Пам’яті героїв Базару і жертв «Другого Базару»...

Для більшовиків та німців, незважаючи на війну між ними на фронті, українські націоналісти були ворогом №1

У листопаді 1941 року Центральне керівництво ОУН під проводом О.Ольжича з метою мобілізації народу на побудову Української держави, вирішило звеличити пам'ять та подвиг героїв Базару.

У 1946 році ОУН оприлюднила спогади учасників цих подій. Зі зрозумілих причин авторство, місце та наклад видання не вказувалися. Натомість у брошурі зазначено: «Накладом ОУН на чужині». На жаль, цей історичний матеріал маловідомий в сучасній Україні, натомість він дозволяє глибше збагнути одну із найдраматичніших й водночас найгероїчніших сторінок нашої історії, яка має назву «Другий Базар».

Ось тільки один спогад:

- 21 листопада об 11-й годині почалося велике свято Базару. Друг Волинець промовою відкриває свято. Говорить з трибуни від імені безіменних борців, що двадцять років у тяжких умовах большевизму провадили боротьбу. Говорить про великі цілі, ясні завдання, про славу, честь, про свободу. Говорить про гідне життя у власній державі, говорить про все те, для чого жили та за що загинули 359. Говорить з трибуни, а довкруги жовто-блакитні прапори й тисячі тисяч голів.

По двадцятьох роках лісами північної Волині пролунало могутнє «Ще не вмерла Україна», що новим гомоном, чародійною силою наповнило людей та українську природу.

Німці зайняли вичікувальну позицію. Піднесені до найвищого ступеня національні настрої учасників свята та добре зорганізована оборона свята відділами ОУН диктувала їм мовчанку.

Але вже того самого дня, по закінченні свята під Базаром, німецькі агенти почали виловлювати окремих людей, що брали в ньому участь. Команди особливих відділів СС та гестапо переводили на Житомирщині арешти серед свідомих активних українців.

Допомагали в цьому їм большевицькі агенти, які підготовляли зірвання свята; а коли їм це не вдалося, почали спільно з німцями, найбільш підступними та підлими засобами – німецькими руками – нищити українських націоналістів. Бо для большевиків та німців, незважаючи на війну між ними на фронті, українські націоналісти стали ворогом №1.

Масові арешти відбулися на Коростенщині та в самому Коростені. Арештованих здебільшого відпроваджували до тюрми в Радомишлі, а по короткому часі – до Житомира, де на вулиці Пушкінській переводили з ними коротке слідство та відправляли до льоху колишньої тюрми НКВД на вул. Миколаївській. Там відбувалися найбільш жорстокі тортури.

До перших днів грудня арештовано понад двісті найсвідоміших українців. Хоч арештованих було багато, і серед них немало було втаємничених у працю ОУН, та не було жодного випадку зради.

Найбільших людських втрат під час Другої світової війни ОУН зазнала в грудні 1941 - лютому 1942 під Базаром.

- Я думаю, що Другий Базар відкриває черговий етап української революційної боротьби, що по найбільших ускладненнях мусить закінчитися створенням самостійної Української держави, – згадував О.Ольжич.

P.S. Пам’ятник героям Базару встановлений у 2000 році за гроші наших земляків з Великої Британії.

Сьогодні тут не тільки покладають квіти, але й складають обітницю помститися одвічному ворогові українців і України – Москві.

Богдан Червак
FB