Історія двох революцій: боротьба за гідність у фото

Фоторепортаж

В Україні сьогодні відзначають День Гідності та Свободи на честь початку цього дня, 21 листопада, двох революцій: Помаранчевої (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 

Ці події стали доленосними в історії незалежної України і засвідчили готовність українців об’єднуватися в боротьбі за своє вільне європейське майбутнє.

Наприкінці 2004 року громадян обурили масові фальсифікації під час президентських виборів, що зробили переможцем Віктора Януковича. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка – вийшли на мітинги незгоди.

Масовий мітинг прихильників лідера опозиції Віктора Ющенка на Фестивальному майдані в центрі Запоріжжя, 26 листопада 2004 року. / Фото: Борис Дворний
70 тисяч харків'ян – прихильників кандидата у Президенти Віктора Ющенка – приєдналися до всеукраїнської акції протесту, вийшовши на вулиці міста, 23 листопада 2004 року. / Фото: Андрій Авдошин
Прихильники Віктора Ющенка біля ВР у Києві, 27 листопада 2004 року. / Фото: Володимир Тарасов

Мітингувальники біля Верховної Ради у Києві, 1 грудня 2004 року. / Фото: Володимир Тарасов

Протестний рух тривав місяць і охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Велелюдні зібрання показали світові, що українці не готові миритися зі своїм становищем та укладом життя, який існував понад десятиліття. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів, у якому переміг Ющенко.

На Майдані Незалежності та прилеглих вулицях зібралися сотні тисяч громадян із різних регіонів України, 23 листопада 2004 року. / Фото: Володимир Самохоцький
Багатолюдний мітинг на підтримку Віктора Ющенка у центрі столиці, 22 листопада 2004 року. / Фото: Володимир Фалін

А за 9 років після перемоги Помаранчевої революції, вже за президентства Януковича, влада спробувала розвернути проєвропейський вектор розвитку України. Першими цього разу не змовчали декілька сотень студентів і журналістів. За кілька днів до них приєдналися тисячі прихильників євроінтеграції. Люди вимагали дострокових президентських і парламентських виборів, звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Учасниця акції протесту українців, обурених рішенням уряду України призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, тримає державний прапор, Київ, 22 листопада 2013 року. / Фото: Олександр Космач

Учасники мітингу на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Львів, 25 листопада 2013 року. / Фото: Маркіян Лисейко

Студенти українських ВНЗ під час мітингу на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Київ, 28 листопада 2013 року. / Фото: Олег Петрасюк
Мітинг на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Київ, 28 листопада 2013 року. / Фото: Олег Петрасюк

Учасники мітингу на підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Київ, 28 листопада 2013 року. / Фото: Олег Петрасюк

У ніч з 29 на 30 листопада на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. Беззбройних активістів тодішні міліціонери били кийками, серед постраждалих було чимало студентів. Це приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту і стало переломним моментом в українських протестах кінця 2013-го. Їхній акцент змістився із проєвропейського на антиурядовий. До того ж протести стали масовішими.

8 грудня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 п’ятисот тисяч до 1 мільйона людей. Майдан був заповнений ущерть.

Євромайдан почав ставати автономним утворенням у центрі столиці: з блокпостами, барикадами, загонами цивільної самооборони, які називалися «сотнями», польовою кухнею.

Учасники народного віча щодо євроінтеграції України в центрі столиці, 8 грудня 2013 року. / Фото: Олег Петрасюк
Народне віче на Майдані Незалежності, Київ, 15 грудня 2013 року. / Фото: Олександр Прокопенко

Активісти виходили на центральні площі різних українських міст, щоб відкрито заявити про свою незгоду та підтримати протестувальників у Києві.

Учасники акції протесту проти розгону мітингувальників у Києві, Луганськ, 1 грудня 2013 року. / Фото: Олексій Ковальов
Прихильники євроінтеграції України під час мітингу на площі Леніна, Миколаїв, 2 грудня 2013 року. / Фото: Олександр Кремко

Учасники мітингу на підтримку євроінтеграційного курсу України біля пам'ятника Дюку де Рішельє, Одеса, 3 грудня 2013 року. / Фото: Олександр Космач
Учасники народного віча щодо євроінтеграції України, Ужгород, 5 грудня 2013 року. / Фото: Сергій Гудак

Хлопець із розмальованим у кольори прапора України обличчям біля пам'ятника Тарасу Шевченку, де зібралися прихильники євроінтеграції України, Львів, 5 грудня 2013 року. / Фото: Альона Николаєвич
Учасники мітингу на підтримку євроінтеграції, Запоріжжя, 6 грудня 2013 року. / Фото: Дмитро Смольєнко

Так, наприклад, організатори акції у Донецьку, яка попри провокації сформувала коло патріотів-однодумців, збирали продукти й кошти для мітингувальників у столиці. У донецькому Євромайдані брали участь багато місцевих письменників, приїжджали митці з інших куточків України, тут проводили різдвяні вертепи.

