Як донатити для ЗСУ, аби не стати жертвою шахраїв - поради кіберполіції
Фахівці з кібербезпеки дали поради, як не потрапити на гачок шахраїв, а донатити справжнім волонтерам та благодійним організаціям, котрі допомагають Збройним силам України.
Як передає Укрінформ, про це Департамент кіберполіції повідомляє у Фейсбуці.
"Якщо вас просять скинути гроші на збір ваші друзі чи знайомі, і ви довіряєте цим людям, проблем виникнути не має", - зауважили у кіберполіції.
Але варто переконатися, що повідомлення опубліковане справді цією людиною, а не шахраями, які отримали доступ до акаунту користувача. Для цього зв’яжіться з цим знайомим іншими каналами комунікації.
В інших випадках для перевірки волонтерів, які оголосили збір, попросіть звіти за попередні періоди та збори; дізнайтеся більше про цих осіб, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями та публічними персонами. У такому разі на офіційних сторінках відповідних організацій та інфлюенсерів має бути інформація про спільну діяльність. Також варто з'ясувати, чи є в них нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність; чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі.
Варто скористатися сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скріншотів документів під збором - шахраї, зазвичай, використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях. Необхідно також перевірити справжність посвідчення волонтера, зв’язавшись з організацією, яка видала документ.
Якщо йдеться про приватну особу, слід дізнатися, чому вона не зареєстрована як волонтер.
Оскільки благодійні фонди та громадські організації є офіційно зареєстрованими, перевірити їх з одного боку дещо простіше, а з другого – шахраям теж не важко прикритися відомими назвами й іменами для своєї злочинної діяльності.
Отже, щоб переконатися, що благодійний фонд чи громадська організація справжні, рекомендується перевірити їхнє членство в професійних асоціаціях, на кшталт vboabu.org.ua та переконатися, що ЄДРПОУ внесений до реєстрів.
«З’ясуйте, чи має БФ або ГО фізичну присутність (офіс, дійсні номери телефонів) та персонал; попросіть відомості про засновників та звітність за попередні роки – це публічна інформація, яка має бути у вільному доступі. Відсутність таких даних підвищує ймовірність того, що ви натрапили на шахраїв», - указують у кіберполіції.
Також варто дізнатися про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами й публічними особами та перевірити наявність відзнак та відгуків про роботу. Встановіть, чи заручалися БФ або ГО підтримкою з боку публічних осіб, і перевірте їх присутність в інформаційному полі.
У цьому разі - як і у випадку з перевіркою приватної особи чи волонтера - теж слід скористатися сервісом пошуку зображень в Google.
Кіберфахівці не рекомендують вводити повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) при здійсненні пожертв, бо платіжна інформація може потрапити до шахраїв.
“Якщо ви все ж побоюєтеся відправляти кошти невідомим волонтерам і організаціям, завжди можна долучитися до зборів відомих фондів, які вже довели свою надійність”, - додали у кіберполіції.
Як повідомляв Укрінформ, з кінця лютого в Україні почав працювати новий покращений проєкт з кібербезпеки BRAMA.
Фото: Кіберполіція