1 вересня на носі: де будемо вчитися?

Рішення про очне чи дистанційне навчання і відповідальність за дітей – на батьках і педрадах. І є кілька варіантів…

В загальній середній освіті черга приймати рішення дійшла безпосередньо до шкіл та, що важливо, до батьків. Як будемо вчитися? - мають вирішити вчителі і батьки. Наголошую на слові "вирішити", бо до цього часу усі намагалися розпитати про їх думку. Висловити думку, подискутувати, смачно вилаятися в бік агресора – то одне, а от прийняти рішення про навчання СВОЇХ дітей і про режим СВОЄЇ роботи – то зовсім інше.

І так, уявімо собі, що школа таки отримала підписаний АКТ про готовність до здійснення навчального процесу в очному режимі. Остаточне рішення щодо навчання і роботи для ВСІХ має прийняти педагогічна рада школи (вчителі на чолі з директором), а батьки мають прийняти рішення щодо режиму навчання для своєї дитини. Педагогічна рада МОЖЕ прийняти рішення про очний режим навчання, дистанційний, або змішаний (очне навчання з використанням технологій дистанційного навчання). Відразу зазначу, що очний від змішаного відрізняється лише терміном перебування дитини в школі, за змішаного цей термін скорочується. Наскільки? А оце вже другий ребус для педагогічної ради, якщо вона таки обере змішаний режим. Вангую, що такий режим обере більшість закладів загальної середньої освіти і цей ребус також потрібно буде розв’язувати. 

Чи може педагогічна рада (вчителі) обрати режим навчання всупереч волі батьків? Так. Але це протистояння і розбрат, потрібно буде добре пояснити свій вибір та відбиватися від надокучливих скарг, звернень і запитань протягом усього навчального року.

Тепер повернемося до батьків. Якщо школа обрала дистанційний режим, то батьки можуть прийняти це, або шукати інший заклад загальної середньої освіти для продовження навчання. Вибір не великий.

Якщо школа обрала режим «з відвідуванням», то, знову ж, батьки можуть прийняти це або … і тут відкривається ширша палітра рішень. До «1) перевестися до іншої школи» додаються такі варіанти:

2) дітей з усіх паралельних класів, батьки яких відмовляються відпускати до приміщення школи, адміністрація може звести в один клас та організувати для них дистанційне навчання (найпростіше рішення, однак паралелі є не у всіх). І батьків про це питати ніхто не буде;

3) батьки можуть написати заяву про переведення їх дітей на навчання за сімейною чи екстернатною формою. При цьому потрібно буде самостійно організовувати освіту своїх дітей, та дотриматися ряду вимог до цих форм здобуття освіти. Зокрема, проходити перевірку рівня освоєння навчального матеріалу в періоди визначені закладом освіти, але не частіше ніж це передбачено Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, мати рівень навчальних досягнень «не нижче середнього»;

4) для таких дітей школа може організувати дистанційне навчання в «паралельному» режимі. Найпростіша версія «паралельного» режиму – це онлайн трансляція усіх уроків, що відбуваються в класі, або ж надсилання окремих інформаційних кейсів з матеріалом та завданнями від вчителів. Але для цього потрібні вже зусилля, згода та змога самої школи і її вчителів, бо працювати прийдеться більше. І тут від засновника залежить можливість додаткової плати за додаткову роботу;

5) для таких дітей територіальна громада може визначити один заклад, в якому організувати класи з дистанційним навчанням (бо немає різниці де розташований заклад, якщо навчання дистанційне). Але учні переводяться до визначеного закладу за заявами батьків.

І це ще не всі питання, на які треба дати відповідь перед прийняттям рішень. Є ще безпека і її рівні та складові.

То ж думайте!

Додаю.

Варто також пам’ятати, що форму навчання можна змінити в будь-який час. За рішенням педради - для всіх, за рішенням батьків - для своєї дитини.