Як «Вагнер» перемагає НАТО: дайджест пропаганди за 13-15 січня

путін наполягає, що «війна йде за планом МО та Генштабу», а головний «вагнерівець» називає свою армію «найдосвідченішою у світі».

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 13-15 січня.

  1. ЗСУ борються з бідністю в РФ
  2. Хроніка кривавої бійні: від ХОДА до Дніпра
  3. Москва дискримінувала російську мову в Україні
  4. Процес могилізації маргіналізації росіян триває

ЗСУ борються з бідністю в РФ 

Однією з регулярних і головних ідей-фікс Путіна є перемога над бідністю в Росії. Вперше він обіцяв її подолати до 2003 року. В останнє – у 2020-му, коли підписав указ з вимогою знизити бідність до половини від рівня 2017 року, тобто до 6,5%. Чисельність населення з доходами нижче межі бідності в І кварталі 2022 року у РФ становила 20,9 млн осіб або 14,3% жителів країни. Тому боротьба не вдається. 

Але хто б міг подумати, що у 2023 році найбільших успіхів у війні з бідністю в РФ досягнуть Сили оборони України.

НАСПРАВДІ, 13 січня Bloomberg підрахував, що виплати сім’ям загиблих та поранених на війні в Україні росіян збільшили доходи найбідніших верств населення на 10%.

Якщо виходити з того, що станом на 15 січня, втрати російських військ та їх найманців становлять понад 115 тисяч, то боротьба українців з російською бідністю триває більш ніж успішно. За даними Росстату за третій квартал 2022 року, порівняно з аналогічним періодом 2021-го кількість бідних в РФ знизилася на 700 тисяч, а порівняно з другим кварталом 2022 року – на 2,3 млн осіб.

За підрахунками експертів, щоб російська армія не встигала поповнювати втрати, вони мають становити близько 800 осіб на день.

Юрій Христензен, аналітик медіацентру «Одеська політична платформа», учасник Kyiv StratCom форуму навів цікаву статистику з цього приводу.

Середні втрати Міжнародної коаліції в Афганістані становили менше одного вбитого на день. Але цю війну на Заході вирішено було закінчити. Військова можливість контролювати Афганістан, звичайно, зберігалася. Політична – ні.

Щоденні втрати Радянської Армії в Афганістані становили в середньому п’ять осіб убитими на день (плюс санітарні втрати). Цього було достатньо, щоб за 10 років Кремль дійшов висновку щодо політичної та економічної недоцільності в продовженні війни. Військова можливість, також, звичайно, зберігалася.

Скільки триватиме путінська війна з бідністю росіян, наразі невідомо. Але якщо голова СКР РФ Бастрикін вже пропонує в «пріоритетному порядку» відправити на війну в Україні понад півмільйона уродженців Центральної Азії, які отримали громадянство Росії, то це є черговим свідченням того, що боротьба ЗСУ з бідністю у РФ більш ніж успішна.

Хроніка кривавої бійні: від ХОДА до Дніпра

День 14 січня 2023 року, без сумніву, увійде в історію як день ракетного удару по багатоповерхівці у Дніпрі. Він став черговим з серії тих, завдяки яким, Конашенков дозволяє собі висловлювання на кшталт: «були уражені система військового управління України та пов’язані з нею об’єкти енергетики».

НАСПРАВДІ, слово «Дніпро» (чи навіть, як в Росії досі говорять, «Дніпропетровськ») в жодному з публічних зведень не пролунало. Так само, звісно, не було й пояснень, яка саме «система військового управління» або «об’єкт енергетики» розташовувався в 18-підїздному панельному будинку, де проживали понад 1 100 людей.

Російські держЗМІ не опублікували жодної новини про це. Z-спільнота видала новини з коментарями на кшталт, мовляв, це був вибух побутового газу і взагалі, якби не українське ППО, то трагедії не сталося б. Отже, нічого нового. 

З цього приводу варто згадати ще декілька українських «військових об’єктів», які знищив Шойгу.

  • 1 березня: будівля Харківської ОДА: загиблих 29;
  • 3 березня: житлові масиви Чернігова: загиблих 14;
  • 11 березня: Кремінна: будинок літних людей: загиблих 56;
  • 16 березня: Маріуполь: драмтеатр: загиблих близько 600;
  • 29 березня: Миколаїв: будівля ОДА: загиблих 37;
  • 8 квітня: вокзал у Краматорську: загиблих 59 (7 дітей);
  • 7 травня: школа у Білогоровці: загиблих 60;
  • 27 червня: ТРЦ у Кременчуку: загиблих 21;
  • 1 липня: база відпочинку в Сергіївці Одеської обл.: загиблих 22;
  • 14 липня: центр Вінниці: загиблих 26 (троє дітей);
  • 14 липня: Часів Яр: житлові будинки: загиблих 48;
  • 17-18 серпня: гуртожитки у Харкові: загиблих 25;
  • 24 серпня: вокзал Чаплине: загиблих 25 (дві дитини);
  • 25 вересня: евакколона з Курилівки: загиблих 24 (13 дітей);
  • 30 вересня: блокпост у Запоріжжі: загиблих 31;
  • 9-10 вересня: житлові будинки у Запоріжжі: загиблих 14;
  • 24 грудня: центр Херсону: загиблих 10;
  • 14 січня: житловий будинок у Дніпрі: 30 загиблих (станом на вечір 15.01).

