Газети на прифронтових і деокупованих територіях працюють в економному режимі – НСЖУ
У кожній четвертій редакції на прифронтових та деокупованих територіях над створенням газети працює одна-дві людини, доходи редакцій впали майже на дві третини. Середній розмір зарплати (там, де вона взагалі виплачується) – 8 тис. грн.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на дослідження Національної спілки журналістів України.
Як зазначають у НСЖУ, майже всі видання визнають, що без допомоги міжнародних фінансових донорів були б змушені закритися.
Повідомляється, що Національна спілка журналістів за підтримки проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», який виконує Міжнародний інститут регіональної преси та інформації (IRMI) в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity, провела на прифронтових та деокупованих територіях України дослідження потреб місцевих газет.
«Українська преса на прифронтових і деокупованих територіях є символом об’єднання, віри, натхнення українців до боротьби і перемоги. Зараз на прифронтових територіях, де є проблеми з комунікаціями, традиційні друковані ЗМІ, яким довіряють місцеві жителі, отримують друге дихання. Національна спілка журналістів України дякує командам прифронтових медіа за їхні зусилля й робитиме все можливе, аби допомогти їм знайти можливість пережити важкі воєнні часи й увійти в мирний час сильнішими, осучасненими і готовими до гідної відповіді на виклики часу», – наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
У дослідженні взяли участь 30 редакцій із 10 областей, які є деокупованими або прифронтовими. Як з’ясувалося, після вимушеної перерви, яка становила в середньому шість місяців, 90% газет-учасниць дослідження відновили випуск, але три газети випустили лише один-два номери. Тож про повернення до стабільного графіку виходу говорити поки що не доводиться. Кожне друге друковане видання зменшило періодичність виходу в два-чотири рази. Всі газети, крім однієї, зменшили сторінковість у середньому вдвічі. Тож відновлення випуску газет загалом відбулося, але в економному режимі, зазначили в НСЖУ.
«Цим дослідженням ми прагнули донести до широкого загалу голоси журналістів із прикордонних та деокупованих територій. Редактор одного з видань із прикордонних районів Сумщини сказав: «Центральні телеканали не приїдуть до нас, а якщо й приїдуть – то це одиничні випадки. А ми тут не лише працюємо, а й живемо. Тут, у сірій зоні, теж живуть люди. Й вони потребують не лише хліба, а й інформації». Як на мене, це дуже важлива думка, яка характеризує незламність редакцій із прикордонних і деокупованих територій», – зазначив секретар НСЖУ, автор дослідження Віталій Голубєв.
Результати дослідження було презентовано 4 липня під час дводенного офлайн-тренінгу навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку» для локальних медіа з прифронтових та деокупованих територій, проведеного за сприяння ЮНЕСКО та уряду Японії.
Як підкреслюється у повідомленні, відновлення виходу друкованої преси й забезпечення інформування населення на прифронтових та деокупованих територіях України, де через руйнування інфраструктури часто відсутні мобільний зв’язок та інтернет, – серед пріоритетів НСЖУ.
Як повідомляв Укрінформ, станом на травень, за даними НСЖУ, кількість загиблих журналістів за час повномасштабного вторгнення РФ в Україну сягнула 56.
Фото: НСЖУ