На підконтрольній Україні території живуть 31 мільйон громадян - експерт

До початку повномасштабного вторгнення населення України становило приблизно 41,1 млн осіб, а станом на 2024 рік на підконтрольній Україні території проживають близько 31 млн наших громадян.

Про це в ефірі Українського радіо розповів старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда, передає Укрінформ.

За його словами, до початку повномасштабного вторгнення населення України становило 41,1 млн, з яких близько 2,5 млн на той момент проживало в окремих районах Донецької і Луганської областей.

«Після цього майже два роки державні органи офіційно не оголошували жодної цифри. У проєкті демографічної Стратегії вказана оцінка, яка розроблена спільно з Інститутом демографії – 31,5 млн станом на серпень 2023 року. При цьому процес скорочення населення продовжується. Це не тільки втрати на війні. Це природне скорочення, яке становить сотні тисяч на рік. Це міграція, яка продовжується і також становить сотні тисяч на рік. Тобто можемо казати, що на підконтрольній території України станом на 2024 рік перебуває близько 31 млн наших громадян. При тому, що якась частина – на тимчасово окупованих територіях, якась частина – за кордоном», – зазначив Ланда.

Він уточнив, що за кордоном може бути менше українців, ніж за даними Організації Об'єднаних Націй. «До речі, за кордоном може бути менше, ніж каже ООН. За даними ООН, статус тимчасового захисту мають 6,3 млн українців. Але є певні нюанси. Зокрема, людина може мати цей захист в кількох країнах. Також є люди, які отримали статус тимчасового захисту, але вже повернулися в Україну і не позбулися його. Тобто, за оцінками Центру економічної стратегії, зараз реально за кордоном 4,9 млн українців. Це базується на оцінках міграції, даних прикордонних служб. Тому маємо розуміти, що це не точні дані», – додав експерт.

Водночас основними передумовами повернення українських жінок і дітей з-за кордону експерти називають безпеку, житло і роботу. «Я б навіть на першому, на другому і на третьому місці поставила б безпеку. Тому що це наразі – найголовніший аргумент, який наводять ті, хто за кордоном. Тому безпека на першому місці. На другому місці – це питання житла. На третьому – зайнятість населення. Хоча друге і третє місця можуть мінятися, бо для багатьох важливіше мати роботу. Відновлення житла, особливо тих, хто втратив житло, – на другому місці і дуже важливий аргумент, щоб не повертатися. За два роки вони вже мають певну соціалізацію у новому середовищі. Вони вже влаштувалися, адаптувалися, їхні діти ходять у школу. Вони вже якось вирішили побутові питання. І для них таким же стресом буде повернення в Україну, особливо, якщо житло зруйноване», – зазначила провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень імені Птухи НАН України Світлана Аксьонова.

Водночас Ланда наголосив, що повернути людей буде дуже важко. «Навіть якщо завтра закінчиться війна, і немає повторної загрози, то ми ж розуміємо, що 5 мільйонів не повернеться. І одне із завдань Демографічної стратегії – повернути тих, кого ми можемо повернути. Звичайно, це має відбуватися на добровільній основі. І для того, щоб людина повернулася, вона повинна мати житло, повинна розуміти, що діти матимуть освіту і гарантовану безпеку. Це дуже важке завдання», – зауважив експерт.

Як повідомлялося, Міністерство соціальної політики разом із експертами та громадським сектором працює над розробкою стратегії демографічного розвитку України.

За оптимістичним прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень, у 2033 році в Україні в кордонах 1991 року проживатимуть не більше 35 млн людей.