Треба навчитися чекати. Урок, засвоєний у Фінляндії

Ми їхали в таксі вулицями Гельсінкі.

- «Давайте проведемо експеримент? Ось ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?»
- «Давайте».

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

- «Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як ви ставитеся до росіян?
- «Як-як. Я їх ненавиджу. Й одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в «Зимову Війну». То скажіть, за що мені їх любити?
...

Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з «мовою ненависті», мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією б усе повітря.
…

Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.
- «Ведмідь прокинувся»...
- «У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону»...
- «Ми завжди знали, що вони повернуться»...
…

Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.
Лишень п'ять із половиною мільйонів.
Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.
І немає у Фінляндії сімʼї, де когось із родичів не вбили би росіяни.
…

- «Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?
Візаві розквітає посмішкою.
- «О, а звідки ви знаєте про «Білу смерть»?»
- «Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик».
- «Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання».

Так, Фінляндія справді маленька країна…
…

Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.
І ще 200 – з автомата.
Його називали «Біла смерть». Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.
Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.
Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.
Годинами.
Він умів чекати.
Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.
…

А ще – він набирав до рота сніг, аби дихання не видало його місце розташування.
Набирав до рота сніг.
У 40-градусний мороз.
І чекав.
Він був важко поранений, але помер аж у 96 (!) років.
До кінця життя він страшенно любив собак.
…

Треба навчитися чекати.
Хоч би як було важко.
Це основний урок, який дали мені фіни.

Борис Філатов
FB