Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар

Поступово в Україні фіксується зростання захворюваності на COVID-19. Водночас медична система під час військових дій зазнала суттєвих втрат. Також  через низький рівень планових вакцинацій існують ризики поширення інших інфекційних хвороб, особливо це стосується дітей. Про ситуацію із захворюваністю на коронавірусну хворобу, постачання вакцин та тестів в умовах, коли держава не проводить їх закупівлю, необхідність надолужити пропущені щеплення як проти COVID-19, так і від інших інфекційних хвороб та багато іншого Укрінформу розповів заступник міністра охорони здоровʼя, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

МИ СПОСТЕРІГАЄМО ПОЧАТОК ОСІННЬОЇ ХВИЛІ COVID-19

- Чи багато зараз людей хворіє на COVID-19?

- Ми спостерігаємо початок зростання захворюваності і це початок осінньої хвилі, яка є базовою. Ми поступово реєструємо все більші відносні показники по кількості хворих. Наприклад, за минулий тиждень це було 9,1 тис., зараз це 11,5 тис., у яких був діагностований COVID-19 і які захворіли. Це очікувано, вже третій рік поспіль у вересні відбувається підвищення рівня захворюваності на COVID-19 і спадати він почне в березні-квітні, а може і на початку травня.

Щодо лабораторної діагностики. Декілька місяців тому можна було б стверджувати, що є проблема з виявленням коронавірусної хвороби. Але зараз вже більше лабораторій включаються в процес діагностики, і ми фіксуємо зростання по кількості тестувань від тижня до тижня майже на 10-15%. Якщо за минулий тиждень було 56,5 тис. тестувань, зараз це 62 тисячі тестів. У переважній більшості використовуються швидкі тести на рівні первинної ланки медичної допомоги. Але зараз державні лабораторії стовідсотково працюють на виявлення COVID-19, також працюють і приватні. І ми бачимо, що по рівню тестування система вже наближається до своїх звичайних темпів.

Однак, я хотів би наголосити, що для нас ключовим є показник госпіталізацій. Якщо раніше ми фіксували в середньому менше 1 тис. госпіталізацій за тиждень, то за останні декілька тижнів ця цифра зростає. За позаминулий тиждень це 2,6 тис., зараз близбко 3,1 тис. пацієнтів впродовж тижня госпіталізуються з діагнозом COVID-19.

Але ця кількість не є настільки критичною, щоб система охорони здоров’я не впоралася. У нас є приблизні розрахункові дані по тому, яким чином буде рухатися хвиля, якихось особливостей чи негативних прогнозів ми поки що не бачимо.

- Чи вистачить нам тестів, зокрема на первинці, і ПЛР-тестів, якщо попит на тестування зростатиме? Адже держава зараз не проводить їх закупівлю.

- Зараз ПЛР-тестів в наявності на проведення 1,3 млн досліджень, така сама кількість в резерві. Ми очікуємо щонайменше ще дві поставки ПЛР-систем, їх нам вистачить до 1 кварталу 2023 року. Зараз наявної кількості нам вистачає, щоб навіть за умови максимального навантаження лабораторій, робити діагностику по всім областям України. Також у нас є 1,7 млн швидких тестів, які використовуються на рівні амбулаторій, сімейної медичної практики. Їх достатньо до кінця 2022 року, і ми очікуємо гуманітарну поставку на початку 2023-го.

Що стосується проведення державою закупівель, то зараз ми намагаємося використовувати або грантові кошти, або те, що надають нам партнери в рамках гуманітарної допомоги. Наприклад, ПЛР-тести для визначення COVID-19 будуть закуповуватися за рахунок грантових коштів Глобального фонду. Швидкі тести ми очікуємо частково від USAID. Тому ми будемо балансувати між тим, що готові надати донори, потреби і прогнози адресовуватимемо їм.

