Законопроєкти ВР першої половини березня 2024 року
Огляд, випуск 13: десятиразове збільшення допомоги в разі народження дитини, посилення дисципліни в армії та новий порядок звернення до держорганів
За цей період було зареєстровано 37 проєктів законів, із яких 13 – урядові й 24 – від народних депутатів. Однією з основних у законопроєктах була тема мобілізації і проходження військової служби. Декілька законопроєктів передбачають запровадження кримінальної відповідальності для командирів за загибель військовослужбовців, можливість для військовослужбовців висловити недовіру своєму командирові та інші види санкцій і відповідальності військових. Також народні депутати пропонують дозволити мобілізацію засуджених, іноземців і біженців.
Не менш важливі, на нашу думку, й «цивільні» законопроєкти, зокрема новий порядок звернень до органів влади, збільшення допомоги під час народження дитини, нові вимоги до державних закупівель, преференції для доброчесних платників податків, які в медіа вже назвали «клуб білого бізнесу», та інші. Про це – в детальному огляді від експерта «Вокс Україна».
ОНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ЗВЕРНЕНЬ ДО ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
Проєкт Закону в разі ухвалення замінить чинний закон «Про звернення громадян». Порівняно з ним проєкт розширює коло тих, хто може подавати звернення до органів влади: окрім громадян, таке право набудуть юридичні особи, підприємці, громадські організації.
Частину звернень (наприклад, з проханням отримати ліцензію, дозвіл, офіційний документ або субсидію) розглядатимуть відповідно до закону про адміністративну процедуру. А законопроєкт охоплює решту звернень – запити на роз’яснення законодавства, інформацію про графік роботи та порядок відвідування органу влади, а також пропозиції з поліпшення роботи органів влади чи скарги на ненадання відповіді на попереднє звернення.
Органи влади будуть зобов’язані оприлюднювати на своєму сайті інформацію про сферу своїх повноважень, порядок подання та розгляду звернень, а також вчасно (протягом 30 днів) інформувати суб’єкта про результати розгляду звернення.
Надсилати звернення можна у паперовій чи в електронній формі – з використанням електронного підпису. Також передбачено можливість для представників органів влади проводити особисте приймання за допомогою відеозв’язку.
Порівняно з чинним законом законопроєкт звужує права громадян під час розгляду їхньої заяви чи скарги. Зокрема, позбавляє їх права знайомитися з матеріалами перевірки, бути присутніми під час розгляду заяви чи скарги, користуватися послугами адвоката чи правозахисної організації, вимагати відшкодування збитків, що виникли через порушення порядку розгляду звернень.
СТИМУЛЮВАННЯ НАРОДЖУВАНОСТІ ЧЕРЕЗ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ
Законопроєкт пропонує збільшити допомогу в разі народження дитини та прив’язати її до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно з чинним законодавством, розмір допомоги становить 41280 грн незалежно від кількості народжених дітей, він не змінювався з 2014 року. Автори законопроєкту пропонують прив’язати розмір допомоги до розміру прожиткового мінімуму (ПМ) для дітей віком до 6 років, встановленого на момент народження дитини (станом на 1 січня 2024 року – 2563 грн). За законопроєктом, допомога в разі народження першої дитини має становити 150 ПМ (сьогодні це 384,5 тис. грн), другої дитини – 100 ПМ (256,3 тис. грн), а третьої і кожної наступної – 50 ПМ (128,2 тис. грн). Водночас 20 ПМ (51 260 грн) буде виплачено одразу, а решта – протягом трьох років рівними частинами.
Проєкт також пропонує відновити допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка була скасована у 2014 році й об’єднана з допомогою у разі народження дитини. Вона дорівнюватиме різниці між прожитковим мінімумом для працездатних осіб (3028 грн) та середньомісячним доходом сім’ї на особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей до шести років – 1281 грн.
