Тетяна Вакуленко, директор Українського центру оцінювання якості освіти

Нещодавно Укрінформ розповідав про майбутню реформу старшої школи, серед основних завдань якої — подолання нерівності в якості освіти між сільськими й міськими випускниками. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між рівнями навчальних досягнень, наприклад, у читанні в школах міста і села становив майже 5 років. Узагалі в рейтингу PISA Україна опинилася на 39-му місці серед 81 країн / економік — учасниць, і цей наш показник – нижчий, ніж попередній, продемонстрований українським учнівством у PISA-2018. З одного боку – ми посередині міжнародної таблиці, що вже непогано, але чи не триватиме тенденція до скочування вниз? 

Про це ми докладно розпитали в директорки Українського центру оцінювання якості освіти та національної координаторки міжнародного дослідження PISA в Україні Тетяни Вакуленко.

ВІДМІННОСТІ МІЖ СІЛЬСЬКОЮ І МІСЬКОЮ ОСВІТОЮ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ОСВІТНЄ ПОЛЕ, А Й СОЦІАЛЬНЕ

- Пані Тетяно, зараз наші школярі перебувають у вкрай складній ситуації – стрес від війни, тривоги, обстріли, багатьом довелося виїхати з небезпечних місць і навчатися онлайн. Зрозуміло, це призводить до освітніх втрат і стосується як міських, так і сільських учнів. Але відставання в п’ять років – це якось надто... Як скоро ми зможемо зменшити цей розрив?  

- Для освіти характерна тенденція щодо довгого настання результатів – швидких змін очікувати не варто. У гіршу сторону, на жаль, можна зсуватися трохи швидше, а позитивні зміни потребують більше часу, тому що вони системні й пов’язані з багатьма чинниками. 

Зараз спостерігається дійсно великий розрив між освітніми результатами сіл і міст. Але відмінності між рівнями навчальних досягнень між сільською і міською освітою – це не лише освітнє питання, а й соціальне. Дані PISA-2022 засвідчують, що  учнівство в сільській місцевості має дещо нижчі результати майже в усіх країнах-учасницях дослідження. Цю світову тенденцію не підтверджують лише декілька країн, зокрема, Фінляндія. Але освітяни із цієї країни визнають, що це не лише досягнення освітньої сфери, а в першу чергу – соціальної. Тобто це наслідок рівних можливостей для людей незалежно від того, де вони живуть: доступ до культурного середовища, до ринку праці, порівнювані доходи громадян. Освітня сфера також зробила для цього дуже багато, тому що незалежно від того, де саме розташований заклад освіти, там працюють фахові вчителі, учні мають змогу відвідувати різноманітні гуртки, брати участь у позаурочній роботі. Нам, на жаль, потрібні будуть роки, щоб змінити ситуацію в цих питаннях на краще.. 

- Як цьому сприятиме реформа старшої профільної школи? 

- Ідеться  передусім про створення ліцеїв академічного та професійного спрямування, де мають працювати висококласні фахівці й де не буде дефіциту педагогів. Зараз, на жаль, коли в сільських школах немає учителів певних предметів, педагоги змушені викладати не лише свої фахові дисципліни, але й не профільні для себе. Зокрема, іноземну мову часто викладають освітяни, які є фахівцями з математики чи з природничих дисциплін.. А викладання іноземних мов побудоване на зовсім іншій методиці та передбачає формування зовсім інших предметних компетенцій. 

Реформа також передбачає створення хорошої матеріально-технічної бази, потрібної для переважної більшості предметів у старших класах – вивчати хімію та фізику неможливо без лабораторного обладнання: устаткування для проведення дослідів та експериментів чи спостереження за явищами. 

ТРИ ВІДСОТКИ НАШИХ УЧНІВ ДОСЯГЛИ НАЙВИЩИХ РІВНІВ У ЧИТАННІ – ЦІ ПІДЛІТКИ ЗДАТНІ РОБИТИ ГЛИБОКІ  ВИСНОВКИ З ТЕКСТУ

- Прошу все ж роз’яснити, що конкретно означає оце відставання в 5 років у навчальних досягненнях учнівства? Учні 10-го класу читають як учні 4-го? 

- Не зовсім так. PISA – це дослідження, яке вимірює значно глибші речі: здатність людини розуміти текст, аналізувати, порівнювати різні його фрагменти, щоб знайти суперечність. Коли вимірюється читацька грамотність, ідеться про знаходження інформації, і це різна інформація в тексті, подана як явно, так і приховано.

Можливо, щоб було зрозуміліше, краще говорити не просто читання, а читання з розумінням. 

У нас є учні з надзвичайно високими рівнями навчальних досягнень, які демонструють результати на рівні найсильніших країн / економік світу (Сінгапуру, Естонії). І разом з тим у нас є й дуже низькі результати. Але це зовсім не про те, що хтось не вміє читати або читає по складах, PISA взагалі не вимірює швидкість читання чи здатність людини формально опрацьовувати текст. 

Базовий – другий рівень читацької грамотності за шкалою PISA – це коли учні можуть визначати головну думку невеликого тексту, розуміти смислові зв’язки. І коли ми говоримо про відставання в 5 років, це означає, що учні вміють читати формально, але ще не опанували навички критичного читання з розумінням. Тобто вони здатні опрацьовувати тексти, але не здатні робити з них висновки, які потрібно робити дорослій людині. 

Найвищі рівні – п’ятий і шостий – у нас показала невелика частка учнів (до 3%), але ці підлітки здатні робити глибокі висновки з прочитаного: опрацьовувати доволі великі тексти, зіставляти  різні позиції одного  автора чи кількох, розуміти спосіб оформлення тексту, пояснювати, чому автор використав ті чи ті мовні одиниці, щоб підкреслити якусь думку, розуміти маніпулятивний текст тощо. 

Аналізуючи результати  PISA, ми маємо наголошувати, що всі учасники одного віку – 15 років, але не з одного класу. До цього віку вони мають навчитися певних речей, але якщо вони їх не навчилися, це не означає, що вони перебувають на якомусь нижчому рівні, а означає, що в них не сформовані ключові компетенції, які для цього віку є характерними й важливими для подальшого успішного поступу.

ДІВЧАТА ЧИТАЮТЬ КРАЩЕ. І ЦЕ ХАРАКТЕРНО ДЛЯ БАГАТЬОХ КРАЇН СВІТУ

- У молодшій школі теж проводяться подібні дослідження якості освіти, чи корелюють їх результати з висновками PISA?

- У четвертому класі проводиться загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти, під час якого учні виконують завдання з математики або читання – ми аналізуємо, що вони вміють робити й чого не вміють. 

І так само, як і в результатах PISA, ми бачимо, що для наших молодших учнів завдання на зіставлення, на аналіз інформації є складнішими, ніж завдання на пошук інформації, що подана в тексті прямо. А завдання, які передбачають аналіз структури чи оформлення тексту, складніші, ніж просто робота зі змістом тексту. 

Їм дещо складніші завдання, які передбачають роботу з інформаційним текстом (текст-буклет, текст-повідомлення, текст-реклама), ніж із художнім текстом, до якого діти звичні. 

Ми провели два цикли моніторингу на рівні початкової школи – у 2018 і 2021 році – і теж побачили різницю між сільською і міською місцевістю. Перший рік ковіду найбільше позначився на найуразливіших групах, зокрема результати дівчаток із сільської місцевості знизилися сильніше, ніж результати хлопчиків.

- Тобто ще й гендерні відмінності спостерігаються?

- Так. У результатах PISA-2018 було зафіксовано величезну різницю між успішністю  в читанні дівчат і хлопців: дівчата мали значно вищі результати. А у 2022 році ми побачили, що ця різниця зменшилася, але зменшилася вона, на жаль, не за рахунок того, що хлопці стали читати краще, а тому, що дівчата – стали читати гірше. І ці відмінності між результатами із читання дівчат і хлопців (так само, як і відмінності в сільській і міській освіті) характерні для багатьох країн світу. Це феномен, який досліджує OECР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Тобто є гендерні відмінності. Дослідники припускають, що це може бути пов’язано з багатьма чинниками, серед них, наприклад, зміст текстів, з якими учнівство працює в школі. Що захоплюватиме хлопців? Напевно, тексти про наукові дослідження, комп’ютери, сучасний світ технологій, але на практиці в наших програмах більше художніх текстів, які цікаві дівчатам – про почуття, емоції, про людей. 

- То, можливо, для заохочення до читання потрібно адаптувати програмні тексти для хлопців? 

- Саме про це й говорить OECР – треба в програмах ураховувати це і давати різноманітніші тексти за метою читання, тематикою, за читацькими підходами. Бо майже в усіх країнах хлопці читають гірше, ніж дівчата.

- Мені з власного шкільного досвіду пам’ятається, що в молодшій школі хлопчики й дівчатка ніби однаково добре вчаться, а в старшій – уперед вириваються дівчата. Здається, відмінниць у старшій школі завжди більше, ніж відмінників.

- На жаль, показник «відмінник – відмінниця» не можна використовувати для порівнянь, тому що він суб’єктивний. Не за кожним таким результатом є об’єктивний набір критеріїв, які б ми змогли ретельно вивчити, з’ясувати, що там закладено. Там можуть бути закладені важливі для освіти критерії, зокрема сумлінність у виконанні домашніх завдань. Але чи свідчить це саме про конкретні здобутки в конкретному предметі — складно аналізувати.

PISA ПРОВОДИТЬСЯ РАЗ НА ТРИ РОКИ, ТОМУ ЩО ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНЕ МІЖНАРОДНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

- Коли чекати наступних результатів PISA по Україні? Чи почалася вже підготовка до її чергового циклу?

- PISA проводиться раз на три роки в усіх країнах-учасницях (їх понад 80), тому що це величезне міжнародне дослідження, для організації якого потрібно надзвичайно багато ресурсів і часу. 

Матеріали дослідження є однаковими для всіх країн – це тисячі завдань, які видаються учасникам, плюс запитання анкет, і це все потрібно перекласти, адаптувати... 

Зараз ми проводимо пілотний етап дослідження циклу 2025 року. Після основного етапу дослідження, який буде проведено навесні наступного року, рік піде на підготовку міжнародного й національного звітів. Результати ми отримаємо лише в грудні 2026 року.

- Як відбираються заклади освіти для участі в дослідженні PISA? 

- Вибірка учасників дослідження готується на міжнародному рівні. Для цього Україна виконує низку завдань: подає статистичну інформацію про заклади освіти, про чисельність учнів, розподіл закладів за типами тощо. 

Після того, як вибірку сформовано , ми контактуємо з кожним закладом щодо можливості участі в цьому проєкті, з’ясовуємо, чи є в них приміщення, укриття тощо. Ми ж розуміємо: багато закладів було зруйновано або не мають належних умов... На кожний заклад так званої основної вибірки в міжнародній вибірці ми отримуємо по два запасні: якщо основний не може, ми зобов’язані взяти інший, із цієї додаткової вибірки. Також, залежно від статистичних параметрів конкретного року, ми отримуємо від міжнародних партнерів пропозиції щодо кількості учасників, це зазвичай 50 учнів від закладу освіти.

Таким чином, утворюється мікромодель усієї України, що дає змогу отримати дані, які статистично не відрізнятимуться від даних всієї країни.

Ніхто з країн-учасниць PISA не може на національному рівні вплинути на те, хто саме буде брати участь у дослідженні і якось штучним способом вплинути на результат. Це одна з причин чому PISA настільки поважають у світі – її результатами послуговується і Світовий банк, і Організація економічного співробітництва та розвитку під час підготовки прогнозів. 

Якщо країна не виконує вимоги дослідження (а ми підписуємо спеціальну угоду, де зобов’язуємося їх виконувати), її вилучають з дослідження. На жаль, кожного циклу з’являються країни, які з певних причин не можуть виконати цей величезний обсяг вимог, тож їхні результати не враховують у міжнародному звіті.

НЕ ЛЮБЛЮ МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ: КРАЇН БАГАТО І ВОНИ АБСОЛЮТНО РІЗНІ

- У 2022 році в міжнародному рейтингу PISA ми були на 39-му місці, можемо сподіватися на подолання кількох сходинок угору у 2025-му?

- Я не люблю міжнародні рейтинги: країн багато й умови в них абсолютно різні. Ну як можна порівнювати мономісто з країною, де, наприклад, 90 відсотків населення живе в, умовно кажучи, сільській місцевості? Як можна порівнювати країни Південної Америки з Україною? Чи спільні в нас підходи до побудови системи освіти, до її структури? Це часто посутньо різні речі. Тому міжнародні рейтинги – це швидше історія про те, що потрібно мати «гучні» цифри, щоб демонструвати їх на весь світ. Особливо, коли країна різко падає чи піднімається в рейтингу, це виглядає як щось, про що хотіло б дізнатися суспільство. 

У дослідженні PISA беруть участь не лише країни, а й економіки, наприклад, а ще – окремо столиці держав. І якщо їх додати до дослідження, то швидше за все вони посядуть усі верхні місця, адже в столицях концентруються ресурси, можливості, сильні заклади освіти, які конкурують між собою.

- Тобто не варто гнатися за міжнародним рейтингом, а працювати над власними показниками згідно з отриманим результатом? 

- Саме так. Якщо ми говоримо про дослідницькі цілі PISA, то, на мій погляд, важливим показником є частка осіб, які не досягають рівня 2, тобто базового рівня кожної з компетентностей. Саме ці підлітки, відповідно до змісту дослідження, будуть функційно неграмотними в дорослому житті, і нам потрібно робити все можливе, щоб цей відсоток зменшувався. І щоб відсоток учнів, які досягають базового рівня PISA, поступово підвищувався. Тоді в нас буде значно більше шансів бути економічно успішною країною. 

Любов Базів. Київ

P.S. У наступній розмові з пані Тетяною ми детально поговоримо про основні відмінності між дослідженням PISA та ЗНО, на кшталт національного мультипредметного тесту (НМТ), а також про підготовку до його цьогорічного проведення.