Третина українців має нижчий середнього рівень якості життя, 70% невпевнені у майбутньому
Після повномасштабного вторгнення третина населення має рівень якості життя та благополуччя нижче середнього.
Про це свідчать результати дослідження на тему: "18 місяців потому: оцінка психічного здоров’я та психосоціальних потреб в Україні", проведеного HIAS Ukraine та ГО "Дівчата", презентованого в Укрінформі.
"Майже третина населення (35%) мали рівень благополуччя та якості життя нижче середнього або низький, 26% мають симптоми, пов'язані з депресією. Більш вразливими є жінки, їх благополуччя є нижчим, так само в зоні ризику люди похилого віку і люди з нижчим рівнем доходів", - розповіла на презентації регіональна спеціалістка HIAS International Юлія Ющенко.
Вона додала, що серед ознак стресу, які опитані зараз відчувають, 70% називали невпевненість у майбутньому, а також переживання за близьких, як цивільних (39%), так і військових (26%), економічні труднощі вказувалися кожним третім українцем.
За даними дослідження, у 46% респондентів хтось з близьких був мобілізований, понад 10% втратили близьких або мають поранених родичів, а також рідних, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Понад половина респондентів зазначили, що втратили інтерес до занять, які раніше приносили їм задоволення, та стикаються з труднощами у роботі або працевлаштуванні.
Згідно з дослідженням, 48% опитаних вказали на проблеми зі сном, 46% відзначили сумний настрій, 44% - постійне хвилювання, 39% - втому, 31% - проблеми з концентрацією, 26% - різкі зміни настрою. Серед інших ознак стресу, які виокремили респонденти, - біль у тілі або головний біль, апатія, проблеми з пам'яттю, відчуття безвиході, нав'язливі думки, імпульсивна чи агресивна поведінка, почуття провини.
Як зазначила на презентації керівниця аналітичного відділу ГО «Дівчата» Лідія Антонюк, лише 1% батьків заявили, що спостерігають у своїх дітей суїцидальні думки чи настрої, водночас опитування серед підлітків дало іншу цифру - 8%.
"На жаль, батьки зараз не можуть фіксувати якісь зміни, і що насправді відчувають діти. І часто на групах батьки казали: "Діти адаптувалися. Ну так, сумний настрій, погано спить, але я так бачу, нібито нормально все, дитина". Найчастіша відповідь була: "дитина адаптувалася", або "дитина відсторонилася" від усього", - сказала Антонюк.
Як зазначають дослідники, підлітки при опитуванні про причини стресу відзначали втрату зв'язку з родичами і навіть з домашніми улюбленцями, страх втратити роботи або бути незатребуваним під час працевлаштування, складність вступу до ВНЗ і пов’язаний з ним вибір місця проживання, відчуття незадіяності у допомозі країні та страх бути мобілізованими при досягненні повноліття, в тому числі і тому, що не зможуть допомагати рідним.
Водночас чоловіки стурбовані тим, що не можуть брати участь в житті дітей, які виїхали за кордон, а жінки відчувають тягар відповідальності, пов'язаної з безпекою та стратегічними рішеннями, особливо ті, хто змушений був опікуватися сім'єю самостійно.
При опитуванні батьки та опікуни відзначали, що діти стали більш відповідальними та дорослими занадто швидко.
Організатори дослідження вважають, що його результати можуть допомогти місцевим і міжнародним організаціям, а також місцевим скоригувати або розробити добре обґрунтовані програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, які відповідатимуть поточним потребам груп населення, сприятимуть довгостроковій стійкості та запобігатимуть психологічним проблемам.
Дослідження «18 місяців потому: оцінка психічного здоров'я та психосоціальних потреб в Україні» було проведено HIAS Україна та ГО «Дівчата» з червня по серпень 2023 року. Було опитано понад 2 тисячі респондентів з різних регіонів України та різних вікових груп.
Опитування проводилося в кілька етапів - кабінетний огляд та аналіз наявних даних та інформації щодо психічного здоров'я та психосоціальних потреб населення України, фокусоване інтерв'ю (96 учасників), які проводилися окремо для жінок (18-60 років), чоловіків (18-60 років), дівчат (13-17 років) і хлопців (13-17 років), напівструктуровані інтерв'ю з ключовими інформантами у тому числі медичними та шкільними працівниками, працівниками державних та адміністративних служб, центрів проживання ВПО, волонтерами тощо.