Єдине в чому ми безсилі — у нас руйнуються заклади охорони здоров’я і це руйнування є суттєвим. З 24 лютого вже було зруйновано 18 лікарень, які були призначені для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Ще 15 частково зруйновані, близько 100 лікарень перебувають на тимчасово окупованих територіях. Йдеться саме про ті заклади охорони здоров’я, які визначені для прийому пацієнтів із COVID-19. Враховуючи такі втрати медичної інфраструктури, можуть виникати проблеми по маршрутизації пацієнтів або по якості надання меддопомоги. Ті лікарні були облаштовані, там був кисень та все необхідне. А тепер пацієнтів на тих територіях потрібно буде везти на 20-30 км далі, і це може бути проблемою для деяких регіонів.

- Цю проблему можна вирішити?

- Вирішується ця проблема лише шляхом маршрутизації пацієнтів. На рівні областей є опорні лікарні, які надають спеціалізовану меддопомогу, там є забезпечення та інше. Якщо така лікарня зруйнована, то визначається найближча до неї лікарня. Це, звичайно, здорожчує надання меддопомоги, але дозволяє надати її в найближчому найбільш пристосованому закладі охорони здоров’я. Зараз у нас для лікування ковід-пацієнтів відведено біля 40 тис. ліжок, 39 тис. з них з підведеним киснем.

Безумовно, інфраструктура планується і формується таким чином, щоб надавати меддопомогу всюди. В умовах війни працює певна етапність. Якщо на якомусь етапі — в прифронтових територіях, або в тих лікарнях, які наближені до зони бойових дій -  вже надмірне навантаження, такі пацієнти перевозяться далі, як тільки їх стан більш-менш стабілізується. Така етапність надання медичної допомоги працює і серед військових. Це нормальна практика, щоб людина рухалася в бік тилового забезпечення. Неможливо швидко побудувати нову лікарню, інколи ми не можемо почати працювати в якійсь лікарні суто із безпекових питань. Тому стосовно ковід-пацієнтів будуть застосовуватися ті самі алгоритми.

Друга опція, як крайній вихід, розгортання мобільного шпиталю. Ми розгортали його під час минулої хвилі, і він надавав медичну допомогу. Зараз на балансі Центру медицини катастроф є ще кілька комплектів, які ми отримали як гуманітарну допомогу. І вони можуть використовуватися для надання меддопомоги в польових умовах. Але для того, щоб нікому з нас не довелося побувати в таких шпиталях доцільно вакцинуватися від COVID-19 зараз.

- Як за вашими розрахунками, наскільки зараз медзаклади забезпечені киснем, вистачає кисневих концентраторів, апаратів ШВЛ для лікування ковід-пацієнтів?

- Я не думаю, що з обладнанням ми можемо мати якісь проблеми. Ми можемо мати проблеми з доставкою кисню до тих лікарень, які знаходяться у важкодоступних регіонах, в зоні розмежування, в сірій зоні чи прифронтових територіях, якщо там будуть порушені логістичні шляхи або взагалі не буде можливості щось туди доставити. Лікарні, які мають кисневі станції, будуть повністю незалежні від логістики. Кисневі концентратори, засоби підтримки дихання є в табелі оснащення, і лікарень, які їх не мають, не існує. Якщо лікарня надає інтенсивну терапію, то там є в достатній кількості і ШВЛ, і концентратори. Використання кисневих концентраторів — прийнятний механізм, але ми знаємо, що при важких формах COVID-19 кисневий концентратор втрачає свою ефективність.

- Наскільки зараз активно люди роблять щеплення? Чи всюди є така можливість?

- Плани по вакцинації, які були на початку, суттєво відкориговані через повномасштабне вторгнення. Якщо раніше ми робили за день 250-300 тис. щеплень, то зараз темпи набагато менші. Ми у червні–липні робили до 250 тисяч на місяць, тобто те що раніше могли зробити за день чи за кілька. Водночас у серпні вже спостерігаємо зростання темпів вакцинації. Лише за цей місяць маємо 440 тисяч проведених щеплень. Принаймні одну дозу в нас отримали майже 52% дорослого населення, базовий курс – 49,3%, перший бустер – 6,3%.

