Комплекс меншовартості росії щодо США прогресує: дайджест пропаганди за 19 січня

москва все частіше вживає апокаліптичну риторику і вже розміщує «Панцирі» на дахах своїх будівель.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 19 січня.

  1. Росіяни ударно привітали українців з Водохрещем
  2. Небензя перекрив «православну магістраль» в Україну
  3. Патріарх РПЦ заговорив про кінець світу
  4. Лавров знову наступив на «єврейські граблі»

Росіяни ударно «привітали» українців з Водохрещем

19 січня станом на 18:00 росіяни завдали по Україні чотири ракетних удари та 15 авіаційних, здійснили понад 30 обстрілів із РСЗВ, лунала повітряна тривога. Паралельно в Білорусі «артилерійські підрозділи угруповань військ приводяться в готовність до виконання завдань».

НАСПРАВДІ, на попереднє велике християнське свято – Різдво, Росія вдалася до церковного розіграшу з припинення вогню.

На Великдень обстріляла Чугуїв, наслідком чого стали троє поранених (серед них — мати з дитиною 12 років), вдарила по Кременчуку та вбила двох дітей на Донеччині. А за день до Великодня завдала ракетного удару по Одесі – тоді загинули жінка та її 3-місячна дитина.

Як бачимо, на Водохреще у Москві вирішили навіть не гратись у «духовний зв’язок з братнім українським народом», а просто вдарили по ньому.

Небензя перекрив «православну магістраль» в Україні

Українська церковна тематика цього тижня взагалі досить бурхливо коментувалася в Росії. Спочатку її офіційний представник в ООН Небензя заявив, що 17 січня ініціює обговорення на Радбезі ситуації, що склалася навколо УПЦ Московського патріархату.

Він пояснив це тим, що «Росії відомо про підготовку повної ліквідації на Україні канонічної УПЦ» і попередив, що «Україна знаходиться на межі від братовбивчої внутрішньої релігійної катастрофи».

В ООН навіть виступив митрополит РПЦ Антоній (Севрюк). Його виступ став приводом для російської пропаганди волати звідусіль про унікальний прецедент – перший в історії засідань Ради безпеки виступ представника російської церкви.

Напередодні Водохреща Путін під час виступу перед ветеранами та блокадниками у Санкт-Петербурзі взагалі вдався до погроз тим, хто «пригнічує Російську православну церкву в Україні».

НАСПРАВДІ, Росія завжди намагалася використовувати свою церкву для дестабілізації ситуації в Україні. І зараз УПЦ (МП) є фактично останньою магістраллю хоч якогось впливу на українців.

Але цього разу бажання Москви «запобігти скасуванню православ’я в Україні» зайшло настільки далеко, що та ж сама УПЦ вимушена була виступити з офіційною заявою. 

«Українська Православна Церква на даний момент не зверталася до жодної держави з проханням про сприяння у захисті своїх прав, а тим більше до держави, яка вчинила віроломний напад на нашу країну. Також ми не уповноважували нікого з РПЦ МП виступати від нашого імені в ООН. Занепокоєні тим, що питання про Українську Православну Церкву підіймають структури, які до нас не мають жодного відношення», – сказано у її повідомленні.

Тобто, цим повідомленням УПЦ (принаймні офіційно), по суті, заявляє своїм московським «рятівникам»: ми не просили від вас жодної допомоги, нас не потрібно рятувати. Чи не запізно зроблена ця заява? Чи врятує вона саму УПЦ – інше питання. Внутрішнє – суто українське.

Але у картині світу під назвою «русский мир» лише Москва (на її думку) має вирішувати, кого і де треба «рятувати». Чи то російськомовних, чи то православних. Чи то на Донбасі, чи то на всій території України, або й взагалі «усього людства, яке страждає чи то від «золотого мільярду», чи то від усього колективного Заходу».

Результати цих непроханих «рятувальних робіт» бачить увесь світ – десятки понівечених міст України, тисячі загиблих людей і зруйнованих будинків, мільйони біженців.

Патріарх РПЦ заговорив про кінець світу

Усе це з гордістю презентується пропагандою не просто «рятівною», а цілком «богоугодною місією». І звісно,  її всіляко підтримує головний пропагандист всія Русі у рясі патріарх РПЦ Кирило, який ще наприкінці вересня у своїй проповіді сказав, що смерть російських окупантів на війні проти України «змиє всі їхні гріхи».

19 січня, мабуть передчуваючи поразку, він вже змінив риторику: «будь-яке бажання знищити Росію означатиме кінець світу».

Цього ж дня експрезидент РФ Медведєв виступив майже з ідентичною заявою. Мовляв, програш ядерної держави, тобто Росії, у звичайній війні може «спровокувати початок ядерної».

НАСПРАВДІ, ядерна риторика зазвичай  загострюється в Москві після, під час, або напередодні якихось фундаментальних подій.

