Під час війни українці стали приділяти менше часу активному дозвіллю
Під час повномасштабної війни українці стали приділяти менше часу активному дозвіллю, натомість віддають перевагу відпочинку вдома.
Про це свідчать дані результатів соціологічного дослідження “Культурні практики населення України в умовах війни”, презентація якого відбулась в Укрінформі.
Так, телефонне опитування українців, яке проводилося з червня до липня цього року показало, що порівняно з довоєнним періодом громадяни стали приділяти менше часу активному дозвіллю, зустрічам із друзями, відвідуванню кінотеатрів та екскурсій. Натомість українці почали більше переглядати фільми вдома, гортати сторінки у соціальних мережах, читати книжки та слухати музику.
Кількість людей, які читають книжки, зросла. Також збільшилась частка громадян, які читають новини в електронному форматі. 63% респондентів читають друковані книги, 29% – електронні, 5% – слухають аудіокниги, а 3% використовують обидва формати. Дослідження свідчить, що старші люди схильні черпати інформацію з паперових книжок, а молодь – з електронних.
Близько половини опитаних стверджують, що за останній рік почали читати більше книжок українських авторів.
Окрім того, порівняно з довоєнним періодом, значно зменшилась кількість людей, які відвідують музеї чи виставки. Усього 18% респондентів відвідували музеї. До повномасштабної війни їх було 39%.
Кінотеатри відвідували 39% респондентів, а до війни таких було 58%.
Упродовж минулого року театр відвідували 25% респондентів, до війни – 38%.
Лише 24% опитаних за останній рік відвідували концерти відомих співаків і музичних гуртів. До початку війни відвідувачів концертів було 42%.
Водночас, порівняно з довоєнним періодом, більше ніж у два рази зменшилась відвідуваність культурно-масових заходів. Лише третина опитаних хоча б один раз за минулий рік побували на таких заходах. До війни ця цифра становила більш ніж половину опитаних.
Соціологічне дослідження “Культурні практики населення України в умовах війни” проведено громадською організацією “Демократичні ініціативи молоді” за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Дослідження проводилося в три етапи – телефонні опитування, фокус-групові дискусії та експертні інтерв’ю. Кількість респондентів – більше тисячі. Під час дослідження здійснено аналіз кількісних та якісних характеристик культурних практик населення України під час повномасштабної війни. Проведено порівняльний аналіз культурних практик у мирний та воєнний часи, а також здійснено порівняння запитів на культурний контент регіонів по-різному уражених війною.