Великий плюс те, що в тих областях, де дозволяла безпекова ситуація, інфраструктура збережена і не була перепрофільована під інші потреби. Це центри, пункти вакцинації, продовжували працювати мобільні групи. Це дозволило не зупиняти вакцинальну кампанію повністю.

- А яка ситуація з кількістю вакцини, їх постачанням?

- Україна розірвала свої контракти на поставку вакцин з метою економії коштів державного бюджету, оптимізації бюджетів. Компанія Pfizer пішла на таку угоду. Це дозволило мінімізувати ті фінансові ризики, які були. Відповідно ми почали більш активну комунікацію з COVAX і налагодили перерозподіл поставок тієї кількості вакцин, які планувалися до закупівлі, через COVAX. По суті, зараз 100% вакцини проти COVID-19, яку ми отримуємо, йде в переважній більшості за рахунок COVAX. Але інколи інші країни пропонують ковід-вакцини як гуманітарну допомогу, і в залежності від поточної ситуації ми приймаємо оперативне рішення.

- Які вакцини зараз в Україні доступні, щоб щепитися від коронавірусу?

- Зараз у нас використовується три типи вакцин. Коронавак, її достатньо, вона з хорошим терміном придатності до кінця 2023 року. Нова формула вакцини Пфайзер - Тріс, яка готова до використання. Попередня вакцина Пфайзер була у вигляді порошку, який треба було розводити розчинником, вона мала зберігатися при -70 градусах, - це було доволі дороговартісне задоволення ії перевозити і додаткові вимоги стосовно забезпечення холодового ланцюга. Нова формула Тріс зберігається при температурі +2° - +8°, для неї не потрібен розчинник, вакцина вже готова до використання і має такі самі показники ефективності, безпечності, як і базова формула вакцини Пфайзер. Також ми запросили у COVAX і отримали однодозну вакцину Janssen.

Ці вакцини є і розвезенні по території країни. Сподіваємося, що області швидко опрацюють і доставлять їх до населених пунктів, в тому числі і віддалених. Ми точно знаємо графіки поставок по COVAX, тому переривання вакцинації не буде.

Єдиною проблемою, з якою можна стикнутися, це питання терміну придатності вакцини, яку поставляє COVAX. На жаль, вакцина Пфайзер, яка є в рамках механізму COVAX, з не дуже тривалим терміном придатності - 6 місяців з часу її виробництва. І за ці 6 місяців вона має приїхати на склад COVAX, потім розподілена в країни. Поки вона доїжджає, умовно залишається три місяці.

І враховуючи це, ми не замовляємо великі обсяги вакцини, щоб не списувати її потім на території України. Тому замовлення йде невеличкими партіями по 500-600 тисяч, інколи 1 млн. Враховуючи те, що логістика доволі тривала, від моменту замовлення до моменту поставки вакцини може пройти до місяця, то ми зараз перейшли на майже щотижневе консультування з COVAX для того, щоб оперативно коригувати свої потреби.

Остання партія, яку ми замовляли, становить 500 тис. доз, ще ми замовили 1 млн, потім наступна партія буде також 500 тис. доз. Якщо брати партію в 500 тис. доз, то після розподілу по всій країні це буде 30-40 тис. на одну область. Ми дивимося по темпам споживання, і за необхідністю перерозподіляємо вакцину з однієї області в іншу.

Перед початком осіннього підйому захворюваності ми бачимо, що люди почали більш активно звертатися за щепленням. Переважно щеплення проводять вакциною Пфайзер, вона історично в Україні доволі часто використовується як для проведення базового курсу, так і для бустерної вакцинації.

МОЗ ПЛАНУЄ ДОЗВОЛИТИ ДРУГУ БУСТЕРНУ ВАКЦИНАЦІЮ ПРОТИ COVID-19 ДЛЯ ВСІХ

- З 24 лютого були порушені всі плани, в тому числі багато людей не отримали другу дозу, бустерну дозу вакцини проти COVID-19.

