Ментальне здоров’я українців поліпшується, охочих повернутися додому все більше
Зафіксовано подальше зростання бажання зовнішніх мігрантів повернутися додому за першої можливості, незначне збільшення кількості працевлаштованих громадян та покращення оцінки стану ментального здоров’я українців.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати нової, десятої, хвилі дослідження соціально-політичних та міграційних настроїв українців під час війни, яке провела дослідницька компанія Gradus Research.
За даними дослідження, все більше українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому. З середини вересня їхня кількість зросла на 16 пунктів і зараз становить 78%. Це найвищий показник за весь час замірів, починаючи з травня 2022 року. І це попри те, що 71% опитаних заявляють, що мають можливість залишатися за кордоном.
Відповідно знизилася і кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання, — таких нині лише 7%.
"Люди схильні трактувати позитивні новини про деокупацію територій як сигнал, що можна повертатися додому. Однак безпекове питання і надалі залишається одночасно і ключовим драйвером, і бар’єром у цьому. Це пояснюється тим, що відчуття безпеки дуже суб’єктивне, і те, що для когось виглядає як "вже можна повертатися", для інших все ще становить загрозу", — пояснила Євгенія Близнюк, соціолог, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Прагнути повернення українців змушує і непроста ситуація з роботою та доходами. Загалом рівень працевлаштованості дещо збільшився і наразі становить 61%. Найвищий показник працевлаштованості спостерігається серед тих українців, які залишилися вдома — 66%. Що стосується внутрішньо переміщених осіб та зовнішніх мігрантів, то серед них 55% та 52% працевлаштовані відповідно.
Більшість українців продовжують декларувати зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення (77%), і лише 3% вказують, що їхній дохід збільшився. Особливих змін у стабільності доходу серед працевлаштованого населення не зафіксовано — 74% продовжують отримувати зарплатню. Водночас майже половина (47%) працевлаштованих не мають впевненості щодо того, чи будуть вони отримувати її й надалі.
Більше половини опитаних українців відчувають потребу у грошах (66%), і це залишається найбільшою потребою, а близько третини — у доступі до роботи (31%). Відмічається зменшення потреби у продуктах, медикаментах, доступі до медобслуговування та освіти.
Проте попри фінансові складнощі українці почали позитивніше оцінювати стан свого фізичного і ментального здоров’я. В десятій хвилі дослідження зменшилася частка тих, хто декларує деякі проблеми з фізичним (з 49% до 46%) та ментальним (з 47% до 44%) здоров’ям, і паралельно зростає частка тих, хто позитивно оцінює стан свого ментального здоров’я (з 38% до 42%).
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром економічного відновлення.
Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тис. віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня, 2 хвиля — 3-6 червня, 3 хвиля — 17-20 червня, 4 хвиля — 1-4 липня, 5 хвиля — 15-18 липня, 6 хвиля — 29 липня — 1 серпня, 7 хвиля — 12-15 серпня, 8 хвиля — 25-28 серпня, 9 хвиля — 9-11 вересня, 10 хвиля — 23-26 вересня. Розмір вибірки у десятій хвилі — 2000 респондентів.