У Раді Європи показали малюнки українських дітей, які чекають рідних з російського полону

Громадська організація «Вояцький визвіл» за сприяння Постійного представництва України в Раді Європи відкрила виставку «Я чекаю на тебе!» - на час проведення 45-го Конгресу місцевих та регіональних влад.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Від мого брата останній дзвінок був 9 березня того року, більше ми про нього не чули. Він тоді дзвонив ще з Маріуполя. І це все. Він був в госпіталі пізніше, з іншими побратими, деяких поміняли. Від них ми знаємо, що він зараз в Горлівці, але це все, що нам відомо», - розповідає 13-річна Аврора, сестра строковика Леоніда, яка привезла на виставку свої малюнки. Леонідові було 22, він служив у Маріуполі, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ.

Повернути маму, брата, тата, дідуся… У кожного з дітей, які створили ці малюнки, хтось із родини зараз у російському полоні. Інколи відомо лише місце, бо на зв'язок людина вже довго не виходила. А буває, навіть про місце можна тільки здогадуватися.

У співзасновниці громадської організації «Вояцький визвіл» Наталії Єпіфанової у полоні племінник.

«Три місяці вже минуло, четвертий пішов, відколи немає жодних обмінів. Тому Україна має звертатись до міжнародних партнерів, щоб посилювати політико-дипломатичний вплив на Росію. Ми вважаємо, цю тему треба тримати у фокусі європейських країн. Ми стараємось, говоримо всередині країни, але треба говорити за кордоном. Це важливо і нам, і самим європейським інституціям – не втратити своє обличчя, бо вони мають стояти на сторожі своїх цінностей», - розповіла вона.

На відкритті виставки «Я чекаю на тебе!» Борис Тарасюк, постійний представник України в Раді Європи, закликав українських депутатів Конгресу місцевих та регіональних влад порушити цю тему на пленарній сесії, актуалізувати це питання, «щоб воно постійно було на порядку денному, щоб до справи повернення полонених долучалось якомога більше людей»

ГО «Вояцький визвіл» створили родичі для пошуку полонених з 12-ї бригади Нацгвардії Маріупольського гарнізону. Пізніше до них почали приєднуватися рідні інших заручників Російської Федерації.

У жовтні на 10-й Варшавський безпековий форум «Вояцький Визвіл» привозив двох українців, які розповідали про свій страшний досвід перебування в російському полоні, про жахливі знущання, тортури і порушення міжнародного гуманітарного права.

За даними «Медійної ініціативи за права людини» (МІПЛ), точної цифри полонених, які наразі перебувають у РФ, немає, але йдеться про тисячі осіб: «Частину з них утримують на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, утім більшість росіяни вивезли на територію Росії. МІПЛ ідентифікувала 42 місця утримання у РФ — слідчі ізолятори і виправні колонії. Вони розташовані як у прикордонних з Україною областях, так і в глибині країни».

«Вояцький визвіл» спільно з іншими громадськими організаціями підготував звернення до Європейського парламенту та Ради ЄС, у якому вказує на кричущі для міжнародного правосуддя факти. Зокрема на процес, який РФ розпочала 22 червня 2023 року над військовополоненими захисниками Маріуполя. Зазначається, що «він має всі ознаки показового незаконного судилища всупереч міжнародному гуманітарному праву. Російська Федерація свідомо прагне уникати з політичних мотивів обміну всіх українських військовополонених та всіх незаконно утримуваних осіб, що збільшує загрозу їхньому життю та здоров’ю і підтверджує важливість посилення політико-дипломатичних зусиль для їх звільнення».

Родичі полонених закликають посилити політико-дипломатичний тиск на Росію, ввести проти неї санкції, в тому числі персональні - стосовно осіб, причетних до порушення прав українських військовополонених. Європарламент і Раду ЄС просять забезпечити обмін та повернути в Україну всіх українських військовополонених та незаконно утримуваних осіб, а також спонукати росіян до виконання Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Як повідомляв Укрінформ, родичі українських військових - матері, дружини, сестри - закликали Раду Європи допомогти повернути їхніх близьких з російського полону. У жовтні 2022-го до європейських інституцій, зокрема, зверталися представниці громадської організації «Рада дружин і матерів захисників України «Жінки зі Сталі», та «Штаб підтримки Морської піхоти України».