- Кількість людей, які мають отримати повноцінний захист перед осіннім підйомом захворюваності, доволі велика. Зараз 724 тис. осіб не отримали другу дозу вакцини проти COVID-19 і 13,3 млн осіб не отримали перший бустер. Тому якщо пропустили — треба вакцинуватися все одно. Якщо людина має повний курс щеплення (дві дози базового курсу і бустерну дозу), то я радив би зробити другий бустер. Тому що на фоні осіннього підйому захворюваності, на фоні війни, на фоні безпекової невизначеності, мати ще проблеми зі здоров’ям — це дуже високі ризики.

- Значить другий бустер для всіх буде?

- Зараз дійсна рекомендація МОЗ — застосовувати другий бустер для літніх людей, для тих, хто має важкі супутні захворювання. Але найближчим часом скоріш за все буде ухвалено рішення про розширення другого бустеру на всіх.  Ми будемо рекомендувати і давати можливість робити другий бустер для всіх людей в залежності від їх бажання. Така опція буде надана, думаю, до середини вересня. Мова йде про те, що коли людина буде звертатися до пункту щеплення, то їй не відмовлять у вакцинації. Поки зараз можуть отримати другий бустер лише ті люди, які мають для цього медичні показання.

Яка користь від другої бустерної дози. Зараз ми спостерігаємо циркуляцію Омікрону, але як буде надалі розвиватися мутація вірусу, ми не знаємо. Вакцинація буде продовжувати захищати від важкого перебігу коронавірусної хвороби. Тому другий бустер буде продовжувати рятувати життя, і це буде єдиним захистом від важкого перебігу.

Якщо людина пропустила щеплення, або є базовий курс і вона не встигла зробити бустер, то, безумовно, людина має прийти і щепитися, тому що по суті неповний курс щеплення не має такого захисту, як повний.

- Ковід-сертифікати, з урахуванням того у певної кількості вакцинованих їх терміни вже спливли, як будуть генеруватися?

- В Україні принципи формування ковід-сертифікатів залишаються незмінними, тобто сертифікат генерується, якщо людина зробила щеплення.

Оптимальним терміном введення бустеру є від 6 до 9 місяців після базового курсу, але сертифікат буде згенерований, навіть якщо людина отримає вакцину до 1 року після базового щеплення. Для України цього буде досить. Для персонального захисту вакцинація в будь-якому випадку краще. Тому я радив би не нехтувати і вакцинуватися.

Це важливо, щоб точно не мати проблем із визнанням сертифікатів за кордоном.  У Європі, до прикладу, трохи інші механізми їх формування. По суті людина, яка пропустила бустер, вважається невакцинованою. Зараз деякі країни починають поступово повертати ковід-сертифікати. Якщо раніше вони їх скасували, то зараз ми бачимо, що хтось з 1 жовтня, хтось з 1 листопада починає їх поступово поновлювати.

- Щодо вакцинації від грипу. Хоча вона не входить в обов’язковий перелік щеплень, щороку певна кількість людей вакцинується від грипу. За вашими прогнозами, чи будуть в аптечній мережі в цьому році вакцини проти грипу? Ускладнена логістика через війну не завадить їх доставці?

- Так, компанії, які виробляють вакцину проти грипу, поставляти ії планують. Вони будуть виходити із середніх показників по попиту минулих років. Зазвичай вони алокують для України обсяг, який був куплений в минулому році плюс ще 10-15%.

Я не думаю, що доставка цих вакцин буде ускладнена. Зараз ми не спостерігаємо, що фармацевтичний сектор відмовився чи не хоче постачати щось на територію України, незважаючи на те, що є певні логістичні складнощі. Логістика робиться в кожну область, товари доставляються і на прифронтові території, у віддалені села.

Також з метою захисту медичних працівників найближчим часом ми отримаємо 30 тис. доз вакцини проти грипу за механізмом PIVI. Ця вакцина буде призначатися для медпрацівників, які працюють в реанімаційних відділеннях, для працівників екстреної меддопомоги.

