Як Алла Горська і Василь Симоненко в УРСР пропагували вітання "Слава Україні!"

Сьогодні згадуємо незлим, добрим словом українську художницю і дисидентку, «душу шістдесятництва» Аллу Горську

«Ти знаєш, весь час хочеться писати українською мовою. Розмовляєш по-українськи і думати починаєш українською…»
(Із листа Алли Горської до батька. 1961 рік).

Сьогодні згадуємо незлим, добрим словом українську художницю і дисидентку, «душу шістдесятництва» Аллу Горську, яка народилася 18 вересня 1929 року в Ялті.

В колі ВЕЛИКИХ УКРАЇНОК 20 століття Алла Горська мусила б бути серед найперших, найбільш знаних і пошанованих.

Але є так, як є!…

Тож чекаємо на нові книги і фільми про людину, яка, за словами її соратниці Людмили Семикіної, «народилася для протесту, була оборонцем, смолоскипом, абсолютно свідомо йшла на жертви, ніколи не боялася казати правду».

Також мріялося, щоб у вестибюлі Червоного корпусу Київського університету Тараса Шевченка знову з’явився вітраж «Шевченко. Мати», створений Аллою Горською, Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко в 1964 році з нагоди 150-річчя Тараса Шевченка.

Нагадаю, що у центрі цієї композиції було зображено гнівного Шевченка, який однією рукою пригортає жінку-Україну, а в іншій тримає книжку й виголошує при цьому свої знамениті слова:

«Возвеличу малих отих рабів німих,
Я на сторожі коло них поставлю слово!»

Цей символічний вітраж було розбито тодішнім… ректором Університету Швецем ще до його урочистого відкриття.

А ще мусимо знати, що Василь Симоненко і Алла Горська, 60 років тому, домовилися вітатися словами «СЛАВА УКРАЇНІ!»

Алла Горська. Василь Симоненко

У своєму листі до поета, літературознавця і шістдесятника Івана Світличного від 27 серпня 1963 року Василь Симоненко пише таке:

«За все літо я бачив дуже мало живих людей, найяскравішими серед них були панянки Зубенко та Горська. В останню я майже закохався. Никаючи по Каневу, ми зголосилися на тому, що слід ввести таке вітання:

- Слава Україні!
- Навіки слава!

Агітую тебе приставати до нашого тріумвірату…»

На 9 день після смерті Василя Симоненка Алла Горська намалює оригінальний портрет поета, який буде стояти на вечорі памʼяті в Києві.

На червоно-чорному портреті Симоненка вона передасть всю трагічність, жертовність і водночас неупокореність поета.

Менше як за 7 років після смерті Василя Симоненка, 28 листопада 1970 року, буде вбито й Аллу Горську. Тодішній КДБ радянської України на чолі з Федорчуком зробив усе, щоб перетворити смерть Горської на побутове вбивство. Тому відкриття повної правди про це політичне вбивство «душі шістдесятництва» теж украй важливе.

Тож пам’ятаймо і шануймо нашу історію і наших визначних українок не лише в їх день народження.

Слава Україні!
Героям слава!

Микола Томенко
FB