Конкурсна комісія почала співбесіди з кандидатами до ВККС
Конкурсна комісія розпочала другий етап конкурсу на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – співбесіди з кандидатами.
Про це повідомляється у пресрелізі, що має у своєму розпорядженні Укрінформ.
“Конкурсна комісія, яка добирає кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), 16 січня 2023 року розпочала другий етап публічного конкурсу - співбесіди із 64 кандидатами”, - ідеться в повідомленні.
Зазначається, що співбесіди відбуваються українською мовою із забезпеченням синхронного перекладу дистанційно через платформу ZOOM.
Запланована тривалість співбесіди – 60 хвилин, але вона не перевищуватиме 90 хвилин.
На початку співбесіди кандидат має час, аби представити себе Комісії.
Також повідомляється, що з урахуванням безпекової ситуації та перебоїв з електропостачанням в Україні до графіку можуть бути внесені зміни.
Графік співбесід, запланованих на січень і лютий 2023 року, розміщений на сайті Вищої ради правосуддя.
Згідно з ним, на 16 січня заплановані співбесіди з трьома кандидатами до ВККС.
Як повідомлялося, ВККС не працює майже три роки. З метою поновлення її роботи створена Конкурсна комісія, яка добирає кандидатів на посади членів ВККС на засадах прозорого конкурсу за участю міжнародних експертів, що є частиною судової реформи, яку проводить Україна.
Комісія оголосила конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. До участі у конкурсі були допущені 301 правник-громадянин України, що має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років та володіє державною мовою.
На першому етапі конкурсу за результатами розгляду майже 14 тисяч документів, включаючи майже 1500 майнових декларацій, понад 640 пояснюючих документів кандидатів та близько 300 довідок від громадських організацій до другого етапу – співбесід - було запрошено 64 кандидати.
Таким чином, з 16 січня 2023 року до кінця лютого співбесіди на 16 вакантних посад у ВККС пройдуть 39% (25 осіб) – суддів, 26% (17 осіб) – науковців, 16% (10 осіб) – адвокатів, 5 %(3 осіб) – представників правоохоронних органів та 14% (9 осіб) – інших спеціальностей.