КАРАНТИННІ ОБМЕЖЕННЯ СТОСОВНО КОВІДУ НЕ СКАСОВУВАЛИСЯ, АЛЕ БІЛЬШЕ ЗАНЕПОКОЄННЯ ВИКЛИКАЄ КІР

- Зараз в Україні багато людей переміщуються у безпечні регіони, в частині навчальних закладів навчання проводиться очно. Водночас карантинні вимоги призупинені через війну. Які ризики бачить МОЗ через такі процеси? Чи будуть рекомендації переводити навчання в онлайн через зростання захворюваності?

- Так, карантинні обмеження, які у нас регулювалися постановою Кабміну призупинені на період дії воєнного стану. Хочу наголосити, що їх призупинення не означає їх скасування. Зараз їх застосування не є обов’язковим, але за рішенням керівника бізнесу чи місцевої влади вони можуть бути застосовані. Мова йде переважно про ті регіони, де спокійна ситуація, немає активних бойових дій, де є абсолютно усі можливості, щоб карантинні обмеження були продовжені або застосовувалися хоча б частково: масковий режим, перевірка сертифікатів або інше.

Основним нормативним документом щодо протиепідемічних, профілактичних заходів для шкільного середовища залишається постанова головного державного санітарного лікаря №10. Вона і надалі працюватиме, прописані в ній заходи, це по суті, основні профілактичні заходи, які керівник закладу освіти може застосувати в школі або в професійно-технічному навчальному закладі, щоб не допустити спалаху захворювання. Ми вже провели серію нарад з Міністерством освіти та керівниками департаментів освіти на рівні областей, де наголосили на безумовному виконанні цієї постанови.

Однак, азом з тим для створення повноцінного безпечного шкільного середовища недостатньо протистояти тільки COVID-19. Мова йде про вакцинокеровані інфекції, такі як кір, дифтерія.

Зараз показники вакцинації дітей проти кору дуже низькі. Наприклад, серед дітей 6 років у 2022 році вакциновано від кору лише 47%. Серед дітей 1 року - 46%. Кір дуже швидко передається, тому ми більше зараз хвилюємося за можливі спалахи саме вакцинокерованих інфекцій в шкільному середовищі.

Замкнені умови, такі як перебування дітей в бомбосховищах, можуть лише пришвидшувати передачу такої інфекції. Якщо один випадок буде зареєстрований, то його треба буде максимально швидко втримувати і не допустити його поширення, щоб не допустити саме спалаху кору.

- Вимога вакцинувати дітей існує, але не всі дотримуються її.

- Це вкрай потрібно робити. Зараз система охорони здоров’я перевантажена і звичайними зверненнями громадян, так і наданням меддопомоги тим, хто постраждав від вибухів, травм, поранень. Навіть в західних областях медзаклади перевантажені. Тому якщо у дітей будуть інфекційні хвороби, яким можна було б запобігти вакцинацією, це буде ще більшим тягарем на систему охорони здоров’я.

В Україні дітей, які не вакциновані згідно з законодавством, можуть не допустити до проведення занять у школі, їм можуть обрати альтернативні форми навчання. Але, ми розуміємо, що в нинішніх умовах деякі навчальні заклади можуть не приділяти увагу цьому питанню.

Тому ми дуже просимо батьків, щоб вони зробили все можливе, щоб дитина була вакцинована відповідно до календаря щеплень. Зараз не той час, щоб цим нехтувати, або не вакцинувати дітей з різних причин.

- Які ще ризики можуть виникати, окрім кору?

- Коли ми говоримо про дитяче населення, то є три основні інфекції, які викликають занепокоєння: кір, дифтерія та поліомієліт.

