Тихі герої
“Тихі герої" - ось що мені приходить на думку останніми місяцями і тижнями, після спілкування з величезною кількістю людей тут, в Україні.
Це українці, незалежно від віку, статі, походження і віри, які кожен божий день у важких умовах ЖИВУТЬ в Україні! Кожен з яких на своєму місці і рівні ефективно виконує свої обов'язки і місію, розвивається, думає, критично мислить і пробує змінити своє життя і життя оточуючих на краще. Мають надії, вірять і роблять маленькі і великі справи!
21 грудня 2022 року я повертався пізно ввечері і в суцільній темряві одного з районів Києва серед людей побачив пару - батька-військового із маленькою донечкою, які поверталися, мабуть, з дитячого садочка, тримаючи один одного за руки. І раптом у тиші на увесь підземний перехід, суцільну темряву якого розривали ліхтарики і телефони, пролунав дзвінкий дитячий голос: "...Тато, я тебе люблю!”. І відповідь: “Я тебе теж люблю, доню!”.
Перехопило горло.
Цим усе сказано.
Ми в Україні! Будемо жити!
Сергій Телешун
Фото: Вечірній Київ