В Україні оновили перелік посад з підвищеним рівнем корупційних ризиків
Відсьогодні набрав чинності оновлений перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, у якому значно розширене коло посадовців.
Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.
До цього переліку тепер входять: керівники секретаріатів Верховної Ради; працівники Офісу Президента, у тому числі державні службовці категорії «В»; члени Рахункової палати, а також члени інших державних колегіальних органів. Керівники підприємств, які здійснюють діяльність у галузях: містобудування, житлово-комунального господарства; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; соціально-економічного розвитку; транспорту та дорожнього господарства; управління майном, торгівлі та розвитку підприємництва, призначення яких здійснює міський голова міста Києва та Севастополя.
Також до переліку входять члени наглядових рад господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належить державі, державного або комунального господарського об’єднання, державної холдингової компанії; заступники голів місцевих державних адміністрацій; керівники та заступники ТЦК та СП АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя та керівники районних (об’єднаних районних) ТЦК та СП.
Відтепер стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених посад необхідно буде проводити спеціальну перевірку. Ці посадовці зобов’язані подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Також зазначені посадові особи при поданні декларацій повинні у першому розділі вказати, що вони займають посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, а декларації, подані зазначеними посадовими особами, підлягають повній перевірці.
Відповідний наказ від 6 листопада 2023 року № 249/23 набирав чинності з дня офіційного опублікування - 13 грудня 2023 року.
Відтак рішення НАЗК від 17 червня 2016 року № 2 "Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків" втратило чинність.
Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт про доброчесне лобіювання передбачає створення Реєстру прозорості, при цьому реєстрація та звітування будуть обов’язковими лише для лобістів.