Ми вже реєстрували спалах кору у 2017-2019 роках і як відомо, між хвилями захворюваності на кір проходить 5-6 років. 2022 рік - рік прогнозованого підвищення захворюваності на кір. Дифтерія у невакцинованих дітей протікає дуже важко: паличка дифтерії генерує велику кількість токсину, це ураження прибирається специфічними ліками, спеціальним анатоксином, щоб врятувати дитину. І третя інфекція — поліомієліт. Україна вже зареєструвала у 2021 році на своїй території спалах поліомієліту, зокрема у Рівненській і Закарпатській областях є зафіксовані випадки. Усі ці хвороби є вакцинокеровані, єдиним шляхом захисту є вакцинація відповідно до календаря щеплень.

ПІСЛЯ ВІЙНИ ДОЦІЛЬНИМ БУДЕ ПРОВЕДЕННЯ ДОДАТКОВИХ РАУНДІВ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

- МОЗ на початку лютого запускало кампанію по додатковій імунізації проти поліомієліту, чи вдалося досягти поставлених задач?

- Так, але вона була призупинена через війну, втім області зараз почали поновлювати її. На початку серпня ми з експертами відвідали Закарпатську та Рівненську області. По суті, можемо констатувати, що сьогодні, якщо враховувати першу і другу дозу проти поліомієліту, план охоплення дітей щепленнями виконано приблизно на 40-45% в залежності від районів регіону. Основна проблема, з якою стикалися області: релігійні громади, які продовжують відмовлятися від щеплень, і їх потрібно переконувати в доцільності вакцинації; віддалені регіони; певна проблема з ромським населенням, особливо це актуально для Закарпаття.

Ще один суттєвий мінус, це те, що ці плани були сформовані на кількість дитячого населення станом до повномасштабного вторгнення. Зараз ми поновили цю роботу, проводяться вакцинальні сесії, працюють мобільні бригади, але порахувати, скільки точно дітей в цих областях є, і скільки потрібно вакцинувати — доволі складна справа, ці цифри постійно змінюються. І оцінити ефективність вакцинальної кампанії буде важко.

- Як на вашу думку, чи доцільно було б провести з урахуванням ризиків поширення цих хвороб,  додаткові тури вакцинації дітей саме проти кору, дифтерії?

- Це буде доцільно, але лише після припинення активних бойових дій. Такі кампанії зазвичай називаються підчищаючими. Ідентифікуються діти, які пропустили щеплення, для них завозяться спеціально додаткові партії вакцин, формуються мобільні бригади, йде робота з освітнім сектором і запускаються такі додаткові раунди вакцинації.

Але ці заходи працюють лише тоді, коли ми маємо фіксовану кількість дітей на території, налагоджений навчальний процес, нормально працюючу систему охорони здоров’я.

Зараз в певній частині регіонів ми не зможемо провести такі раунди через міграційні процеси, бойові дії. Робити це в окремих регіонах, які умовно безпечні, немає сенсу, тому що мова йде про знову таки про колективний імунітет, ми маємо бути переконані, що усі діти в Україні захищені. Ми не можемо формувати умовно захищений захід України і незахищений схід України. Такі кампанії мають робитися по всій території одночасно. Після перемоги і закінчення війни така ініціатива обов’язково буде запущена.

- Зараз дуже багато дітей за кордоном, напевно, не у всіх є медична інформація про щеплення. Але вимоги в ЄС стосовно вакцинації дуже жорсткі.

- В ЄС, якщо приїжджає дитина, і не може пред'явити документи про те, що була вакцинована, то вона вакцинується повторно. Ті люди, які виїхали і у яких залишилися медичні записи в електронній системі охорони здоров’я, мають звернутися до сімейного лікаря за довідкою. Були розроблені спеціальні рекомендації і прописані кілька типів документів, які можна запитувати у свого сімейного лікаря, і які є підтвердженням на рівні ЄС або інших держав, куди виїжджають дитина або родина. Це базові стандарті форми довідки про щеплення або стан здоров'я дитини, або це альтернативна форма довідки спрощена — довідка про щеплення. Вона була затверджена після початку повномасштабного вторгення і є спрощеною формою, куди переноситься інформація про основні щеплення і цим форматом документу можна підтвердити щеплення за кордоном. Це означає, що лікар прийме їх до розгляду, зазвичай вони в використовуються коли дитина захворіла, і треба переконатися у її вакцинальному статусі, або дитина вступає до навчального закладу за кордоном, і треба підтвердити її вакцинальний статус. Тому ці документи будуть визнаватися, але відповідно до законодавства тієї країни, де перебуває дитина.

