На часі – щоденна допомога ЗСУ і робота на перемогу України
Світоглядна доктрина під умовною назвою «Віримо в ЗСУ і чекаємо на перемогу» себе вичерпала. Запитаймо себе: що я зробив для перемоги України?
Як відомо, серед наших проєктів «Український щорічник» – один із найвідоміших. Уже більше 10 років «Українські, Шевченківські та Сковородинівські щорічники» не лише пропагують нашу історію, літературу і культуру, а й прагнуть утвердити у громадян щоденний патріотизм, запитуючи їх кожного дня: “Що я зробив для України?!”
Я нагадав про це, бо хочу звернути вашу увагу на сьогоднішню тривожну і критичну ситуацію в Україні.
1. Отож, переконаний, що світоглядна доктрина під умовною назвою «Віримо в ЗСУ і чекаємо на перемогу» себе вичерпала, як канули в минуле ура-оптимістичні прогнози про контрнаступ і сподівання на очищення Криму та України загалом від російської орди влітку чи восени 2023-го!
Саме тому актуальними, нагальними і правильними світоглядними установками повинні стати гасла: «Війна для всіх і працюємо на перемогу».
Ця зміна вимагає від кожного громадянина мислити і діяти категоріями війни, незважаючи на статус, професію чи місце перебування. Працювати так, щоб кожного дня можна було відповісти на запитання «Що я зробив для перемоги України»!
2. Вище згаданий воєнний світогляд вимагає й створення адекватних воєнних інститутів влади, загалом і воєнного уряду перемоги, зокрема.
На практиці це означає не носіння посадовцями військової форми, а щоденна робота уряду на перемогу у війні. Такий уряд повинен складатися із найбільш професійних, патріотичних і некорумпованих представників від усього українського суспільства, а не лише від однієї партії.
3. Опора на власну воєнну економіку, а не продовження і повторення наївної тези – «Захід нам допоможе».
Військова промисловість, із максимальним залученням науково-інженерних кадрів та цілодобова робота наших підприємств – єдина надійна гарантія того, що ЗСУ будуть із патронами, снарядами і дронами!
4. Воєнні бюджети центральної і місцевої влади.
Зміна курсу вимагає воєнних секвестрів уже ухвалених бюджетів-2024 з метою тотального підпорядкування їх завданням перемоги у війні.
Треба нарешті визначити єдину інституційну структуру влади від Уряду до ОТГ і комунального підприємства, де у керівника може бути максимум 3 заступники (а не 13, як у КМДА чи 9, як у МОН).
Ніяких мільярдних збільшень видатків на Податкову чи Генпрокуратуру, укладку бруківки чи упорядкування парків… не може бути в принципі. Як не може бути під час війни оплата члена Наглядової ради державної підприємства чи суддівська місячна пенсія у 100-200 тисяч гривень, притому що мільйони пенсіонерів отримують 2 тисячі 93 гривні! Памʼятаймо, що соціальна справедливість – теж складова єдності суспільства у часи війни.
5. Мораторій на партійну пропаганду і політичну рекламу.
Соромно писати, що за останні роки війни і зокрема лише за два роки великої війни на піар вождів парламентських партій воююча Україна виділила більш як 1,5 мільярда бюджетних коштів і рекордно збільшила видатки на владні медіа та утримання депутатів і зарплати їх помічників! Лише 120 депутатів Київради і їх 360 помічників коштуватимуть киянам майже мільярд гривень у 2024 році.
І це ви так працюєте на перемогу у війні?!
Окрім того давно назріла заборона політичної реклами, в тому числі під маскуванням її під соціальну рекламу.
Будуть вибори – будуть і ваші (портрети).
6. Війна за український світ і за очищення від московсько-русского міра.
Настав час для рішення ВР про позбавлення мандатів біля 4 тисяч депутатів від заборонених партій слуг Путіна.
Серед начасних гуманітарних пріоритетів: неухильне виконання владою Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики …», ухвалення змін до Закону «Про свободу совісті…» щодо механізму припинення діяльності релігійних організацій за колаборацію та антиукраїнську діяльність і введення відповідальності за прояви українофобії.
Якщо Україна та її влада і суспільство здатні визнати свої помилки та невідкладно їх виправити, то ми ще матимемо шанс на перемогу.
Бо ніхто, окрім нас і за нас її не здобуде!
І не треба просто дякувати ЗСУ – треба щоденно допомагати ЗСУ і щоденно працювати на перемогу України!
P.S. Із мого виступу на Всеукраїнському Форумі «Українське суспільство в умовах війни: назламність, єднання, перемога» в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Микола Томенко
FB