Прапори України та ЄС біля пам’ятника Тарасу Шевченку під час акції на підтримку євроінтеграції у Донецьку, 27 листопада 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля
Учасники мітингу на підтримку євроінтеграції України, Донецьк, 28 листопада 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля

Учасники мітингу на підтримку євроінтеграції України біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Донецьк, 29 листопада 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля

Учасники акції на підтримку мітингувальників у Києві біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Донецьк, 1 грудня 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля

Міліціонер біля учасників акції протесту проти розгону мирного мітингу в Києві, Донецьк, 2 грудня 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля
Прихильник євроінтеграції тримає плакат під час акції на підтримку народного віча на Майдані Незалежності у столиці, Донецьк, 8 грудня 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля

Прихильники євроінтеграції під час акції на підтримку народного віча на Майдані Незалежності у столиці, Донецьк, 8 грудня 2013 року. / Фото: Юлій Зозуля

Активісти йдуть маршем від пам'ятника Шевченку до театру ляльок на проспекті Ілліча, Донецьк, 5 січня 2014 року. / Фото: Юлій Зозуля
Лідер рок-гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола під час виступу на мітингу на підтримку євроінтеграції України, Донецьк, 12 січня 2014 року. / Фото: Юлій Зозуля
Активісти з казанками на голові, Донецьк, 19 січня 2014 року. / Фото: Юлій Зозуля

Коли Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а потім у центрі столиці силовики жорстоко побили десятки людей, серед яких було багато студентів, не змогли промовчати і у Криму – попри тиск влади і потужну російську пропаганду. Так, у Сімферополі представники громадських організацій і студенти організували мітинг проти розгону в Києві мирної акції на підтримку євроінтеграції України. Відбувався він поруч із провладним, деякі учасники якого, згадують очевидці тих подій, перейшли до лав проєвропейських активістів.

Активісти під час мітингу проти розгону учасників акції на підтримку євроінтеграції України в Києві, Сімферополь, АРК, 30 листопада 2013 року. / Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Мітинг студентів на підтримку протестів у столиці, Сімферополь, Крим, 4 грудня 2013 року. / Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас

Кримські активісти виходили з українськими, кримськотатарськими та європейськими прапорами під стіни Ради міністрів автономії у Сімферополі та під Верховну Раду Криму.

Громадські організації Криму відзначили Міжнародний день прав людини мітингом на центральній площі Сімферополя. Понад тисяча осіб пройшли вулицями міста з плакатами до стін Верховної Ради АРК, Сімферополь, АРК, 10 грудня 2013 року. / Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас
Фото: Арвідас Шеметас

І велелюдні марші в Києві, й менш численні мітинги в різних містах України під час двох революцій показували єдність і прагнення українців до змін, до життя у вільній Європі, а не з маріонетковою владою, якою керує РФ. 

Заради цього люди йшли на барикади, своїми тілами стримували натиск "беркутівців", ухилялися від їхніх шумових гранат, гумових куль і водометів. На стороні активістів за зброю були "коктейлі Молотова", фаєри, бруківка. 

Найтрагічнішими днями Революції Гідності стали 18-20 лютого, коли сутички в центрі Києва перетворилися на криваву бійню. Було підпалено Будинок профспілок, снайпери під час прицільного вогню вбили понад 70 євромайданівців. Загалом за чотири дні на Майдані загинули понад 100 осіб, які стали Героями Небесної сотні.

Правоохоронці штурмують барикади, які встановили учасники мітингу на підтримку євроінтеграції України на вулиці Інститутській, Київ, 11 грудня 2013 року. / Фото: Вадим Грига
Протестувальники під час сутичок в Маріїнському парку, Київ, 18 лютого 2014 року. / Фото: Павло Багмут
Мітингувальники під час протистояння з правоохоронцями на вул. Грушевського, Київ, 22 січня 2014 року. / Фото: Олександр Космач
Жінки ведуть постраждалого протестувальника під час сутичок на вулиці Інститутській, Київ, 18 лютого 2014 року. / Фото: Павло Багмут

Тіла протестувальників, які загинули внаслідок вогнепальних поранень під час сутичок із правоохоронцями, лежать на Майдані Незалежності, Київ, 20 лютого 2014 року. / Фото: Олена Худякова
Дівчина несе квіти до імпровізованого меморіалу на честь загиблих активістів Євромайдану на вулиці Інститутській, Київ, 5 березня 2014 року. / Фото: Олег Петрасюк

Боротьба триває. Воля має високу ціну, яку сьогодні Україна платить сповна, відстоюючи свою незалежність у війні з Росією.