- Якщо батьки зроблять низку щеплень за кордоном, як внести цю інформацію до нашої  ЕСОЗ?

- Ми просимо, щоб медичні записи, які будуть зроблені за кордоном, були також і в паперовій формі. Після повернення родини, вони будуть оцифровуватися і вноситися до нашої електронної системи. Якщо родина звертається до лікаря за кордоном, проходить вакцинацію, вона отримає в тому числі і довідку про це. В Україні сімейний лікар внесе цю інформацію в ЕСОЗ і вкаже джерело.

- Зараз на планову вакцинацію в Україні вистачає вакцин?

- На початку 2022 року у нас була поставка вакцин і більшість регіонів на початку лютого вакцини були доставлені. Зараз по статистиці ми бачимо, що по усім групам інфекційних хвороб у нас достатня кількість вакцин до кінця року. Це вакцина проти кашлюка з цільноклітинним кашлюковим компонентом, вакцина КПК (кір, паротит, краснуха), інактивована вакцина проти поліомієліту.

До 1 кварталу 2023 року ми забезпечені оральною вакциною проти поліомієліту,  проти гепатиту В, дифтерії та правця. По деяким вакцинам ми маємо запас до середини 2023 року. Зараз ведуться перемовини з офісом ЮНІСЕФ, і ми очікуємо в листопаді додаткові поставки, які допоможуть нам закрити 2023 рік. Вакциною проти гемофільної інфекції та АДПМ ми забезпечені на весь 2023 рік.

По суті, не існує дефіциту вакцин по основному календарю щеплень. Це відбулося за рахунок того, з першого дня повномасштабного вторгнення ми проводили постійні перемовини з донорами і збалансували гуманітарні поставки по кожному типу вакцин, зробивши так, щоб у нас не було переривання. Щомісяця ми спілкуємося з донорами, перевіряємо забезпеченість вакцинами в різних регіонах. Ми намагаємося врахувати кількість населення на тій чи іншій території. Інколи це вдається, інколи — ні. Наприклад, ми не можемо спланувати прогностично скільки дітей переїде в західні області України. Але зазвичай для таких випадків формується певний 25-відсотковий буфер додаткових вакцин. Якщо ми бачимо, що ця кількість використана, то проводимо додатковий розподіл.

Також на національних складах є певна частина вакцин, яка може бути оперативно перекинута туди, де потрібна. Це якраз для того, коли у нас будуть з'являтися деокуповані території. Така ситуація була по Київській, по Чернігівській області, коли під час окупації лікарні не отримували світла, не працювали амбулаторії сімейної практики, велися бої. Вакцину неможливо було зберігати в належних умовах. Тому після деокупації була проведена швидка оцінка, ми зібрали інформацію, скільки вакцин зберігалося без дотримання холодового ланцюга. І замість них доставили  вакцини з національних складів. Так що для деокупованих територій національний резерв вакцин є.

- Скільки було зіпсовано вакцин, через те що відбувалися військові дії?

- До прикладу, в Чернігівській області через бойові дії зіпсувалось близько 15 тисяч доз вакцини КПК, трохи більше 17 тисяч антиковідної вакцини та близько 5,5 тисяч іншої вакцини для планових щеплень.

- І останнє питання про радіаційну небезпеку, і те як діяти. Через критичну ситуацію на ЗАЕС у багатьох людей виникає занепокоєння і попри всі роз’яснення МОЗ люди все одно вишукують шляхи убезпечити себе. Як має відбуватися йодопрофілактика, чи вистачає нам на це необхідних препаратів?