Цього разу вона пролунала на тлі:

а) концептуальних заяв у Давосі (Шольц: «Росія має програти»);

б) ухваленої Європарламентом резолюції про спецтрибунал для Путіна і Лукашенка;

в) чергового «Рамштайну»;

г) заяв лідерів різних країн про надання Україні нового сучасного озброєння

Проте, в пості Медведєва цікавим є інше – він вперше вжив слово «програш». Раніше у Москві навіть припустити не могли програшу «київським маріонеткам, наркоманам і неонацистам та їх кураторам з Заходу». А тепер такий результат розглядається цілком ймовірним. Тому й риторика стає більш ядерною. 

При цьому Москва намагається бити по європейцях. Наратив простий: Європарламент проголосував за суд над керівництвом ядерної Росії – це стало закликом до ядерного удару по них. Тому європейці мають знати, хто дійсно втягує їх у ядерну війну.

Важко сказати, на що з такими заявами сподіваються у Москві: на негайний штурм європейцями своїх «капітоліїв»? На дострокові перевибори всіх президентів, прем’єр-міністрів і депутатів? На покаянні листи на кшталт «заберіть Україну і поверніть нам свій газ, футбол і балет»? 

Звичайно, сподіваються марно. Адже увесь жах, що відбувається в Україні, пересічні європейці бачать в онлайн-режимі. Тому логіку різноманітних «маркових» їм зрозуміти важко. І за великим рахунком, вона їх не цікавить. Всі все давно зрозуміли.

Лавров знову наступив на «єврейські граблі»

Те, що наявність ядерної зброї у Кремлі серйозно вважають підставою для неосудності, зрозуміло – в Росії завжди сила переважала право. Те, що Москва вважає єдиною православною церквою в Україні – «свою, російську» – також запозичено з путінської риторики про «наших громадян на наших територіях».

Проте, як відомо, єдине що Росія може створювати – це враження, а наступати – виключно на граблі. Цього разу голова МЗС Лавров, у спробі справити враження про «необхідність війни з нацистами в Україні», вчергове наступив на свої улюблені «єврейські граблі».

Ще 2 травня в інтерв’ю італійському каналу Mediaset він сказав, що «єврейське походження Володимира Зеленського не суперечить цілям Москви щодо «денацифікації» України»«у Гітлера могло бути єврейське походження, та й самі євреї неодноразово зазначали, що «найзапекліші антисеміти, як правило, євреї».

Цього разу «боротьбу з українським нацизмом» він описував, посилаючись на США і Голокост щодо росіян.

«США сформували коаліцію з практично всіх європейців, які входять до НАТО. Й не тільки, з членів ЄС та через Україну, а за довіреністю ведуть війну проти РФ, завданням якої є остаточне вирішення російського питання».

НАСПРАВДІ, ця заява одразу  обурила МЗС Ізраїлю: «Будь-яке порівняння чи співвідношення поточних подій з гітлерівським планом остаточного рішення щодо винищення єврейського народу спотворює історичну правду, оскверняє пам’ять загиблих і тих, хто вижив, і має бути рішуче відкинуто. Такі порівняння неприйнятні».

Меморіальний комплекс «Яд Вашем» у Єрусалимі, який є одним із провідних дослідницьких центрів з історії Голокосту, також побачив у словах російського міністра «образу реальних жертв нацизму». Слова Лаврова є «нечутливим, хибним і небезпечним перекручуванням історичних фактів і повинні бути засуджені», – повідомив голова «Яд Вашем» Дані Даян.

На заяву Лаврова звернув увагу й президент Європейського єврейського конгресу (ЄЄК) Аріель Музикант, який закликав російського чиновника «недвозначно вибачитись і відкликати свої слова».

Цікавою є реакція самого дипломатичного відомства РФ. Воно проігнорувало колег з Ізраїлю, але відповіло ЄЄК. У МЗС заявили, що «думка організації, яка багато років ігнорувала катастрофічний рівень антисемітизму в Україні – нецікава».

Те, що «катастрофічний рівень антисемітизму в Україні», за логікою здорової людини, ніколи б не дозволив обрати «президентом України людину з єврейським походженням» – зрозуміло будь-кому, тому не варте жодної уваги.

Звичайно, Лавров з його «єврейською мантрою» намагається справити враження на росіян, і вчергове довести, що головний їх ворог – США.

Проте регулярні намагання переконати співвітчизників у тому, що все зло на світі (і зокрема, у їх занедбаному під’їзді) – від американців, доводить простий медичний факт: Москва має реальну серйозну психологічну проблему. І зветься вона «комплекс меншовартості перед Вашингтоном». 

З огляду на те, що на 330 день «успішного проведення спецоперації» комплекси ППО «Панцир» вже з’явилися на дахах московських будівель, Медведєв знову погрожує ядерною зброєю, а патріарх у своїх проповідях пророкує кінець світу – психічна хвороба швидко прогресує.

Тому негайне хірургічне втручання є нагальною потребою. Інакше історичні граблі, на які регулярно наступає Росія, цього разу вдарять по всьому світові.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки