Вступна кампанія – 2023: не такий страшний НМТ як його малюють

276 тисяч українців у другий рік повномасштабної війни бажає проходити Національний мультипредметний тест. Це можна буде зробити у 32 країнах

Традиційно кожна весна стає періодом особливої напруги для випускників середніх навчальних закладів, а особливо тих, хто вирішує продовжувати навчання у вишах. Передвступні тривоги в Україні уже другий рік поспіль вимушено поєднані із повномасштабними воєнними загрозами, коли росія злочинно знищує школи і вбиває дітей. Однак навіть це не може демотивувати молодих українців здобувати більше знань. За даними Міністерства освіти та науки, понад 276 тисяч осіб зареєстрували персональні кабінети для участі в національному мультипредметному тесті, який проводять цьогоріч замість ЗНО. Тобто таке число людей прагне здобути вищу освіту. До них ще додаються ті бажаючі, хто має результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2020–2021 років та НМТ-2022.

Загалом, у вступній кампанії бере участь приблизно половина випускників шкіл. Укрінформ досліджує додаткові виклики цьогорічних перегонів за місця у вишах.

МІНІСТР ОКСЕН ЛІСОВИЙ: «ГОЛОВНЕ ДЛЯ НАС – ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ»

«Як і минулого року, найважливіше – створити безпечні умови для тестування, – коментує Укрінформу міністр освіти та науки Оксен Лісовий. – Друга задача – надати можливість якомога більшій кількості вступників за кордоном також взяти у ньому участь. Український центр оцінювання якості веде активну роботу для того, щоб розширити географію тимчасових екзаменаційних центрів. Йдеться про 53 міста в 32 країнах. І третій виклик – безпосередній вступ і подальше навчання, адже важливими аспектами, які потрібно враховувати зараз, є насамперед питання міграції, реінтеграції окупованих територій та відновлення. Тобто головне для нас – це людина і збереження людського потенціалу. Ми маємо зробити все, аби не втратити зв’язок з нашими громадянами, які перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, та допомогти їм залишитися в українській системі цінностей».

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» – НА ПЕРШОМУ МІСЦІ

Упродовж місяця, до 3 травня, для участі в національному мультипредметному тесті створено понад 276 тис. персональних кабінетів. Хоча майже 8 тисяч бажаючих отримати сертифікат НМТ-2023 ще мали внести уточнені дані. Цього року трохи більше чверті мільйона українців виявили бажання скласти тестування в тимчасових екзаменаційних центрах безпосередньо в країні. За кордоном складатимуть випробовування понад 26 тисяч осіб.

НМТ– комп’ютерний онлайн-тест із двох блоків завдань: основного і додаткового. Обов’язкові предмети – українська мова та математика. Серед запропонованих на вибір цього разу – історія України, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька), біологія, фізика та хімія. Вибираючи предмет додаткового блоку, за даними Міносвіти, цьогорічні вступники віддали перевагу історії України (понад 145 тисяч ) та іноземним мовам (понад 85 тис.).

Тестування проходитиме у дві сесії: основна: 5 червня – 23 червня; додаткова: 11–24 липня. Цього року відразу після завершення виконання всіх завдань НМТ у тимчасовому екзаменаційному центрі (ТЕЦ) кожен учасник бачитиме на моніторі комп’ютера, за яким працював, інформацію про кількість отриманих ним тестових балів. Для конкурсного відбору будуть використовувати результати з кожного предмета, переведені в шкалу 100–200 балів. Відбуватиметься це за умови, що з цього предмета набрано не менше 10% від загальної кількості тестових балів. Тобто після тестування кожен учасник знатиме не тільки кількість набраних ним балів, а й зорієнтується в тому, якими є його результати для вступу. До результатів кожного предмета НМТ буде застосовано так званий ваговий коефіцієнт відповідно до спеціальності, на яку абітурієнт вступає.

«ЗАВДАННЯ НА ЛІТО» – ВИЗНАЧИТИСЯ З ТЕСТУВАННЯМ ЗНАНЬ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Найбільше збурення у період повномасштабної російсько-української війни при визначенні початкових правил НМТ-2023 спровокував пункт про необов’язковість тестування з історії України. Тому «завданням на літо» для профільного міністерства залишається – визначитися уже на наступну вступну кампанію щодо цього предмету.

Коаліція «Реанімаційний пакет реформ» ще наприкінці січня закликала Міносвіти повернути історію України до переліку обов’язкових предметів НМТ. Підписали звернення 465 юридичних осіб. Вони констатували: «Симптоматично, що у 2021 році 18% учасників ЗНО не набрали навіть мінімальний прохідний бал з історії України, тобто не мали базових знань про минуле країни, незалежність та територіальну цілісність якої виборюють наші захисники та захисниці. Прибрати історію України як обов’язковий предмет з НМТ – це допомагати росії перемагати у головах наших абітурієнтів».

Утім, варто розуміти і той нюанс, що цьогоріч НМТ, а в звичайних умовах ЗНО – це тестування знань тих, хто прагне здобувати вищу освіту. Безперечно, усі потенційні вступники мають знати історію України, яку постійно переписувала росія упродовж майже 400 років і нав’язувала нам. Тож грунтовні знання зобов’язані мати всі українці. А в системі вітчизняної освіти це означає, що всі учні середніх навчальних закладів мають скласти ДПА – державну підсумкову атестацію, яку через війну (і це не дивує) відмінили.

