Алергіки, тополиний пух ні в чому не винен! То трави – газонні, лугові!
Лікарка-алерголог пояснила від чого ми насправді чхаємо в травні. Тополя – не алергенна, за нею «ховаються» інші рослини
В цю пору року тема тополиного пуху – вічна, багато хто з нас досі вважає, що саме він викликає алергічну реакцію, і «списує» на нього погане самопочуття, свербіння в носі чи сльозотечу, які сезонно виникають в цей період. Укрінформ звернувся за поясненнями, чи це насправді так і що з цим робити, до лікаря-алерголога, кандидата медичних наук, наукового співробітника відділу клінічної алергології Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів (ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України») Ольги Наумової.
Тож, чи викликає алергію тополиний пух?
- Жодної алергічної реакції тополиний пух не викликає, бо не містить алергенів.
Насправді тополя цвіте в березні-квітні, коли ми відчуваємо солодкуватий запах і з дерев падають скручені липкі «листочки». А в травні з гілок летить вже насіння, тобто зародки рослини, які утворюються після запилення жіночих «сережок» тополі пилком. Насіння має чубок зі сріблястих волосків, які ми узагальнено називаємо – пух.
Чи буває алергія на цвітіння тополі в березні-квітні?
- На реальне цвітіння тополі алергія може бути, але такі випадки трапляються дуже рідко.
Алергологи зараз користуються молекулярною алергодіагностикою за допомогою мультикомплексних чипів – ці тести, як «паспорт алергіка», дозволяють побачити весь профіль пацієнта, так от тополя як алерген зустрічається дуже рідко.
Чому ж під час тополиних «хуртовин» виникає свербіння в носі і навіть сльозотеча?
- Ворсинки пуху дратують слизову оболонку носа та очей, в наслідок чого відчуваються псевдоалергічні симптоми
При чому, таку реакцію можуть відчути навіть зовсім не схильні до алергічних захворювань люди – просто тертя очей та чхання від «лоскоту» пуху дратує рецептори слизових тканин.
Складніше в цей період тим, хто, наприклад, хронічно страждає на вазомоторний риніт. У них судини слизової більш чутливі до різних фізичних факторів (гаряча їжа, різкі запахи парфумів). Тому, коли летить пух, у них може бути більш інтенсивне подразнення. Але ці прояви, знову ж таки, не пов’язані з алергією на тополю!
Які рослини можуть насправді викликати алергію в цей період?
- У травні починається цвітіння газонних і лугових трав, що спричиняє другу хвилю полінозу (групи алергічних захворювань, що викликаються пилком рослин і характеризуються гострими запальними змінами в слизових оболонках, головним чином дихальних шляхів і очей).
Перша хвиля полінозу – з березня по травень – час цвітіння берези, вільхи, дуба, граба, ліщини, третя хвиля – з серпня до жовтня, пов'язана з цвітінням амброзії, полину і лободи.
Понад 40 відсотків пацієнтів страждають від алергії на цвітіння трави. І оскільки цей період «накладається» на тополиний пух, більшість алергіків-новачків всі гріхи списують на тополю.
Яка з поширених зараз газонних трав найбільше викликає алергічну реакцію?
- Найзліснішою серед найбільш популярних газонних трав – є тимофіївка лучна.
Якщо подивитися на склад газонних сумішей, які зараз широко використовуються у промисловому та приватному ландшафтному дизайні та озелененні, ви побачите, що туди, крім тимофіївки, входить і грястиця (або житниця) – а це лугові трави, які викликають сильні алергічні реакції.
Зараз скрізь саджають газонну траву, але не всі, на жаль, її вчасно косять, а якщо косять, вона знову росте і продовжує цвітіння. Тому трави можуть давати алергічну реакцію не лише до кінця червня, а інколи аж до серпня.
Чи змінилася динаміка кількості звернень зі скаргами на різні алергії з початку Великої війни?
- Кількість звернень до алергологів збільшилася однозначно, насамперед через погіршення екології від воєнних дій.
Внаслідок забруднення від детонування різних видів боєприпасів, використання зброї, ракет, авіабомб; плюс пожежі в екосистемах, влучання снарядів у нафтобази та інші промислові об'єкти, з’являється більше полютантів (забруднювачем (полютантом) є будь-який фізичний агент, хімічна речовина або біологічний вид, який потрапляє у довкілля чи виникає у ньому в кількості, що виходять за межі звичайної наявності, – ред.), які посилюють проникність алергенів у слизову оболонку носа і дихальних шляхів.
Через агресивне забруднення навколишнього середовища пилок рослин також може бути хімічно модифікований зовнішніми полютантами, а кількість алергенів в одному пилковому зерні – збільшуватися. До того ж через глобальне потепління відбувається подовження вегетаційного періоду алергенних рослин.
Відповідно, нових пацієнтів стало більше, а ті, які мали алергічні прояви раніше, зараз мають більш посилену реакцію на різні алергени.
Що ми можемо зробити, щоб знизити ризики чи симптоматику алергії?
- По-перше, чим раніше пацієнт звертається по консультацію до лікаря-алерголога, тим до меншої кількості алергенів у нього виникає алергічна реакція.
Пилок – це не однорідний субстрат, наприклад, до складу пилку трави тимофіївки входить дуже багато компонентів, до яких у пацієнтів поступово розвивається чутливість. Спочатку до головних – «мажорних», яких в алергені найбільше, але якщо людина довго терпить цю алергію, лікується в аптеці, а не у лікаря, у неї починає формуватися алергічна реакція на «перехресні» компоненти. Тобто, в пилку дерев, амброзії чи полину знаходяться схожі за структурою компоненти, і пацієнт починає реагувати не лише на період, коли цвітуть лугові трави, а ще раніше – коли цвітуть дерева (березень-квітень). Або ж продовжує відчувати симптоми у серпні-вересні. Без професійного лікування симптоми будуть тільки посилюватися, знадобиться вживати більше антигістамінних ліків, назальних протиалергічних спреїв.
Як саме нині відбувається лікування від алергії?
- Коли врешті пацієнт приходить до алерголога, йому призначають єдиний метод – алергенспецифічну імунотерапію, для того щоб зменшити чутливість імунної системи до даного алергену.
Зазвичай лікування триває 3-5 роки, але, якщо алергія вже тривало не лікувалася, то шлях до одужання може затягнутися на 5-7 років.
Наслідком довго нелікованої алергічної реакції може стати як полісенсибілізація, коли пацієнт починає приймати препарати з кінця лютого (початок цвітіння дерева) до листопада (коли закінчується цвітіння амброзії і спороутворення у грибів), так і ризик розвитку бронхіальної астми. Тому, чим раніше ви звернетеся до лікаря у випадку виявлення у себе алергічної реакції, тим легше будете лікуватися і менше ускладнень відчуєте.
Слідкуймо за самопочуттям власним та наших дітей і вчасно звертаймося до лікаря! Здоров’я кожного з нас важливе для Перемоги! І нехай все цвіте тільки нам на радість.
Любов Базів, Київ
Перше фото ілюстративне