Український ветеранський фонд розробив рекомендації для журналістів
У Києві відбулася презентація рекомендацій для журналістів від Українського ветеранського фонду «Ветерани у медіа. Пишемо, говоримо, показуємо, щоб не нашкодити».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду Каріна Дорошенко підкреслила, що до ветеранів треба ставитися з повагою і емпатією, розуміти, що це не просто людина, про яку журналіст робить сюжет. Потрібно, щоб ветеран розумів, для чого працівнику медіа дізнаватися його історію.
Вона відзначила, що ветерани дуже різні, і ЗМІ мають це розуміти і уникати надмірної героїзації, аби не формувати образ таким, що може розчарувати. Водночас необхідно пам'ятати, що військовий змінив цивільне життя і став на захист своєї країни.
“По можливості важливо дізнатися якісь подробиці з його бойових дій. Навіть якщо людина доволі спокійна, можна дізнатися багато хороших моментів, у біографії ветерана може бути багато позитивного”, - сказала Дорошенко.
За її словами, не потрібно вдаватись до жалю. Варто також враховувати, що ветеран нині - це здебільшого молода людина: близько 39% ветеранів - це особи до 35 років.
Щодо жінок-ветеранок, заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду радить медійникам уникати стереотипів: у матеріалах про ветеранку акцентувати увагу на її фаховості, а не на зовнішності, не треба запитувати, чому жінка пішла в армію (адже це посилює стереотип, мовляв, війна - не жіноча справа і лише для обраних жінок, які нічого не бояться, або дуже сильні фізично).
“Кожна жінка, яка для себе вирішила брати участь в бойових діях, перш за все хоче бути на рівних і довести свою компетентність, бо вона насправді професіонал своєї справи. Треба виділяти сильні сторони її як професіонала в бойових діях, а не акцентували на тому, якої вона статі. Для цього треба уникати порівнянь її військових здобутків з чоловічими здобутками, бо це сприяє нарощенню стереотипів. Мовляв, якщо вона підбила менше танків чи знищила менше цілей, то вона слабша стать”, - сказала Дорошенко.
Окрім цього, за рекомендаціями Українського ветеранського фонду, не потрібно запитувати жінку про дітей: “Чи залишила дітей вдома?”, “Як же твої діти?” тощо. Це тільки ще раз травмує, така інформація повинна подаватися виключно за побажання самої ветеранки, якщо вона захоче про це розказати. Також потрібно уникати стереотипів про те, що жінка прийшла в армію, аби вдало вийти заміж.
Також Дорошенко зазначила, що готуючи матеріал про ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) варто розуміти, що ця психологічна проблема виникає не лише у ветеранів. Такі матеріали не варто підсилювати кадрами про прояв агресії, на яких ветеран у розпачі "хапається" за голову, б’є посуд тощо, адже це формує образ ветерана, якого треба жаліти або остерігатись, бо його психіка травмована.
“Не треба в кожного шукати психологічні розлади, проблеми з психічним здоров'ям. Не рекомендуємо жартувати над темою ПТСР в принципі, не виводити в заголовок якихось спрощень і узагальнень, бо це - серйозна тема, і вона стосується кожного. Заголовки на кшталт “Всі ветерани страждають на ПТСР” не потрібно давати”, - зауважила Дорошенко.
Український ветеранський фонд радить не акцентувати увагу на негативі, а зосередьтесь на допомозі.
Особливої уваги потребує тема людей з інвалідністю в медіа, зауважують у фонді. Журналісти мають дотримуватись простого правила: при видимій інвалідності - не знімати ампутовані кінцівки без дозволу героя сюжету.
Важливо дотримуватись коректної лексики - ветерани з інвалідністю, бо на першому плані - людина. Уникати формулювань: інвалід, каліка, людина з обмеженими можливостями, людина з особливими потребами.
“Наприклад, формулювання “людина з особливими потребами”. Що означає особливі потреби? У мене особлива потреба випити кави зранку. Це ж не означає, що треба всіх під таку категорію підлаштовувати”, - наголосила Дорошенко.
Крім того, необхідно не забувати, що війна в нашій країні триває з 2014 року, і частина ветеранів уже буде ветеранами двічі. Не треба писати, що війна почалась у 2022 році, бо таким чином розділяємо ветеранів на різні групи.
Також важливо розуміти, що не всі біографічні дані ветерана можна висвітлювати. Треба це уточнювати та просити дозволу у героя сюжету. Не треба применшувати чи прибільшувати заслуги героя.
Не варто зловживати одними й тими ж історіями ветеранів, використовувати блогерів, медійних осіб, яких ми бачимо у всіх ЗМІ, потрібно шукати нові історії.
“Відповідальність за те, як люди сприймають і сприйматимуть ветеранів і ветеранок, лежить на медіа. Сприйняття потім продукує дії. Тому кожне слово, кожне відео, кожен меседж, який сказаний, це не просто слова, це щось, що потім перетвориться у дії інших людей по всій Україні і поза Україною”, - резюмувала виконавчий директор Українського ветеранського фонду Наталія Калмикова.
Як повідомляв Укрінформ, після повномасштабної російсько-української війни в Україні може бути до трьох мільйонів ветеранів.