Миколай-2023 прийшов по-новому: чекаємо те саме на Різдво, Водохреще та Василя

Укрінформ цікавився, як вірянам Православної церкви «заходить» новий церковний календар

- А я не хочу новий календар, мені щоб вечеря була 6-го.

- Буде, дорогий, бо 6-го щедрий вечір на Іордана.

(З розмови чоловіка та дружини в одному з українських сіл)

Насправді все на свої місця розставив Святий Миколай. Бо вперше в ланцюгу зимових свят було відчутно, що народ прийняв новоюліанський календар. Хоча це було очевидним не для всіх.

Давайте спочатку. Про те, чи прийме релігійна громада України новий календар, починаючи з вересня (нагадаємо, що ПЦУ та УГКЦ провела влітку календарну реформу та затвердила перехід на новоюліанський календар, який почав діяти з вересня, бо саме з вересня розпочинається церковний новий рік), мене запитувало дуже багато людей. Це обговорювалося на ефірах, на зустрічах з іноземними журналістами. Питання стояло так – чого так раптом. І друге – чи буде це безконфліктним?

Авторка статті вже у перший місяць після початку дії нового календаря провела опитування у Фейсбуці з проханням до духовенства розповісти, як «заходить» вірянам новий календар. Я отримала близько сорока відповідей практикуючих вірян, священників та двох єпископів. Ви можете почитати їх за посиланням.

Для непосвячених – серед тих кліриків, хто відгукнувся, дуже багато відомих священників із великими парафіями по всій Україні. І всі вони казали, що проблем не виникло, віряни були підготовлені. Щоправда, священники жартували, що дехто з вірян чекав, що за народним календарем на Воздвиження поховаються вужі, а вони не поховалися - певно чекали Воздвиження по-старому.

Інший священник зауважив: «Виписуючи свідоцтва про хрещення та шлюб забувся про подвійне датування днів небесних покровителів (за старим та новим стилем). Загалом політ нормальний».

Один із майже сорока священників сказав, що парафія залишилася на старому календарі, але теж усім задоволена.

А ще один священник з Київщини жартома зауважив: «Зараз добре. Питання почнуться взимку в середовищі тих парафіян, хто звик церковне життя зводити до колядування чи купання в лунці».

І справді один конфлікт по дорозі до зимових свят виник. Але він не був конфліктом віруючих. Це була суперечка між тими, хто звик святкувати День УПА на Покрова 14 жовтня, і віруючими, які казали, що День УПА (як і в часи козацтва) прив’язаний не до дати, а саме до свята. Ну, якось ці два табори помирилися. А через півтора місяця прийшла зима, і журналісти у передчутті Різдва знову заговорили про новий календар, який може поконфліктувати із традицією.

Перед днем Святого Миколая автор пройшлася по сторінках єпархій та священників ПЦУ, щоб переглянути, чи готуються вони до свят.

Побачила, що єпархії зробили републікацію пояснень митрополії (центрального офісу ПЦУ, якщо світською мовою). По сторінках священників було помітно, що за кілька днів до святкових богослужінь вони зосередились на допомозі сиротам, дітям загиблих воїнів або важко хворим малюкам.

І в день Святого Миколая по лікарнях та інтернатах був головний десант духовенства та вірян.

– Ми вже років 15 в цей день після служби проводимо з дітьми з місцевого інтернату, - ділиться з нами священник з Полтави Олександр Дедюхін. – Дітям все одно, коли прийде Святий Миколай, сьогодні чи 19-го. А дорослих, вірян храму ні в чому переконувати не потрібно. Ми з минулого року, відколи це дозволили, живемо за новим календарем. Тому для нас немає нічого незвичного.

Священник з Дніпра Серж Крамаренко повідомив на Фейсбуці напередодні, що вже привітав діток з відділення онкогематології, яким опікується його громада.

Священник з Костянтинівки Донецької області Костянтин Кузнєцов також приготував подарунки та смаколики для дітей, які живуть в умовах війни, і надав фотозвіт святкувань у зоні бойових дій.

Отець Костянтин Марченко, ігумен монастиря, розповів, що цього дня вони зустрічали дітей загиблих воїнів.

