«Звільнимо» річки від незаконних забудов – поліпшимо проблеми з водопіллям

Пік паводків в Україні очікується 22 квітня 2023 року. Розбираємося в причинах і наслідках цього явища

ЦЕ – ЗВИЧАЙНА ВЕСНЯНА ПОВІНЬ З ПІДВИЩЕННЯМ ВОДИ, І ЦЯ ПОВІНЬ ПРИХОДИТЬ КОЖНОЇ ВЕСНИ

Цьогорічне весняне водопілля в Києві та всій Україні вже встигли назвали «екологічною катастрофою» або ж, принаймні, «нестандартною ситуацією». Але насправді ця ситуація не є нестандартною. Це, як стверджують екологи, нормальні процеси, які відбуваються в природі.

Те, що зараз спостерігається – звичайна весняна повінь, яка приходить кожної весни. Просто останні роки ситуація дещо інакша у зв’язку з глобальними змінами клімату, і певними змінами в настанні цих природних явищ, - пояснює голова Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Тетяна Тимочко в телемарафоні. 

Внаслідок цьогорічного весняного водопілля з берегів вийшло шість річок по всій Україні: Дніпро, Десна, Сейм, Прип'ять, Горинь та Західний Буг. Підтоплення зафіксували у 8 областях України.

За словами екологічного експерта, розлив річки – природний процес, коли вона виходить в свою заплаву. Так задумано природою: є русло річки, є її заплава. Інша справа, що значну частину заплав в Україні давно забудовано. Там знаходяться житлові будинки, об’єкти інфраструктури, і коли річці нікуди розливатися, то, звичайно, вона підходить під будинки, підтоплює їх. Є різні масштаби підтоплень і виходу річки із русла.

Експерт акцентує, що неконтрольована забудова заплав річок практично «в нуль» – це катастрофічна проблема, річкам необхідний простір, щоб «дихати» – для цього і створюються водоохоронні зони. В останні десятиліття все це відбувається хаотично в інтересах окремих забудовників, без урахування будь-якого містобудівного плану. І це спричинює знищення водоохоронної зони та цінних об’єктів природного та історико-культурного значення.

КЛІМАТИЧНА КРИЗА ПОСИЛЮЄ НЕРІВНОМІРНИЙ РОЗПОДІЛ ОПАДІВ УПРОДОВЖ РОКУ

Водопілля (паводок, повінь) - фаза водного режиму річки, яка характеризується значним і відносно тривалим підняттям рівня води внаслідок весняного танення снігу і має спостерігатися щороку в один і той же сезон. Але зміни складових водно-теплового балансу, що відбулись на території України в останні десятиріччя, є ознакою кліматичної кризи, яка впливає на гідрологічний режим річок. Кліматична криза посилює тенденції до нерівномірного розподілу опадів упродовж року. Тому інтенсивність і частота повеней можуть зрости в багатьох регіонах як наслідок зростання частоти інтенсивних опадів, які можуть збільшувати стік, одночасно з накопиченням ґрунтових вод на деяких заплавах. Під впливом змін клімату відбувається зміна й інших характеристик гідрологічного режиму річок, зокрема стоку наносів, льодового та термічного режимів.

Ще одним аспектом, що може призводити до подібних проблем, за словами Тимочко, є кліматичні зміни, а саме – більш раннє настання весни. Американські вчені завершили дослідження, яке тривало понад 20 років, за їхніми висновками, в останні 20 років весна  (потепління) настає на Землі раніше. Особливо, в північній кулі, там куди традиційно воно приходило пізніше. Тобто, швидше починають танути сніги (там, де вони випадали) і ще - одномоментно випадає більше опадів. Явища, пов’язані зі змінами клімату, і можуть призводити до такого підняття рівня в річці.

Але, Тетяна Тимочко наголошує, що в Україні це все ж більше спричинено порушеними правилами користування прибережними смугами, водогінними смугами, заплавами річок. Просто коли в попередні роки опадів було мало і почали пересихати заплави, болота, це нікого не турбувало, була інша проблема - швидке пересихання ґрунтів, торф’яників в Київській області, та велика кількість пожеж.

ЗАТОПЛЕННЯ БУДУТЬ І НАПРИКІНЦІ КВІТНЯ – НА ПОЧАТКУ ТРАВНЯ

Гідрометцентр попереджав про можливі підтоплення території вздовж річки Дніпро. Цієї весни, як зауважують гідрологи, витрати води в Дніпрі біля Києва не перевищують середні значення - максимальні витрати в створі гідрологічного посту «Київ» прогнозуються лише до 8000 м³/с, що є показником не вищим ніж впродовж багатьох попередніх років.

Зокрема, для річки Дніпро максимальні значення весняного водопілля спостерігались у 1917, 1931, 1942 та 1970 роки.

Укргідрометцентр також попереджає про можливий перелив води через ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки у Київській області, затоплення її понижених частин та ускладнення (аж до припинення) проїзду по ній транспорту. Це може розпочатися наприкінці квітня – на початку травня. Можливе затоплення заплави, лук, прилеглих до сіл Осєщина, Погреби, Хотянівка, Троєщина, Гнідин, Вишеньки та заплави Дніпра південніше Києва вздовж основного русла, проток, заток і стариць, часткові затоплення ґрунтових доріг на заплаві.

