Експерти назвали кроки для протидії «картографічній пропаганді»
Поява значної кількості "інтерпретацій" карти України з боку Росії та низки відомих світових брендів спричиняє розкол у суспільному сприйнятті європейцями України, і з цим потрібно боротися на рівні держави.
Про це йшлося на засіданні круглого стола в Укрінформі на тему "Територіальна цілісність vs картографічна пропаганда".
Представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров зауважив, що після окупації Росією частини території України з'явилося чимало карт, на яких вони позначені не як українські території. Причому їх публікують великі міжнародні видання та компанії, чиї уряди підтримують територіальну цілісність України.
«Спочатку це були обриси, тобто контури, карти України в інтернеті, в масмедіа, в електронних виданнях, на телебаченні. Трошки згодом у дружніх нам країнах на Заході почали позначати ці території не у відповідності з позицією тих урядів, які підтримують територіальну цілісність України, а як території або належні Росії, або спірні, або невизначені», - зауважив він.
Засновник громадської ініціативи «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України» Микола Голубей зазначив, що не лише Росія займається «мапогандою», а й серед великих західних брендів є такі, що друкують та поширюють її.
«Наприклад, National Geographic нібито тільки зображує географічну спірність, але... у флагманському атласі National Geographic є припис, що Крим - частина РФ. В кінці атласу також є додатковий матеріал про це», - заявив Голубей.
Він пояснив, що така м'яка пропаганда, розміщена у друкованій продукції відомих брендів, сприймається як факт.
«Результатом «мапоганди» є те, що через велику кількість інтерпретацій зображення України відбувається розкол в суспільному сприйнятті європейців», - зауважив засновник громадської ініціативи.
За його словами, серед наслідків такого впливу - протидія рішенням національних урядів про постачання зброї для України, просування ідеї «розшматування» України, а також мотивування громадян до порушення правил перетину кордону.
Своєю чергою член Президії Вченої ради Українського географічного товариства Ростислав Сосса зауважив, що однією із засадничних вимог до картографічного зображення є достовірність інформації на карті, а також відповідальність за неї. У сфері встановлення державного кордону діє міжнародне право. Держкордон вважається встановленим, коли дві держави уклали договір про проходження його лінії, і цей документ є підставою для нанесення лінії кордону на карту.
«Захоплення території, чи окупація, чи анексія не є підставою змінювати проходження державного кордону. Тому в таких випадках ми не можемо переносити лінію державного кордону. Державний кордон ... має показуватися (таким), як він зафіксований відповідно до міжнародного договору, але має даватись примітка, що це тимчасово окупована територія і, зрозуміло, про належність до України», - наголосив Сосса.
Він також зауважив, що є поняття делімітації кордону, проведення лінії кордону на карті, і демаркація, тобто винесення цієї лінії на місцевість. За його словами, в України з Росією сухопутна ділянка кордону лише делімітована. «Ці роботи були завершені в 2003 році. В 2006 році була створена навіть указом Президента України комісія з проведення демаркації. Але російська сторона абсолютно ігнорувала, не створювала ніяких комісій, і демаркація сухопутної ділянки кордону не проведена. Та ж сама історія з делімітацією в акваторіях Азовського і Чорного морів», - додав науковець.
На думку засновника громадської ініціативи «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України», завданням держави має бути закріплення в свідомості європейців ідеї, що єдиними кордонами України є визначені станом на 1991 рік, а єдине зображення карти України - це офіційне зображення ООН. Він також назвав етапи цієї роботи.
«Першочергово це - зупинення продажу фейкової продукції, проведення розслідування всередині компаній або зміна політики компаній. Мають бути розіслані офіційні листи клієнтам від компаній з визнанням продажу фейкової продукції, а також обов’язкове фінансування компаніями порушницями заходів популяризації України залежно від інформаційної шкоди, якої вони завдали», - наголосив Голубей.