Українці мають бути поінформованими про осіб, на чию честь перейменовують вулиці - МКІП
Жителі громад мають бути широко поінформованими про постаті, чиї імена застосовуються в публічному просторі, через відкриті уроки, QR-коди та статті фахівців.
На цьому наголосили під час брифінгу в медіацентрі Україна-Укрінформ члени Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.
"Чудовим прикладом символічної боротьби киян ще до початку повномасштабного вторгнення є перейменування однієї з вулиць Києва на честь Януша Корчака. Тоді в усіх школах, які там знаходилися, відбулися відкриті уроки, де діти із вчителями говорили, хто такий Корчак і в чому його заслуга, що зумовило певне ставлення до цієї людини", - зазначила доктор філософських наук і професор КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда.
За її словами, комунікація є найпершим інструментом для посилення українського символічного капіталу та його репрезентації для світової спільноти.
"Усе, що відбувається в публічному просторі, пов'язано із символічним капіталом. Ми маркуємо простір своїми цінностями або прибираємо звідти певні маркери для розвитку. Те, що ми поставимо замість, наприклад, бюстів біля станції метро Університет в Києві, має бути роз'яснено в доступний, сучасний спосіб - чи через QR-коди, чи через ряд статей. Відсутність комунікації руйнує довіру громади до того, що відбувається", - сказала вона.
На результативності просвітницької діяльності також наголосив директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький, зазначивши, що назви міст, вулиць, вишів, бібліотек і пам'ятники - це єдина система, яка має включати як українських, так і світових діячів культури. За його словами, такий підхід нівелюватиме символічний простір, чинний з радянських часів.
"Вулиці Пушкіна - це система, яку почала імперська влада, а продовжила радянська. Коли союз розпався, до його комплексу додалися російські виконавці, кіно, театр, які тисли на українців, нав'язуючи комплекс меншовартості. Ще 10 років тому, коли казали Розстріляне Відродження, багато українців не знали, про що йдеться. Але сьогодні найбільшим бестселером є "Місто" Валер'яна Підмогильного", - зазначив він.
Водночас експерти наголосили, що перед місцевою владою постало завдання взяти на себе відповідальність за зміни в міському просторі. Заразом, Кривда наголосила, що спосіб демонтажу матеріальних об'єктів - пам'ятників має бути максимально цивілізованим.
"Ми не можемо собі дозволити діяти так, як наші вороги - кувалда, вантажівка, руйнація, крадіжки - кістки Потьомкіна вкрали з Херсона - ми не можемо так чинити. Якщо об'єкт має історичне значення - то має бути підданий процедурі музеєфікації, але не акту варварства", - підкреслила вона.
Повідомлялося, що Експертна рада МКІП надала рекомендації щодо окремих категорій пам’ятників і монументів, пов’язаних із російською та радянською імперською історією.
Януш Корчак — польський діяч, педагог-новатор, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Загинув у німецькому таборі смерті в 1942 р.
У 2016 році Бауманську вулицю у Шевченківському районі Києва було перейменовано на честь Януша Корчака.