Можливі часткові затоплення садово-дачної забудови (на ділянках, прилеглих до русла Дніпра та його заток, проток) на дачних масивах Воскресенські Сади, Русанівські Сади, Осокорки – Позняки, Вишеньки, очікується часткове затоплення у межах приватної та садово-дачної забудови на лівому березі Дніпра (в районі Південного мосту, розташованих на берегах Дніпра та заток, зокрема затоки Берковщина). Можливі затоплення прируслових ділянок на масиві Конча-Заспа.

Відповідно до Каталогу небезпечних відміток, спостерігається затоплення заплавних територій та часткове затоплення прируслових територій у ряді прирічкових населених пунктів на Кременчуцькому, Кам’янському, Дніпровському водосховищах. Ймовірне подальше часткове затоплення прируслових територій у прирічкових населених пунктах у Золотоніському, Черкаському районах Черкаської області, Кременчуцькому районі Полтавської області, Олександрійському районі Кіровоградської області, Кам’янському, Дніпровському районах Дніпропетровської області.

ПОЛІПШИТИ СИТУАЦІЇ МОЖНА, ЯКЩО ДАТИ ВІЛЬНУ ТЕЧІЮ РІЧКАМ

Чи можна змінити ситуацію в позитивний бік? Так, вважає Тетяна Тимочко, поліпшення ситуації могло б відбутися, якби ми дали вільну течію річкам, бо зараз в Україні вони «зарегульовані»: гідротехнічні споруди, дамби, греблі - це все стримує потік річки. Якби вони мали вільний хід, то вода, яка піднімається, швидше проходила б руслом. Зараз же її перехоплюють водосховища, рівень у яких піднімається. Київське водосховище почало потрохи скидати воду (тому що її багато), але нижче - немає узгодженості - і річка не готова прийняти ще більші обсяги води для швидкого проведення по руслу.

Експерт наголошує, що гідрологічний режим річки Дніпро давно порушений. Якщо влітку подивитися з мостів, то побачимо: навіть, в межах Києва, посередині Дніпра вже виросли острови, які також затримують течію. І ці порушення гідрологічного режиму та правил користування водогінними зонами і заплавами призводять час від часу, до таких от негативних явищ, які створюють дискомфорт людям.

УЛАМКИ ПАРКАНІВ, ПОВАЛЕНІ СТОВБУРИ ОСІДАЮТЬ В РУСЛІ РІЧКИ І ЗАТРИМУЮТЬ ЇЇ ТЕЧІЮ, НАВІТЬ, КОЛИ ПОВІНЬ МИНАЄ

Ще один важливий момент - це підтоплення місць захоронення або складування відходів. Традиційно, несанкціоновані сміттєзвалища потрапляють в зону підтоплення, потім це все зноситься, переміщується течію, що призводить до повторного забруднення довкілля твердими побутовими відходами.

Це стосується не тільки сміттєзвалищ, а будь-якого майна, які знаходиться поблизу помешкань, які підтоплені - це і якісь речі, і частини парканів, і повалені стовбури — всевсе потім осідає в руслі річки і також затримує течію, навіть після того, як повінь минає.

Відбувається і затоплення орних земель на заплавах, ці території часто використовуються у сільському господарстві.

Часто на берегах річок розміщують склади із засобами захисту рослин, зокрема пестицидами, які під час паводка можуть потрапити у воду і спричинити її хімічне забруднення. Експерти Всеукраїнської екологічної ліги в рамках природоохоронної кампанії «Громадської інвентаризації непридатних пестицидів» виявили, що незадовільні умови зберігання засобів захисту рослин призводять до того, що токсичні пестициди потрапляють до навколишнього середовища, в тому числі до водних джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння для людей і тварин. Отрутохімікати та пестициди є надзвичайно небезпечними токсичними речовинами, які зумовлюють хвороби серця, печінки та органів дихання. Але ж забруднення довкілля відбувається не через повінь, а через порушення норм використання земель в межах заплав річок! – наголошують експерти ВЕЛ. 

НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ РОСЬ ВІДПРАЦЬОВУЄТЬСЯ АЛГОРИТМ УПРАВЛІННЯ ЦІЛИМ СУББАСЕЙНОМ

Голова ВЕЛ переконана, що не зважаючи на війну і складні обставини, треба діяти. І Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів реагує на петицію мешканців Корсунь-Шевченківського щодо стану річки Рось, на прикладі якої відпрацьовується алгоритм управління цілим суббасейном.

Рось протягом багатьох останніх років влітку цвіте, там відбувається замор риби, течія практично зупиняється або води не стає в літній період, хоча колись це колись була дуже повноводна річка.

Як розповіла Тимочко, там було виявлено десятки незаконних водокористувачів, десятки незаконних гідротехнічних споруд, відведених рукавів, незаконних ставків і водосховищ. А ще - понад 15 малих ГЕС, які виробляють малесенький відсоток енергії, якщо брати загальний гідроенергетичний баланс, але зупиняють течію річки. І таке, за інформацією голови ВЕЛ, відбувається практично на всіх річках України, тож, будь-яке підвищення води, швидке танення снігу, більший обсяг опадів – і може призводити до підтоплення.

Прислухаємося до експертів-екологів, які наполегливо радять не нарікати на природу, а в першу чергу, дивитися на власну діяльність. Ми маємо навчитися жити в злагоді з природою.

Любов Базів. Київ