Одним словом, діти та духовенство святкували св. Миколая 6 грудня всюди. А найбільше вподобайок зібрало фото митрополита Епіфанія на дитячому святі у митрополії. До слова, те, що Святий Миколай «по-новому» припав на День ЗСУ, викликало масу позитивних асоціацій. У соцмережах з’явилася купа малюнків, де наші бійці були змальовані з бородами і в образі Миколи Чудотворця. Навіть жарт почула: «До всіх, хто добре поводився, цього року вночі прийде ЗСУ».

Для тих, кому цікава «матчастина», варто знати, що запровадження нового календаря готувалося давно.

Вперше питання календарної реформи постало ще п’ять років тому, при створенні нової церкви. Тоді митрополита Епіфанія про це питали релігійні публіцисти, було і звернення інтелігенції з проханням про церковну календарну реформу. Тож, це було, якщо не у фокусі, то у полі уваги.

Але війна пришвидшила процес, який диктувався астрономічною логікою.

- Календарна реформа назріла в Україні вже давно, але через різні історичні обставини це питання відкладали неодноразово, – розповів на ефірі Вечірнього стріму в Укрінформі голова календарної комісії ПЦУ Олександр Трофимлюк. – Ми живемо в сучасному суспільстві, і зрозуміло, що старий стиль або юліанський календар зараз відстає від сонячного календаря на 13 днів, і рано чи пізно цю реформу потрібно було б запроваджувати, оскільки з 2100 року звичне нам Різдво 7 січня буде вже 8 січня, потім ця дата переноситиметься все далі й далі. Оскільки в православних країнах, які переходили на новий стиль, були суперечки з цього приводу і навіть виникали розколи, то в Православній церкві України було вирішено чекати якоїсь особливої нагоди для цього. Але тепер у нас війна, ми хочемо відмежуватися від усього «паралельного» з російським.

І ПЦУ зробила крок до осучаснення. І цей крок був обережний. Бо Церква дозволила парафіям, які не готові переходити на новий календар, залишатися на старому.

Втім, зараз у ПЦУ на старому календарі залишається близько 120 парафій із 8,5 тисячі, це менш як 1,5%.

Але все ж...

Багато хто і з богословів, і з духовенства, і з експертів переживали, чи не виникне новий розкол. Адже подібних випадків у церковній історії вистачало.

Розколу не виникло.

Але все ж: як нам без Різдва «по-старому», без Водохреща та Василя «по-старому»? Чи не лишиться традицій двох святкувань, як от було зі старим Новим роком? Ми побачимо це найближчим часом.

Для когось свята «по-старому» – ціла епоха. І розставатися з ними буде непросто. Ще й московські маніпулятори «насипають», що автокефали хочуть «вкрасти Різдво», перенесши його на 25 грудня. А ще називали старий календар «вічно молодим та натхненним», який хочуть забрати «безбожна влада та автокефали». Подивимося, що буде. Чекайте, що прихильники МП знайдуть людину, яка «захворіла, купаючись в ополонці на «Водохреще по-новому» і будуть верещати, що освячення води за календарем, за яким живуть 9 православних церков – недійсне, тому люди хворіють. А скільки їх захворіє «по-старому» нікого не зацікавить.

Для практикуючих християн, головне в літургійному році – богослужіння, для них без спеціальних церковних піснеспівів не існує повноти свята. І коли на парафії добрий священник, то проблем не виникає. Але чи можливе все-таки оце «ностальжі»?

Серед моїх друзів і знайомих такого нема. Але я не виключаю, що воно може бути у деяких людей, достатньо адекватних, щоб прийняти новий календар, але дещо консервативних, щоб не сумувати за старим.

Про це я говорила із вірянами. Моя гарна подруга, практикуюча греко-католичка, яка живе в Канаді, сказала, що перші роки після переходу, напевно, залишить «подвійне» святкування, як святкували її покійні батьки.

До слова, Українська православна церква Канади також перейшла на новий календар, не в останню чергу тому, на мою думку, що хоче святкувати із українцями великої України.

Так, знайдуться українці, яким буде незвично і навіть сумно святкувати за новим календарем. Переважно, це будуть старші люди. Але в цій ситуації було б добре послухати колядку, прочитати разом якийсь акафіст (церковний гімн – ред.), зрештою, вручивши бабусі подарунок на Різдво «по-новому», сказати: «Не сумуй, рідненька. Ми ж не дату святкуємо, а народження надії людства».

Христос народився. Славімо його!

Лана Самохвалова, Київ

Фото надані автором