«ДПА – це перевірка того, наскільки рівень знань усіх випускників школи відповідає рівню стандарту середньої освіти. І коли хтось говорить, що знання історії України важливі для сучасного громадянина України (з чим я абсолютно погоджуюсь, до речі), то ця ж людина повинна вимагати саме проведення ДПА, яке буде включати історію України, а не вступних тестів з історії. Натомість нагадаю, що уряд та парламент вже четвертий рік підряд просто скасовує ДПА, як таке. Ніякої перевірки тут не відбувається: ні знань з історії, ні знань з інших предметів. Як бачимо, тут жодної реакції суспільства немає. Або люди просто не розуміють, що відбувається, або їх цілком влаштовує такий стан речей. Проте я впевнений, що через роки суспільство буде точно незадоволене від наслідків таких рішень», – вважає проректор Київської школи економіки Єгор Стадний, який викладає обов'язковий курс з історії України для негуманітарних спеціальностей. До речі, він не вимагає обов'язкового тестування з цього предмету, бо основними для здобувачів вищої освіти, вважає пан Стадний, мають бути знання з профільних предметів обраного вишу.

КРИМ ТА ІНШІ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ

Особливий порядок вступу до вишів для тих, хто мешкає на тимчасово окупованих територіях. Працює він через центри «Крим Україна» та «Донбас Україна», які охоплюють 282 заклади вищої освіти, більшість з діючих. Починається кампанія з червня і завершується у вересні. На сайті Міністерства освіти та науки вказано, що вступники, які зареєстровані та перебувають на ТОТ, зможуть проходити усі процедури вступної кампанії дистанційно.

Застосування пільг для жителів особливо небезпечних територій (ОНТ), обіцяють чиновники, буде визначено у травні з урахуванням розвитку воєнно-політичної ситуації в Україні.

Зрозуміло, що тимчасово окуповані росією з 2014 року Крим та частини Донецької та Луганської областей нині мають порівняно невелику кількість дітей, які навчаються за українськими освітніми програмами. Утім їх донині – сотні. Наприклад, вступників з тимчасово окупованих територій минулого року в освітні центри «Крим-Україна» було зараховано 116 – це через вісім років вимушеного життя на українському півострові, але за законами рф. І це під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке ще більше ускладнило ситуацію. У 2021 році абітурієнтами українських виші стали 337 осіб з анексованого росією Криму).

Через центри «Донбас Україна» на навчання були зараховані 373 особи – із територій, на яких через війну у 2022-му не було постійного інтернет-зв’язку, звідки не можна було виїхати. Тобто попри несамовитий тоталітарний тиск країни-агресора понад дев’ять років на де-юре українських землях – залишаються діти, які мають бажанням вчитися в українських вишах і знаходять варіанти реалізувати задумане, з готовністю їхати на материкову Україну, хоча це можливо робити у період повномасштабної війни виключно або переважно через треті країни.

Порядок вступу для «старих» (з 2014 року) тимчасово окупованих територій такий: спочатку діти складають випробовування з двох предметів, а потім отримують довідку про замовлення свідоцтва про повну загальну освіту, умовно кажучи, атестат. Після цього – профільний предмет. У правилах написано, що зарахування може відбуватися за результатами співбесіди. Однак поки що немає детальних тлумачень про механізм реалізації такої можливості.

«Перша проблема – досі незрозумілий алгоритм дій вступників з тимчасово окупованих територій, – коментує співзасновниця Центру громадського просвітництва «Альменда» Валентина Потапова. – Незважаючи на те, що у 2022 році у Порядок вступу були внесені зміни щодо можливості вступати дистанційно, жодних інших змін не відбулося. Утім найбільша проблема – малий 3-місячний термін для вступників з тимчасово окупованих територій у повномасштабний період війни, упродовж якого треба доїхати у виш, куди вступила дитина. Ще кілька років тому, у лютому-березні, вступники з Криму їхали в Херсон, отримували паспорт громадянина України і вже з цим паспортом вступали.

Міносвіти надало можливість вступати без паспорта, але в будь-якому випадку це становище людини без документа. Протягом трьох місяців дитина зобов’язана з’явитися у виш, щоби укласти договір про здобуття освіти, інакше буде відрахована. Це означає, що треба виїхати через треті країни з Криму, отримати посвідчення на повернення, подати документи на паспорт. На моє переконання, у нинішніх умовах має бути розширення цих часових меж – не має бути відрахування упродовж року чи навіть двох.

Нам є за кого боротися. Ми можемо багато писати стратегій реінтеграцій, оновлювати їх, але треба щось робити тут і зараз. Якщо можемо прив'язати певну кількість молоді до української освіти – нам потрібно це робити».

БЮДЖЕТНІ МІСЦЯ ПЛАНУЄ МІНЕКОНОМІКИ

Виші до 30 квітня оприлюднили правила прийому вступників-2023. Тож діти та їхні батьки можуть уже прочитати усю конкретику щодо конкурсних предметів і відбору, порядок та форми проведення творчих конкурсів, вимоги до мотиваційних листів, інформацію про роботу приймальних комісій тощо.

Стосовно бюджетних місць, то остаточну їх кількість ще не затверджено. Державне замовлення формує Міністерство економіки, а регіональне – відповідні обласні адміністрації, нагадує генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти та науки України Олег Шаров. Мінекономіки ще має погодити свої пропозиції з Мінфіном, Міносвіти, Мінцифрою – і тільки після цього їх затверджуватиме Кабмін. «Відповідну постанову Уряду за останні п’ять років тільки один раз було ухвалена на межі травня-червня, – уточнює чиновник. – А зазвичай, на початку липня».

Таке щорічне затягування оприлюднення інформації додатково «робить нерви» не лише вступникам та їхнім батькам. А найперше – ректорам вишів, які не можуть завчасно планувати надходження грошей із держбюджету, констатує експертка Валентина Потапова.

Валентина Самченко, Київ

Фото Геннадія Мінченка