Законопроєкт у разі ухвалення набуде чинності з 1 січня 2025 року. Автори законопроєкту не вказують суму коштів, яка буде потрібна для втілення цього проєкту в життя, проте порівняно з сьогоднішніми виплати зростуть орієнтовно в 3–9 разів. Зрозуміло, що в українському бюджеті навряд чи з’являться такі кошти. До того ж значно ефективнішим інструментом збільшення народжуваності є не виплати на дітей, а інфраструктура, яка дає змогу поєднувати кар’єру і материнство, наприклад дитячі садочки.
ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОБРОЧЕСНИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Законопроєкт 11084 пропонує запровадити Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану. Зокрема, для таких платників:
● не будуть проводити документальні перевірки (крім позапланових або на звернення платника);
● строк для перевірок – 5 календарних днів для кожного виду перевірки (для інших – 30 днів);
● за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, від якого у 5-денний строк можна отримати індивідуальні податкові консультації. Взаємодія з комплаєнс-менеджером можлива у різних форматах: усно, письмово, у режимі відеоконференції.
Перелік таких платників формує державна податкова служба щоквартально (враховують звітні показники за попередній квартал, а в разі річного періоду звітності, як, наприклад, для ФОП третьої групи, що подають звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) один раз на рік, – показники за попередній рік). Інформація про включення платника податків до переліку надаватиметься через електронний кабінет платника податків із зазначенням контактних даних комплаєнс-менеджера.
Щоби отримати ці привілеї, платник податків має одночасно відповідати таким загальним критеріям та вимогам:
● борг зі сплати податків чи ЄСВ не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) – 3060 грн;
● немає неузгоджених податкових зобов’язань за результатами перевірок на суму понад 3000 нмдг (51000 грн);
● немає порушень податкових обов’язків з подання звітності та документів;
● дотримані граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
● платник не перебуває під санкціями та не підпадає під критерії ризиковості платника ПДВ.
На додачу до загальних вимог встановлюють додаткові вимоги для окремих категорій підприємств або ФОП:
| Категорія платників податків | Умови включення до Переліку |
|---|---|
| Юридичні особи на загальній системі оподаткування | – Рівень сплати податку на прибуток ≥ середнього по галузі;
– Рівень сплати ПДВ ≥ середнього по галузі (крім експортерів з питомою вагою обсягу експорту в загальному обсязі постачання ≥ 25%); – Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати; – Чисельність працюючих ≥ 5 осіб. |
| Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування (ЄП третьої групи) | – Рівень сплати податків ≥ середнього по галузі;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати; – Чисельність працюючих ≥ 5 осіб. |
| Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування (ЄП четвертої групи) | – Рівень сплати податків на 1 га ≥ середнього по країні;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати; – Чисельність працюючих ≥ 5 осіб; – Володіння/оренда ≥ 500 га землі (або комунальної/державної ≥ 0.5 га) та вчасна сплата податку за землю. |
| ФОПи на загальній системі оподаткування | – Рівень податкових зобов’язань ≥ середнього по галузі;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати. |
| ФОПи на спрощеній системі оподаткування (ЄП третьої групи) | – Обсяг доходу ≥ 5 млн грн (зараз ліміт для перебування на спрощеній системі оподаткування — 8,25 млн грн);
– Рівень сплати податків ≥ середнього по галузі; – Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати. |
Новостворені платники можуть бути додані до переліку через 1 місяць після звітного кварталу та після 1 року з моменту реєстрації.
ПОСИЛЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ПОРЯДКУ В АРМІЇ, ДОЗВІЛ НА МОБІЛІЗАЦІЮ ЗАСУДЖЕНИХ
Законопроєкт №11077 пропонує, з одного боку, посилити кримінальну відповідальність командирів за порушення, з іншого боку – послабити покарання за деякі порушення для військовослужбовців і збільшити можливості для захисту їхніх прав, а саме:
● покарання за видання явно злочинних наказів або розпоряджень (це такий наказ (розпорядження), за яким виконавцю свідомо наказують вчинити злочин, та/або такий, виконання якого свідомо неможливе або призведе до втрати понад 50 відсотків особового складу підрозділу (частини), а також за фактичну втрату 50% чи більше складу підрозділу під час виконання такого наказу) – як службове обмеження* на строк до чотирьох років, або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років. (*10–20% із суми грошового забезпечення засудженого відраховується в дохід держави, засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується в строк вислуги років для присвоєння подальшого військового звання);
● недопустимість покарання за відмову виконувати наказ, який був злочинним та неможливим для виконання;
● пом’якшення покарання військовослужбовця у разі самовільного залишення частини і його повернення у військову частину під час воєнного стану: якщо військовий повернувся у термін до 5 днів, – жодного покарання (тепер в умовах воєнного стану – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), за умови повернення протягом 5–14 днів – штраф 17–68 тис. грн, повернення протягом 14–30 діб – штраф від 34 до 102 тис. грн або службове обмеження на строк до трьох років, або позбавлення волі на 1 рік;
● адміністративне покарання за надання командиром військової частини недостовірної інформації про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем – штраф від 1700 до 9000 грн;
● засуджені або ув’язнені можуть бути призвані на службу під час мобілізації, за винятком осіб, що вчинили тяжкі злочини; також передбачено зупинення виконання судового рішення на час проходження військової служби під час мобілізації;
● запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності командирів частин за невиплату військовослужбовцям грошового забезпечення, інших виплат та додаткових винагород;
● до кримінально-процесуального кодексу вносять уточнення, що кримінальні правопорушення, які вчинили військові, що працюють на посаді чи виконують обов’язки командира військової частини, командира бригади чи батальйону, підпадають у підслідність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) (тепер відповідно до Кримінально-процесуального кодексу досудове розслідування військових кримінальних правопорушень здійснюють слідчі державного бюро розслідувань (ДБР), а підслідність НАБУ поширюється на військовослужбовців вищого офіцерського складу);
● адміністративна відповідальність за ненадання відповіді на рапорт військовослужбовця;
● адміністративна відповідальність за перебування під впливом сторонніх речовин: позбавлення грошового забезпечення та інших виплат, призупинення пільг для військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Інший законопроєкт (№11076) частково дублює положення попереднього (зокрема, щодо відповідальності за втрату особового складу, положення про самовільне залишення частини, позбавлення соціальних пільг та виплат за вживання заборонених речовин), але також містить декілька відмінних положень:
● дозволено призначення на офіцерські посади військовослужбовців, які не мають офіцерських звань, з бойовим досвідом і з освітою не нижче, ніж бакалавр;
● створюють Міжвідомчу комісію з питань перевірки дотримання законодавства військовими посадовими особами і командирами, яка розглядатиме порушення військового законодавства та вживатиме відповідних заходів: відсторонення від виконання своїх повноважень на час розгляду порушення та передавання інформації про обставини порушення до правоохоронних органів. До її складу входитимуть по одному представникові від Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генерального штабу Збройних сил України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Апарату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
● передбачається подання колективного звернення, яке підписали понад 60 відсотків особового складу підрозділу (частини), з висловленням недовіри командиру. Наслідком такого звернення буде невідкладне відсторонення командира від посади. Далі обставини, вказані в колективному зверненні, розглядає Міжвідомча комісія;
● взяття на військовий облік осіб, раніше засуджених за нетяжкі злочини;
● передбачається призов на військову службу під час мобілізації біженців (не громадян України, яким Україна надала притулок) та осіб, що потребують додаткового захисту чи притулку;
● можливість надання громадянства України іноземцям, які захищають Україну, не лише після трьох років проживання на території України після укладення контракту, але й у разі участі протягом шести місяців у бойових діях.