​Судячи з того, що зранку 15 січня МО РФ зухвало пообіцяло «Зарядити на повну» – війна Шойгу з мирними українцями на «об’єктах військового управління» триватиме й надалі. На більше він не здатний.

Москва дискримінувала російську мову в Україні

Звісно, недаремно саме цього дня постійний представник РФ при ООН Небензя негайно заявив, що «Росія готова до досягнення цілей СВО (у т.ч. закінчення дискримінації російськомовних) мирним шляхом, інакше вони будуть досягнуті шляхом воєнним».

НАСПРАВДІ, навіть з тих об’єктів, що були перераховані вище, 15 «об’єктів військового управління», де росіяни влаштовували масові вбивства мирних українців, щонайменше були розташовані в регіонах зі значною часткою російськомовного населення.

Трохи фактів про «дискримінацію» російськомовних в Україні. 

Станом на квітень 2022 року ще близько 450 тисяч школярів в Україні продовжували вивчати російську мову (зараз менше).

У 424 закладах освіти здійснювалося навчання російською мовою. Таких дітей загалом нараховувалося 82 700. Крім того, діяв 3 951 заклад загальної середньої освіти, де вивчалася російська мова.

Ще у 2013 році в Україні було понад 1100 (!) шкіл, де у всіх класах вивчалася російська мова.

Навіть, зараз твори деяких російських авторів (Гоголь, Короленко і Булгаков) залишаються обов’язковими для вивчення у шкільній програмі.

Станом на кінець 2022 року в Україні вийшло 624 видання російською мовою, загальним накладом близько 400 тисяч. Так, у порівнянні з 2021-м, кількість книжок російською мовою цього року знизилася на 59,3%, тиражі впали на 68,4%.

Але провина у своїй непозбувній бентезі щодо російської мови в Україні належить виключно Росії. Саме вона, починаючи з 2014 року (насправді, раніше), дискримінувала російську мову так, щоб та зрештою стала для українців виключно мовою вбивць, ґвалтівників і окупантів.

Процес могилізації маргіналізації росіян триває 

І наостанок, 15 січня Путін позитивно оцінив динаміку перебігу війни й висловив сподівання, що «наші бійці ще не раз порадують нас своїми результатами бойової роботи».

НАСПРАВДІ, про загадкові плани Міноборони та Генштабу РФ з їх 166-м днем штурму маленького містечка Соледар, цілком вірогідно, будуть писати і військові історики. Припускаємо, що в цьому загадковому плані війни можна буде прочитати:

– 326 день війни – вибух у Бєлгородській області влаштує військовослужбовець, який взяв до рук гранату РГД-5, щоб здобути авторитет серед підлеглих. Після вибуху в будівлі сільського будинку культури, де розташовувалися мобілізовані, здетонували боєприпаси та почалася пожежа площею приблизно 450 кв. метрів. Загинуло троє, було поранено понад десять осіб.

– Генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю Handelsblatt вкотре наголосив, що швидкий шлях до миру полягає у підтримці України зброєю: «Ми перебуваємо в критичній фазі військового зіткнення. Тому надання Україні зброї, що потрібна їй для майбутньої перемоги, є вкрай важливою».

–  Євген Пригожин назвав ПВК «Вагнер» «найдосвідченішою армією в світі, що існує на сьогодні», а депутат Держдуми Гурульов заявив, що «колишні ув’язнені з ПВК Вагнера мають всі навички, щоб стати депутатами».

– Велика Британія надасть Україні танки Challenger 2, а також 30 САУ AS90. Більш того, прем’єр-міністр країни Ріші Сунак доручить міністру оборони Бену Воллесу скоординувати підтримку європейських союзників України. Для цього Воллес вирушить до Естонії та Німеччини на зустрічі з партнерами. А голова МЗС Джеймс Клеверлі – до США, де обговорить, як Лондон і Вашингтон можуть використати свою позицію провідних прихильників України для активізації міжнародних дій.

Навіть з цих чотирьох пунктів війни, яка «йде за планом генштабу та Міноборони РФ», наочно видно наскільки маргінальною є Росія у порівнянні з Україною та Заходом.

Але, як би не хотілося, Пригожин не зможе перемогти Столтенберга. Адже його «найдосвідченіша армія в світі», за словами радника керівника Офісу президента України Михайла Подоляка, вже втратила понад 29 тисяч бійців з 38 244, яких Пригожин пригнав на війну в Україну. Могилізація його зеків вже складає 77%.

Могилізація маргіналізації російського суспільства (і не тільки на рівні «Вагнера») триває успішно. ЗСУ за 11 місяців війни не тільки здобули великий досвід в «боротьбі з бідністю» в РФ, а й щедро діляться цим досвідом із НАТО. За що наступні покоління росіян щиро подякують цим наслідкам в майбутньому. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки