять в публічний простір) аж ніяк не сприяє бажанню мешканців навіть депресивних районів РФ продовжувати «визволення України». Адже головний новинний ресурс серед них – це «сарафанне радіо», яке працює набагато ефективніше за «Радио Россия».

Тому, усі новини про створення в РФ чергових «вагнер-команд», «національних добровольчих батальйонів» треба, звичайно, сприймати серйозно. Але розуміти при цьому, що по-справжньому чисті інструменти путінської м’ясорубки з приготування фаршу для втілення своїх маніакальний ідей майже закінчились. Залишились лише брудні. Тому кожне чергове російське «гарматне м’ясо» буде їхати до України вже з гнилизною. Як матеріальною так і моральною. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки