Шкільні укриття: до кінця року планують повернути до очного навчання 300 тисяч учнів

Держава змінила механізм фінансування облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти

Цьогоріч державна субвенція на будівництво і ремонт укриттів становить 2,5 мільярда гривень. Кабінет Міністрів України нещодавно ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти», якою затвердив механізм розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти у 2024 році.

Укрінформ побував на презентації «Шкільні укриття: нові правила розподілення коштів», яку провело Міністерство освіти і науки України спільно з партнерами. Розповідаємо про нові правила дотацій місцевим бюджетам з державного, а також підказуємо алгоритми дій для отримання фінансування і безоплатної проєктної документації для зведення укриттів.

ДО КІНЦЯ РОКУ В УКРАЇНІ ПЛАНУЮТЬ ПОВЕРНУТИ ДО ОЧНОГО НАВЧАННЯ 300 ТИСЯЧ УЧНІВ

Під завершення третього навчального року в умовах повномасштабної війни, за офіційними даними, понад 800 тисяч дітей вчаться дистанційно – в онлайнформаті (з яких понад 200 тисяч – за кордоном). Це не може не впливати на якість освіти та соціалізацію дітей. Тому повернути школярам доступ до очної освіти – одне з ключових завдань. У воєнні часи це можливо лише за умови наявності укриттів у школах.

Оксен Лісовий, міністр освіти і науки

«Питання повернення дітей до очного навчання є надзвичайно важливим. Адже пандемія ковіду завдала значних освітніх втрат українській школі, а повномасштабне вторгнення посилює цю тенденцію. За результатами міжнародного дослідження PISA українські школярі відстають на 1,5 року від необхідного рівня. Наше завдання – відновити доступ до якісної освіти, щоб не поглиблювати освітні втрати. А також спільно подбати про безпеку наших дітей. Маємо вже напрацьовані рішення, які сприятимуть поверненню до очного навчання», – сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий на презентації «Шкільні укриття: нові правила розподілення коштів».

Михайло Федоров, віцепрем'єр з питань інновацій, розвитку освіти, науки і технологій

Віцепрем'єр з питань інновацій, розвитку освіти, науки і технологій Михайло Федоров розповів про data-driven (керований даними) підхід до освіти, а також анонсував комплексну програму «Школа офлайн» щодо повернення очного навчання в школи. «Плануємо до кінця 2024 року створити безпечні умови для очного навчання для 300 тисяч учнів, там де дозволятиме безпекова ситуація, констатував посадовець.

Працюючи над проєктом, ми проаналізували масиви даних за допомогою технології Palantir, щоб оцінити безпекову ситуацію в регіонах, визначити пріоритетні території, де можна повернутися до безпечного очного навчання. Адже якісні дані – основа ухвалення ефективних управлінських рішень. Продовжуємо впроваджувати Palantir в освіті. Зокрема, для аналізу даних про успіхи дітей у навчанні та кореляції з безпековою ситуацією», – зазначив Михайло Федоров.

Потреба шкільних укриттів існує в кожній області. Наприклад, на Харківщині Коротичанський ліцей є опорним закладом освіти. Потужність закладу – 700 учнів, хоча школярів там менше. Але у Коротичанському старостинському окрузі (загальна кількість населення – 5853 мешканці) взагалі немає жодного укриття та приміщення, де можливо було б облаштувати споруду цивільного захисту. До того ж саме біля ліцею найбільша концентрація мешканців громади. Будівництво об’єкта там розпочалося 13 жовтня минулого року.

Трохи не всім зрозумілих термінів, але тут інакше не можна. Ця споруда подвійного призначення – загальна площа 662,48 кв. м – розрахована за класом А-1. Надмірний тиск ударної хвилі – більш як 500 кПа. Ступінь послаблення радіаційного впливу Аз-5000. Клас наслідків – СС3. Будують сховище на глибині – 6,6 м, з яких 2,5 м – це захисний насип; зовнішні та внутрішні несучі елементи виконані з монолітного залізобетону. У споруді передбачені санітарний вузол для людей з обмеженими можливостями і генераторна для забезпечення автономної роботи сховища, а також сучасний медпункт й окремі приміщення для зберігання паливно-мастильних матеріалів та запасу води. За проєктом, один із трьох евакуаційних виходів обладнаний підйомником для мало мобільних людей.

Укриття Дунаєвецького ліцею Хмельницької області розраховане на 408 осіб. Нове будівництво захисної споруди Білокриницького закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів на Херсонщині розраховується на 243 учні, які нині вчаться дистанційно (із них 130 дітей проживають у населеному пункті й 58 дітей – у сусідніх трьох селах), а також на 35 педагогічних працівників.

ПРІОРИТЕТНІ ВІСІМ ОБЛАСТЕЙ ТА ІНТЕРНЕТ-ПЛАТФОРМА DREAM

«Коли держава спрямовує значну частину коштів на оборону, ми повинні використовувати ресурси максимально ефективно, – наголошує заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків. – Уряд для цього визначив пріоритетні регіони, які потребують першочергового фінансування. Це прифронтові та прикордонні території, де сотні тисяч дітей не можуть повернутися до очного навчання через брак укриттів. Також продовжуємо шукати додаткове фінансування для відновлення доступу до очної та безпечної освіти в інших областях».

Цьогоріч державна субвенція на будівництво і ремонт укриттів становить 2,5 мільярда гривень. Раніше кошти надходили в області, а ті визначали заклади освіти, де потрібно будувати укриття. Тепер розподіл субвенції відбуватиметься через новий інструмент – з використанням бальної системи через платформу DREAM.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти», субвенцію на укриття у 2024 році буде спрямовано лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання.  Відповідна постанова Кабінету Міністрів України прийнята 12 квітня 2024 р. за № 417.

Визначено 8 пріоритетних областей та граничні обсяги надання субвенції на облаштування безпечних умов для кожної з них:

  • Харківська область – 500 млн грн;

  • Дніпропетровська область – 500 млн грн;

  • Запорізька область – 500 млн грн;

  • Миколаївська область – 200 млн грн;

  • Херсонська область – 200 млн грн;

  • Одеська область – 150 млн грн;

  • Сумська область – 150 млн грн;

  • Чернігівська область – 150 млн грн.

Окремо 150 мільйонів гривень субвенції буде спрямовано на завершення реалізації проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовані та завершені мінімум на 40%. 

Заступник міністра Андрій Сташків наголошує, що важливо завчасно долучатися до системи DREAM і розробляти свої проєкти, щоб на момент подання на субвенцію вже мати підготовлену проєктно-кошторисну документацію. Ті проєкти, які не отримають державне фінансування, але розміщені на DREAM, зможуть залучити кошти з інших джерел, наприклад, від міжнародних партнерів і приватних інвесторів.

ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ТА ПРОЄКТИ ПОВТОРНОГО КОРИСТУВАННЯ

Відтепер громади через DREAM самостійно подають проєкти, щоб отримати державне фінансування на укриття. Серед головних вимог такі:

  • наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт укриття;

  • у закладі освіти має навчатися не менш як 200 дітей;

  • проєкт має бути завершений до кінця 2024 року;

  • підтверджене співфінансування від громади має складати не менш як 10% від загальної вартості проєкту.

Після подання проєкту система DREAM автоматично розрахує бали відповідно до конкретних критеріїв. Більше про умови отримання субвенції та критерії оцінювання проєктів можна дізнатися за посиланням. Також доступний запис презентації. Команда інтернет-платформи спільно з Міністерством освіти і науки уже проводить навчання для громад у форматі воркшопів про те, як працювати з платформою.

Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України

Інтернет-платформа DREAM є важливим інструментом для прозорого фінансування потреб закладів освіти у громадах. «МОН стало першим міністерством, яке буде співпрацювати з платформою DREAM у межах фінансової програми. І це важливий крок, який допоможе прозоро та ефективно розподіляти державні кошти на ремонт або будівництво укриттів. Окремо громади зможуть залучити й додаткове фінансування, адже деякі міжнародні партнери, організації та інвестори вже чекають на сформовані проєкти в DREAM, щоб долучитися до облаштування безпечного освітнього простору та зробити свій внесок в майбутнє української освіти», – зазначив Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Під час зустрічі радниця віцепрем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Надія Кузьмичова презентувала Методику оцінювання ризиків безпеки в системі освіти, розроблену МОН. Це аналіз усіх регіонів на відповідність безпековим умовам для повернення очного навчання.

Зонування допоможе державі ефективніше визначати регіони, які потребують першочергового фінансування, а керівникам громад, школам і відділам освіти якісніше ухвалювати управлінські рішення у сфері освіти. Пріоритетні громади цьогорічної субвенції – з високим та помірним рівнями ризику. Докладніше про рівні ризику можна дізнаватися тут. Більше про умови отримання субвенції та критерії оцінювання проєктів можна прочитати на онлайн-платформі «Моя Фортеця».

Помічним для громад і закладів освіти будуть так звані проєкти повторного використання, розроблені Міністерством освіти та науки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Buffet Foundation. Це проєктно-кошторисна документація (ПКД), яку можна адаптовувати під особливості кожного закладу освіти. Перелік проєктів можна знайти платформі «Моя Фортеця», де зібрано всю інформацію про будівництво, облаштування та фінансування укриттів.

Джон Маркс, заступник голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні з операційних питань.

«Для створення безпечного навчального середовища для дітей ЮНІСЕФ розробив проєктно-технічну документацію та дизайн проєктів, які будуть використовуватися для побудови нових укриттів в дитячих садках і школах. Ми адаптували ці проєкти для закладів освіти з різною чисельністю учнів, врахувавши потреби дітей, їхній добробут та дотримання державних стандартів. ЮНІСЕФ продовжує докладати максимум зусиль для створення безпечного та сприятливого навчального середовища для кожної дитини в Україні», – сказав Джон Маркс, заступник голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні з операційних питань.

Державні органи України та міжнародні партнери результативно шукають шляхи організації навчального процесу у період повномасштабної російсько-української війни. Тільки спільно з громадами можна досягти успіху, щоби українські діти мали змогу здобувати якісні знання.

Валентина Самченко, Київ

Фото Руслана Канюки.