У Конституційному суді прокоментували своє рішення щодо назви УПЦ МП
Громадяни, які об’єднують в релігійну особу, не можуть на власний розсуд визначати своє найменування.
Про це сказав на пресконференції в Києві Сергій Головатий – один із суддів-доповідачів у справі щодо конституційності закону, за яким УПЦ МП має вказати приналежність до росії.
"Громадяни, які об’єднуються в релігійну особу, не можуть свавільно визначати своє найменування. Найменування релігійного об’єднання має адекватно відображати природу і особливість статусу релігійної організації, і статутні норми мають бути сформульовані з урахуванням заборон і обмежень Конституції і законів. Ми вважаємо, що втручання є виправданим", – сказав він.
Головатий розповів, що під час ухвалення цього рішення КС виходив із того, що гарантоване статтею 35 Конституції право на свободу віросповідання є індивідуальним правом, і воно є відмінним від права релігійних організацій вести свою діяльність. "Тобто право на віросповідання належить людині, а право його реалізовувати належить відповідним об’єднанням громадян і релігійних організацій", – пояснив Головатий.
Він додав, що право на віросповідання не є абсолютним, як право на життя і людську гідність, і Конституція України тут дозволяє запроваджувати обмеження. За словами Головатого, у цьому питанні є внутрішній аспект – коли людина вільна сповідувати будь-яку релігію, і держава тут не може втручатися, і зовнішній аспект, який стосується способу ведення релігійної діяльності. У цьому випадку держава має можливості втручатися і покладати обов’язки на релігійні організації.
"Таке втручання може бути обмеженням права релігійних об’єднань, зокрема відмови їм у реєстрації статуту", – сказав Головатий.
Він також наголосив, що рішення у цій справі було зумовлене і надзвичайною ситуацією, яка склалася унаслідок нападу росії на Україну.
Як повідомляв Укрінформ, 27 грудня Конституційний Суд визнав конституційним закон "Про свободу совісті та релігійні організації", який передбачає перейменування УПЦ МП. Суддями-доповідачами у справі були Сергій Головатий і Олександр Петришин.
Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, який, зокрема, передбачає, що релігійна організація, центр якої розташований у країні-агресорі, у своїй назві має вказувати повну статутну назву свого релігійного центру. Таким чином, закон зобов’язує Українську православну церкву (московського патріархату) вказати у своїй назві приналежність до російської православної церкви.
18 січня 2019 року до КСУ надійшло подання 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції цього закону.
11 лютого 2020 року КС розпочав розгляд справи щодо щодо конституційності закону про перейменування релігійних організацій.
22 квітня 2019 року Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов про скасування наказу МКІП, відповідно до якого Київська митрополія УПЦ (МП) та низка релігійних організацій мають внести зміни до своєї офіційної назви.