Проєкти з безбар'єрності не зупинилися під час війни, а деякі розширилися - Зеленська
Дружина Президента Олена Зеленська переконана, що у воєнний час безбар’єрність не просто залишається у фокусі, а набула нового, ще більшого значення.
Про це вона сказала, підбиваючи підсумки року за напрямами своєї діяльності, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу ОП.
Перша леді нагадала, що Україна почала розвивати як фізичну, так і економічну та соціальну безбар’єрність ще до повномасштабного російського вторгнення.
«Зараз як ніколи раніше очевидно, що всім нам незалежно від віку, статі, матеріального становища, стану здоров’я потрібні рівні можливості – щоб евакуюватися, спуститися в укриття, вчасно отримати важливу (часто життєво важливу!) інформацію, мати доступ до послуг, працевлаштуватися», – акцентувала Зеленська.
Вона зазначила, що з початком війни проєкти у напрямі «Безбар’єрність» не призупинилися. Навпаки – більшість із них розширилась, відповідаючи на нові виклики.
Перша леді навела приклади зробленого у 2022 році, а саме:
- «Довідник безбар’єрності» заговорив українською жестовою мовою та отримав аудіодискрипцію. Запрацював спеціальний розділ «У воєнний час» із порадами, інструкціями та алгоритмами дій у нових обставинах для сімей із дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю. В електронному «Довіднику безбар’єрності» створено ще два розділи: «Етика взаємодії в періоди стресу» (з техніками самодопомоги та підтримки тих, хто поруч) та «Етика взаємодії з різними людьми». На Франкфуртському книжковому ярмарку презентовано друкований «Довідник безбар’єрності» – унікальне мультиформатне видання зі шрифтом Брайля, конгревним тисненням, QR-кодами для перекладу жестовою мовою та аудіодискрипції.
- МОЗ упроваджує в українську систему охорони здоров'я Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ) як національний класифікатор.
- Стартував проєкт з інтеграції теми безбар’єрності у навчальну програму Харківської школи архітектури. Його втілюють задля комплексного розуміння безбар’єрності, доступності та універсального дизайну у студентів та студенток.
- Набули чинності оновлені державні будівельні норми зі створення безбар’єрного простору в Україні, затверджені Мінрегіоном у 2021 році (ДБН «Інклюзивність будівель і споруд»). ДБН для закладів охорони здоров’я передано на затвердження до центральних органів влади.
- Столичний кінотеатр «Жовтень» узяв курс на безбар’єрність, щоб стати повністю доступним для глядачів.
- За участю представників міністерств, громадянського суспільства, спільноти «Бізнес без бар’єрів» проведено діалог у межах проєкту щодо адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, перекваліфікації, підтримки та інтеграції учасників бойових дій у мирне життя та економіку країни.
- Спільно з «Укрзалізницею» розпочато пілотний проєкт щодо адаптації робочих місць.
- МВС разом з експертами розробило проєкт автошколи для людей з інвалідністю, що дасть їм змогу пройти навчання у спеціалізованих закладах, скласти іспити й отримати водійське посвідчення. Реалізація ініціативи запланована у 2023 році.
- Відбулася серія групових тренінгів з курсу «Самодопомога плюс» від ВООЗ для працівників «Укрзалізниці» та тренерів низки учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів», що передбачає здобуття навичок управління стресом. Тренери з «Укрпошти» та «Ощадбанку», учасників спільноти «Бізнес без бар'єрів» пройшли курс щодо самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях від фахівців Israel Trauma Coalition.
- Look to Speak – додаток для Android, який дає змогу людям із порушеннями мовлення та моторики спілкуватися за допомогою рухів очей, став доступним українською мовою.
- «Укрзалізниця» тримає курс на безбар'єрність: вокзальна площа Київського залізничного вокзалу стала доступною, усуваються бар'єри при працевлаштуванні, пасажирів-представників маломобільних груп супроводжують «вокзальні ангели», впроваджується низка інших перетворень, які мають стати відчутними у 2023-му.
- На порталі державних послуг «Дія» запрацював новий розділ – «Дія. Безбар’єрність», покликаний спростити комунікацію між людиною та державою.
- Завершено розробку Альбому безбар’єрних рішень, у січні буде презентовано всі розділи (з урахуванням викликів воєнного часу). Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів.
- Експерти напрацювали та передали Міжнародному аеропорту «Бориспіль» рекомендації для узгодження інфраструктури термінала D з принципами безбар’єрності.
- Підготовлено План заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії безбар’єрності, зокрема й флагманські проєкти міністерств; завершено громадське обговорення документа.
Дружина Президента також підкреслила, що повоєнна відбудова країни має відбуватися за принципами безбар’єрності.
«Це не лише питання відновлення міст – це питання відновлення людей. Адже всі ми розуміємо, як багато дорослих і дітей у нашій країні зазнали поранень і користуватимуться протезами. Але всі громадяни нашої країни повинні мати рівний доступ до якісного й гідного життя», – резюмувала перша леді.
Як відомо, у 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні», ухвалено Національну стратегію безбар'єрності, План заходів із подолання бар’єрів, з’явилася Рада безбар’єрності при Кабінеті Міністрів.
На основі запропонованого дружиною Президента бачення безбар’єрного суспільства великі компанії-працедавці об’єднались у спільноту «Бізнес без бар’єрів»; із громадськими організаціями було розроблено електронний «Довідник безбар’єрності» – перший посібник із коректного спілкування. Реалізовано також кілька інфраструктурних проєктів, щоб безбар’єрними ставали простори в громадах і культурних закладах.
Фото: Офіс Президента