Держава платитиме студентам гранти на навчання. Якщо Верховна Рада дозволить

Чи отримають вступники фінансову допомогу для оплати своєї вищої освіти, значною мірою залежить від того, як будуть враховані зауваження до законопроєкту №10399

Все ближче завершення навчального року, а отже все більше хвилювань у дітей і батьків – як проходитиме вступна кампанія у виші і скільки коштуватиме навчання. Нещодавно на велелюдному засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка представники Міністерства освіти і науки України оприлюднили орієнтовні розміри державних грантів для оплати здобуття вищої освіти, які отримуватимуть студенти, якщо депутати Верховної Ради проголосують за відповідні законодавчі ініціативи.

Укрінформ дізнався, скільки коштів і за яких умов їх може мати студент чи студентка, щоб здобути фах?

ПРОПОЗИЦІЇ І РОЗРАХУНКИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ 

Про новий механізм фінансування закладів вищої освіти, який пропонує профільне міністерство, розповів очільник директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров. За розрахунками МОН, розмір гранту на здобуття вищої освіти коливатиметься у межах від 15 до 50 тисяч грн. Планують надавати таку фінансову допомогу студентам, які навчатимуться на денній формі навчання. Той, хто отримуватиме грант, зможе обрати для навчання будь-яку спеціальність і заклад вищої освіти.

Скільки і хто саме отримає – залежатиме від рівня продемонстрованих знань під час складання національного мультипредметного тесту.   

Планується, що претендувати на грант зможуть вступники, які за результатами тестування отримають не менш як 150 балів з двох предметів, їм виділятимуть по 15 тис. грн на навчання. Решту вартості сплачують – студент, батьки чи доброчинці. Передбачається, що у студентів буде можливість отримати також пільговий кредит на оплату навчання. Якщо студент перебуває у вразливій категорії населення, то буде шанс користатися ще й соціальним грантом.

Вступники, які отримають щонайменше дві оцінки по 160 балів – якщо депутати ухвалять пропозиції – претендуватимуть на грант розміром 22 500 грн. Абітурієнти з двома оцінками по 170 балів отримають 30 000 грн, з двома оцінками по 180 балів – 37 500 грн. Ті, хто матимуть результат НМТ з двох предметів 190 балів, –  відповідно 45 000 грн, а 195 балів – 50 000 грн. 

За пропонованою МОН формулою, сума кожного гранту на навчання має ще помножуватися на коефіцієнт спеціальності. Оскільки навчальними закладами, як правило, щороку збільшується оплата за навчання, то міністерство пропонує індексувати й річні суми грантів.

КОЛИ ДЕПУТАТИ РОЗГЛЯДАТИМУТЬ ПРОПОЗИЦІЇ ТА УХВАЛЮВАТИМУТЬ ЗМІНИ

У Міністерстві освіти і науки хотіли б, щоб грантова система оплати навчання в закладах вищої освіти запрацювала вже з вересня 2024 року. Теоретично, якщо Верховна Рада ухвалить проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам (№10399 від 10.01.2024), який ще не пройшов першого читання, – то зміни могли би стосуватися вступників, які братимуть участь у цьогорічній вступній кампанії. 

«Ми хочемо, щоб якнайскоріше закон ухвалили, тобто щоб вже відбувся розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради у другому читанні, – коментує Укрінформу очільник директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров. – Усі розрахунки відображають концепт, який на тепер прописаний у законопроєкті. Якщо до другого читання депутати щось змінять, то і цифри з фінансово-економічного обґрунтування законопроєкту можуть змінитися».  

Якщо запропонована система запрацює, то, за прогнозами МОН, більше вступників зможуть отримати державну підтримку для здобуття вищої освіти. Втім Міністерство фінансів в експертному висновку вказує на ризик неможливості реалізації запропонованих змін у 2024 році, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» сформовано на основі чинного на сьогодні освітнього та бюджетного законодавства.

«Система, яка пропонується, вже існує в багатьох країнах і називається «гроші ходять за студентом», – коментує голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин. – Держава відзначає найкращі знання абітурієнтів і свої обмежені кошти витрачає на найбільш академічно обдарованих. Як показує міжнародний досвід, у розвинених країнах такі системи державних грантів додатково підсилюються грантами від університетів. З так званого endowment фонду університети можуть дофінансовувати тих абітурієнтів, які не можуть сплатити за навчання навіть неповну вартість. Було б гарно, якщо наступним кроком після цього закону українським університетам законодавчо дозволили б мати ще й такі фонди. Адже не слід забувати: в сучасному світі вища освіта – це інструмент боротьби за таланти. Тож українські абітурієнти можуть розглядати ту ж Польщу чи Німеччину, де вища освіта безкоштовна, аби залучити в країну найкращі мізки з усього світу».

ОСНОВНІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО ЗАКОНОПРОЄКТУ 

Законопроєкт №10399 від 10.01.2024 – це 29 аркушів. Він пропонує зміни до багатьох законів: «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів», «Про вищу освіту» та ще кількох освітніх, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про охорону дитинства» і навіть «Про підвищення престижності шахтарської праці». Тож, тільки за назвами навіть не надто обізнаним людям не важко зрозуміти, що тут є де «розгулятися» популістам. 

Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради загалом підтримує ідею запровадження нової системи оплати навчання в закладах вищої освіти за рахунок державних грантів. Утім, при розгляді на засіданні він викликав бурхливе обговорення, його норми відмовилися підтримати депутати Блоку Юлії Тимошенко й частково інших фракцій, розповідає Укрінформу Юлія Гришина – голова підкомітету з питань вищої освіти. 

«Основних причин дві, – коментує депутатка. – За висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради, запропонований законопроєкт порушує Конституцію у двох аспектах. По-перше, запропоновані зміни прибирають встановлений мінімальний відсоток державного замовлення». 

Другий камінь спотикання – соціальні стипендії пропонують надавати у зв’язку з фінансово-майновим станом сім’ї студента, які б заслуги не були в батьків. Такий підхід, на думку Головного науково-експертного управління ВРУ, може призвести до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України не допускається при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

Розтлумачують такий ризик вісім громадських об’єднань, серед яких  «Донбас SOS», Центр прав людини ZMINA і Кримська правозахисна група, що оприлюднили свої застереження до законопроєкту №10399. Правозахисники заявляють, що його ухвалення без доопрацювання перешкоджатиме реалізації права на освіту та реінтеграції осіб із тимчасово окупованих територій України.

Констатують, що згідно із пропонованими змінами, державною цільовою підтримкою так само будуть забезпечуватися найбільш вразливі категорії: діти-ВПО; діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення; особи з інвалідністю внаслідок війни та їхні діти; діти, які є членами сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України; діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту; учасники бойових дій; постраждалі учасники Революції гідності. Проте громадських активістів теж насторожує, що така допомога буде надаватися лише за умови, якщо фінансово-майновий стан сім’ї одержувача відповідатиме певним критеріям, чіткого визначення яких не існує. 

Оскільки зауважень багато, законопроєкт №10399 виносити в сесійну залу не поспішають. А це означає, що лишається високою ймовірність, що студенти на початок цього нового навчального року навряд чи отримають гранти на навчання. 

Валентина Самченко, Київ

Фото надані співрозмовницями