Проєкт №11079 описує лише умови для умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, якщо вони хочуть долучитися до війська за контрактом. Цей законопроєкт більш детально, ніж попередні, прописує умови служби засуджених. Запропоновано, щоб такі особи проходили службу у спеціалізованих підрозділах ЗСУ під адміністративним наглядом командира частини (передбачений Законом «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»). Вони будуть обмежені у правах під час служби (не мають права на звичайні відпустки, але їм надається можливість для лікування у разі хвороби чи поранення), а якщо вони ухиляються від служби, після умовно-дострокового звільнення їх може чекати позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Звільняються зі служби такі особи у трьох випадках: за станом здоров’я, у разі отримання нового вироку і позбавлення волі, із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію. На відміну від попередніх законопроєктів, цей законопроєкт пропонує дозволити служити й тим засудженим, які вчинили тяжкі злочини, крім осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України. Цей проєкт спрямований на залучення більшої кількості громадян до військової служби за контрактом під час воєнного стану.
НОВІ ВИМОГИ ДЛЯ РОБОТИ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ
Народні депутати пропонують (проєкт №11066) встановити нову вимогу для кандидатів на посади в держслужбі, органах місцевого самоврядування, прокуратурі та нацполіції – проходження базової загальновійськової підготовки (БЗП), військова служба або участь у бойових діях. Ці вимоги будуть чинними через рік після запровадження базової загальновійськової підготовки відповідно до Закону «Про основи національного спротиву» та «Порядку організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву».
ПРОЗОРІСТЬ У ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЛЯХ
Законопроєкт №11057 має на меті змінити правила закупівель в Україні. Згідно з цим законопроєктом, до угоди про закупівлю послуг з будівництва, перебудови, реконструкції та ремонту об’єктів і споруд потрібно додавати документи з назвою, характеристиками, ціною, кількістю матеріалів, що використовують під час цих робіт. Ці документи мають бути прикріплені незалежно від того, на якому етапі та як визначають ціну угоди (наприклад, під час проєктування з подальшим будівництвом або в разі будівництва та подальшого ремонту доріг).
Проєкт закону пропонує оприлюднювати ціни на матеріали: (1) коли укладається договір на послуги з поточного ремонту або будівництва; (2) під час будівництва або ремонту за принципом «проєктуй-будуй», коли підрядник відповідає за розроблення проєктної документації після узгодження ціни на основі затвердженої проєктної документації; (3) якщо змінюються договір на закупівлю робіт з будівництва або послуг з поточного ремонту і ціни на речові ресурси.
НОВИЙ «СТАРИЙ» ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ РЕЄСТР
Законопроєкт №11063 «Про Державний аграрний реєстр» (ДАР) спрямований на заохочення аграріїв та пов’язаних підприємств зареєструватися у Державному аграрному реєстрі. Доступ до реєстру можна отримати через платформу «Дія». Цей законопроєкт дозволяє реєструватися в Реєстрі організаціям водокористувачів, суб’єктам агропромислового комплексу та підприємствам вітчизняного машинобудування для АПК (на сьогодні в ДАР можуть реєструватися лише сільськогосподарські товаровиробники). Реєстрація в ДАР є обов’язковою для отримання державної підтримки коштом місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, грантів у сільському господарстві, також для отримання гарантій за кредитними зобов’язаннями, страхування с/г продукції тощо. Водночас проєкт передбачає доступ третіх осіб, таких як державні органи, банки та фінансові установи, до реєстру для отримання інформації про аграріїв та пов’язаних підприємств.
ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ ВОЛОДІННЯ ЗБРОЄЮ
Законопроєкт №11073 пропонує вилучити з Кримінального кодексу статті 263 та 263-1, які передбачають відповідальність за незаконне виготовлення, перероблення (зокрема, зміну маркування), ремонт вогнепальної зброї та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами. Замість кримінальної законопроєкт пропонує встановлення адміністративної відповідальності. За придбання, зберігання, передавання зброї без дозволу Нацполіції передбачається штраф 960–2280 грн. За виготовлення, перероблення, ремонт зброї без ліцензії від МВС – штраф 17–34 тис. грн, а також конфіскація зброї та доходів від такої діяльності.
Автори:
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.