Як з дітьми говорити про війну? Поради психологині Світлани Ройз
У будь-яких випадках ми говоримо правду, чим більше тривоги – тим більше потреба в інформації
Вже понад 300 днів маленькі українці страждають від повномасштабного вторгнення ворога, дорослі усіляко намагаються їх врятувати, захистити і пояснити, що відбувається з рідною землею. Як знайти правильні слова і поговорити з дитиною про війну, Укрінформ запитав у відомої дитячої психологині, письменниці, авторки освітніх проєктів для батьків, вчителів, медиків та психологів Світланою Ройз.
- У будь-яких випадках ми говоримо правду. Тому, що дитина орієнтується не стільки на наші слова, скільки на наш стан, на наші невербальні сигнали.
- Не дивимось з дитиною новини, встановлюємо обмеження «батьківський контроль» на ґаджети, контролюємо, як і що ми говоримо, коли дитина поруч. Бо зараз у дорослих та дітей є ризик вторинної травматизації від новин.
- Говоримо коротко, добираючи слова, в залежності від віку. Дивимось на реакцію дитини. Можливо, питаємо, що б тобі важливо було знати?
- Розповідаємо: Зараз йде війна. росія напала на Україну. Ця війна йде вже вісім років. Але останні 9 місяців ми всі її переживаємо. Нас захищає ЗСУ і майже весь світ нас підтримує (можна перерахувати країни – ця інформація додає відчуття сили). З кожним днем нам приходить все більше допомоги. Наші ЗСУ сьогодні змогли розбити стільки танків, стільки літаків (краще не вказувати на загиблих людей). Не розповідаємо подробиць, відповідаємо на питання.
- Пам’ятаємо – чим більше тривоги – тим більше потреба в інформації.
- Кожну розмову супроводжуємо фразами про те, як саме наша дитина проявляє свою силу і завершуємо словами про надію, про нашу віру в Перемогу.
- Кожну розмову завершуємо пропозицією дій. Будь-яка дія, можливість хоч на щось вплинути – буде внеском в стресостійкість: - А хочеш зробити листівку, записати привітання, намалювати малюнок, вигадати вірш чи записати пісню, зробити іграшку чи смаколик на аукціон, помолитись, (будь яка дія, яка цікава і по силам дитині).
- Говорити, як дитина проявляє силу: Я бачу, як тобі буває страшно, чи як ти сумуєш, але ти тримаєшся як справжній супергерой – супергероїня. Ти так швидко\красиво\сильно це робив. А пам’ятаєш, як ти допомагав\допомагала? А що ми будемо робити після Перемоги?
- Важливо пам’ятати – наголошувати – ніхто з нас не винен в тому, що сталося. Винні – росіяни. Діти часто відчувають провину, навіть більше, ніж дорослі. Часто вони кажуть – а це сталося, тому що я погано себе поводив? Нам важливо бути дуже обережно з почуттям провини – хоча б не підсилювати її (словами – «ми заради тебе…»).
- На загальноукраїнському дитячому телеканалі «ПЛЮСПЛЮС» ми робили серію мультфільмів «Добро завжди перемагає» - можна разом із дитиною переглянути, а потім обговорити.
Любов Базів. Київ
Повний текст інтерв’ю з психологинею Світланою Ройз незабаром вийде на сайті Укрінформу.