У Києві презентували проєкт «Сильна демократія для України»
Аналітики і політичні діячі представили у Києві новий проєкт "Сильна демократія для України", що передбачає перспективи розвитку демократичного суспільства в нашій державі у післявоєнний період.
Проєкт, презентація якого відбулася в Укрінформі, буде реалізовувати у період з 15 червня 2023-го до 15 січня 2024 року Офіс розвитку публічної політики у співпраці з Аналітичним центром "Case UA", за участі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Асоціації платників податків України.
"Цей проєкт - це не просто визначення проблематики розвитку демократичного суспільства після війни, а це те,чим сьогодні живе більшість людей в Україні, формування публічної і виборчої політики, що дозволить людям реалізовувати власні інтереси. Тобто цей проєкт є кристалізацією тих думок, що сьогодні існують в суспільстві щодо майбутнього розвитку демократичних засад", - розповів під час заходу член правління Офісу розвитку публічної політики, керівник проєкту "Сильна демократія для України: Посилення спроможності громадян в політичному процесі" Руслан Рохов.
За його словами, в умовах війни, коли народ України бореться за збереження власного суверенітету, за своє майбутнє, вкрай важливо уже зараз проаналізувати причини низької спроможності громадян відстоювати свої інтереси, задаючи державі бажаний вектор розвитку у майбутньому.
"Ми повинні не зупиняти постійно те, що нам не подобається в державному управлінні, як це відбувається зараз, а визначити спосіб, аби держава розвивалась так, як потрібно її громадянам. Йдеться про визначення нових методів політичної участі громадян в управлінні державою, які б мали забезпечити алгоритм дієвого їх впливу на формування публічної політики. Це має бути система, яка буде постійно функціонувати, і громадяни постійно будуть дотичні до ухвалення політичних рішень", - сказав Рохов.
Доктор юридичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант проєкту Борис Малишев зазначив, що аналітики проєкту ставили собі за мету розробити механізми, аби громадяни були більш залучені до політичного процесу, впливали на політичні партії, голосували за свої інтереси, а не за гасла. "Наша ідея проєкту полягає в тому, щоб вивчити причини низької залученості громадян до впливу на політичні процеси в Україні, вивчити досвід окремих країн світу, передусім США й Італії, де існує інша модель фінансування виборів, і проаналізувати, як можна цей досвід імплементувати в Україну для вирішення проблем, які ми маємо в цій царині", - підкреслив він.
За його словами, проєкт передбачатиме написання кількох важливих аналітичних документів на першому етапі, а далі - юридичне оформлення необхідних законодавчих змін. "Це дуже важливий проєкт для повоєнної України, бо вона має перемогти не тільки у воєнному плані, але й перемогти у розвитку демократії", - сказав Малишев.
Перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко своєю чергою зауважив, що питання збільшення залученості виборців до політичних процесів дуже важливе й актуальне, оскільки рівень залученості громадян до участі в політичних рішеннях власне в період між виборами є дуже низьким.
"Більше того ця участь громадян в Україні зовсім не охоплює дуже значні прошарки соціально активних груп населення, серед яких - підприємці, середній клас, молодь, жінки, хоча в Європі, куди ми йдемо, структурування абсолютне інше. Там між виборами громадяни беруть участь в політиці більш активно, ніж на самих виборах. Це призводить до більшої якості прийняття рішень абсолютно на усіх рівнях, оскільки присутній постійний зв'язок", - сказав Корнієнко.
Він зазначив, що цей проєкт важливий з точки зору того, що спочатку аналітики ставлять собі за мету дослідити проблеми, а тоді розробити механізми їх ефективного вирішення.
Старший економіст CASE UA, експерт з питань політичної та інституційної економіки, управління та корупції, аналітик проєкту Володимир Дубровський звернув увагу на те, що той суспільний порядок, який зараз існує в Україні, називається патрональна демократія, і її вкрай важливо перетворити на ліберальну демократію. "Сьогодні ми маємо в Україні не ліберальну демократію, за якої конкурують політичні партії, а це здебільшого політичні клани, що будуються на патрональному принципі. Тому перехід від нинішнього типу демократії до ліберальної є власне метою і нашого проєкту, і діяльності всього громадського сектору. Тільки за таких умов ми зможемо побудувати іншу країну, і наші мрії, які ми виношували ще на Майдані, збудуться", - сказав він.
Своєю чергою виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко, звернув увагу на те, що усі історії успіху України, які відбулися за участі громадянського суспільства, залишаються поки що ситуативними, а тому маємо зараз подумати над тим, як зробити цей досвід сталим.
"Нам бракує системності, безперервної історії зв'язку між громадянами і державою, який би створював відчуття приналежності, власності держави справді громадянам. Війна, звісно, долає такою потужною хвилею цю проблему і показала, що українські громадяни дуже щиро ставляться до своєї держави як до своєї. Але це знову ефект екстремальної ситуації, і він не дає сталого рішення, хоча й формує нам новий досвід творення спільноти причетних громадян. А тому зараз дуже важливо подумати, як зробити цей досвід сталим, запобігти в подальшому відстороненню громадян від держави, запропонувати громадянам механізми залучення і відчуття, що держава наша - це спільна справа усіх громадян. Власне цьому присвячений цей проєкт, і я сподіваюсь, що він дасть свої результати", - наголосив він.
Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, який є партнером проєкту, висловив упевненість, що під час реалізації буде чимало дискусій, але це реальна можливість змінити розвиток країни, її політичну парадигму. Він звернув увагу на необхідність збільшити в Україні пласт середнього бізнесу, який реально впливатиме на політичні проєкти і представлятиме інтереси людей. "Середній клас ніколи не дозволить, щоб його окупували за гречку, і політичним партіям буде набагато важче в таких умовах проводити свою діяльність, а отже більше відповідати інтересам громадянського суспільства", - підкреслив Катамадзе.