Попри війну 70% українців вважають себе щасливими

Самооцінка рівня щастя населенням України практично не змінилася після початку повномасштабного вторгнення РФ: нині вважають себе щасливими 70% українців проти 71% у 2021 році.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 26 травня – 5 червня 2023 року.

Як зазначається у пресрелізі, у грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, не вважали себе такими.

"На травень 2023 року, попри понад рік повномасштабної війни, показники лишаються практично такими ж самими. Зараз 70% українців вважають себе щасливими, не вважають себе щасливими – 16%", – зауважують соціологи.

За даними КМІС, як і раніше, зберігається тенденція, що більш щасливі молодші і заможніші респонденти.

"Також зараз ми бачимо, що із заходу до сходу знижується частка тих, хто щасливий (хоча навіть серед респондентів, які до 24 лютого 2022 року жили на сході, більшість вважають себе щасливими). Окремо варто звернути увагу, що серед ВПО менше людей вважають себе щасливими – 54% проти 72% серед не-ВПО", – йдеться у повідомленні.

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус" методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 984 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (від 18 років) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). Опитування також не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% – для показників, близьких до 50%; 3,0% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,5% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.