- В умовах захоплення ЗАЕС країною-терористом немає гарантії щодо адекватного її функціювання. Станція продовжує працювати, фахівці, які там зараз працюють з українського боку, продовжують свою роботу, і намагаються зробити все для безпеки. Але дати якісь гарантії або спрогнозувати щось майже неможливо. Це непідконтрольна територія, і ми не знаємо, що буде в головах тих окупантів, які там зараз перебувають.

Ми вже декілька місяців пропрацьовуємо механізми готовності до потенційної ядерної або радіаційної загрози.

Яким чином це працює. З першого дня повномасштабного вторгнення ми запустили в роботу всі мобільні формування, мобільні групи, які займаються моніторингом навколишнього середовища - вода, повітря, радіаційний стан. Інформація збирається кожні три години, і ми бачимо показники радіаційного фону по всій території. Таку ж саму роботу проводять і Гідрометеослужба і частково Мінекології. Ми обмінюємося інформацією. Станом на сьогодні основні показники в нормі і будь-які перевищення ми окремо проговорюємо і намагаємося з’ясувати причину.

Окрім моніторингу ще існують заходи профілактики. У випадку аварійної ситуації є так звана йодна профілактика, це використання спеціального лікарського засобу як калій йод, у спеціальному дозуванні, для того, щоб убезпечити ураження щитоподібної залози. Калію йодид треба використовувати лише однократно навіть для ліквідаторів аварії, якщо така, не дай Боже, станеться. Його не треба пити ані профілактично, ані тиждень, ані декілька днів, він використовується однократно!

Друге, калію йодид не треба використовувати по всій території України, а лише в зоні потенційного ураження, якщо аварія вже трапилася і тільки після офіційного повідомлення про це.

Якщо трапляється аварійна ситуація, є спеціальна команда, яка робить розрахунки зони ураження, куди рухається хмара, які території будуть уражені і відповідно приймається декілька рішень: яка територія евакуюється, населення якої території має приймати калію йодид, на якій території населення має перебувати в закритих приміщеннях, для якої території застосовується окремий радіаційний моніторинг продуктів харчування. Ці розрахунки робляться для кожного населеного пункту по напрямку руху хмари. Тому дуже важливо у випадку будь-якої аварійної ситуації, яка стосується саме радіаційного або ядерного фактору, виконувати базові рекомендації — включити засоби масової інформації, щоб це не було — радіо, телебачення, подивитися на сайтах місцевих адміністрацій, і після цього з'ясувати, які конкретні рекомендації будуть для кожного населеного пункту.

Один населений пункт може бути евакуйований, іншому треба приймати калію йодид. Але це не означає, що у випадку аварійної ситуації наприклад Івано-Франківщина, чи Закарпаття, або Донецька область має терміново усім роздавати і приймати калію йодид.

Зараз навколо кожної АЕС в межах до 50 км є розрахункова кількість людей, на цих територіях вже є цей препарат. В залежності від рішення місцевої влади він видається населенню або наперед, тобто коли людина фізично його отримує, носить його з собою. Або він перебуває в розгалуженій мережі — лікарні, бібліотеки, органи місцевого самоврядування, школі та інше. Перелік цих точок або пунктів видачі оголошується, коли вникає потреба в калію йодиді. Таблетки не в блістерах, а вже поділені, мають бути застосовані інструкції у випадку повідомлення, що його можна приймати. Наразі його достатньо в Україні.  

Важлива річ: прийом калію йодиду ефективний, якщо ми його застосовуємо до шести годин до надходження радіоактивної хмари або через 6 годин після надходження радіактивної хмари.  Це не означає, що його треба приймати секунда в секунду, якщо трапилася аварія, є певний час, щоб розібратися в ситуації, зробити моделювання, прогнози і дати конкретні рекомендації, кому він потрібен. Тому обов'язково необхідно слухати повідомлення місцевої влади і у разі необхідності йти до точок видачі цього препарату.

Наталія Молчанова

Фото Руслан Канюка