Василь Остафійчук, завідувач відділу онкоортопедії та пухлин шкіри Національного інституту раку

Виявлення онкологічних захворювань шкіри з початку повномасштабного вторгнення почастішали. Чому так сталося, як можна стабілізувати ситуацію, чи вистачає медичних препаратів для лікування цього типу пухлин та коли вже необхідно звернутися до лікаря, якщо виявили у себе якусь симптоматику ми поговорили з завідувачем відділу онкоортопедії та пухлин шкіри Національного інституту раку Василем Остафійчуком.

- Пане Василю, наскільки і в який бік змінилася ситуація з виявленням онкозахворювань шкіри з початку повномасштабного вторгнення?

- Кількість пацієнтів збільшилася у великих містах, зокрема, в Києві та на заході України. Це пов’язано з надзвичайно великою кількістю переселенців з відповідними захворюваннями. На жаль, достовірних даних ми зараз не можемо побачити, але з узагальненої статистики – бачимо тенденцію до збільшення виявлення онкологічного захворювання в більш пізніх стадіях, що якраз пов’язано з постійним стресом, погіршенням навколишнього середовища і, можливо, кращої діагностики (оскільки люди потрапляють в іншій ареал та мають доступ до більшої кількості лікарів). 

- Що робити, щоб ситуація, якщо не покращилася, то хоча б стабілізувалася, а хвороба виявлялася на більш ранній стадії?

- Загалом всі захворювання мають свої спеціалізовані «дні», «тижні» чи «місяці» – коли лікарі більше звертають на них увагу. Нині проводиться навчання сімейних лікарів, які можуть допомогти з первинною підозрою на онкологічне захворювання. 

У травні пройшов «Місяць обізнаності про меланому», коли ми робили безплатну діагностику без направлення від НСЗУ чи лікарів. Провели контрольні огляди (не можна це назвати скринінгом, бо скринінг дещо більше за масштабом), під час яких було виявлено досить багато новоутворень не на ранній стадії, а вже на пізніх, бо люди бояться йти на прийом до медичних закладів через побоювання фінансових витрат.

ОНКОЛОГІЯ ШКІРИ МАЄ НАЙГІРШОГО ПРЕДСТАВНИКА – МЕЛАНОМУ І «НАЙДОБРІШОГО» – БАЗАЛЬНОКЛІТИННИЙ РАК

- Хто найбільше уражається онкохворобами шкіри? Які вікові категорії в зоні ризику?

- Загальна онкологія шкіри має найгіршого представника – меланому. І «найдобрішого» – це базальноклітинний рак.

Меланома надзвичайно швидко метастазує і життєвий шлях закінчується досить швидко. Базальноклітинний рак – це тип раку, з яким людина може жити роками і він не приведе до метастазування.

Меланома більше спостерігається у людей працездатного віку, пік захворюваності припадає з 20 до 40-50 років. Також у групі ризику люди, які зловживають перебуванням на сонці, або ж мають можливість поїхати кудись у теплі краї – так було до війни, але й після початку війни вони все одно шукають де б позасмагати.

Базальноклітинний рак – більше вражає людей віком за 50 років, але на теперішній час ми бачимо погіршення ситуації – виявляємо його у людей молодого віку 30 – 40 років. 

- Під час «Місяця меланоми», про який ми вже згадали, якою була статистика виявляння хворих з тих, що звернулися до вас?

- Так, ми рахували. В середньому на 100 оглянутих людей припадає від 3 до 6 – із недовиявленими пухлинами цієї локалізації. Зверніть увагу, що це люди, які не були адресно направлені до нас дерматологом чи сімейним лікарем. Це ті, хто мав загальну занепокоєність, плюс бачили десь інформацію, що є таке захворювання і треба за собою дивитися. Людина починає переживати і приходить зі скаргами. Але в підсумку – це 3-6 людей, яким повезло, тому що онкохвороба шкіри виявлена у них на ранній стадії. 

УЛЬТРАФІОЛЕТ Є ПОЗИТИВНИМ ТІЛЬКИ В НЕВЕЛИКИХ ДОЗАХ

- Ви сказали, що в зоні ризику люди, які люблять засмагати. Розкажіть детальніше, коли користь від засмаги перетворюється на шкоду?

- Почнемо з того, що засмага ніколи не призводить до покращення зі шкірою. Ультрафіолет старить шкіру і чим більше людина засмагає, тим раніше у неї з’являться зморшки та з’явиться дряблість.

Ультрафіолет є позитивним тільки в невеликих дозах. Існує хибне переконання, про необхідність вироблення вітаміну Д в організмі саме від сонця. Але ж в наш час ми можемо його прийняти в таблетованому вигляді або ж замінити відповідною їжею, дієтою, тобто.

Друге – глобальне потепління. Вважається, що Україна перебуває в зоні помірного клімату, проте, подивіться на погоду і ви побачите, що це вже субтропіки! І ми, онкологи, звертаємо на це окрему увагу – колись була рекомендація не засмагати з 10 ранку до 16 вечора (коли індекс ультрафіолету найбільший), але зараз цей показник досягається вже до 9 ранку і зникає близько 6 вечора. Треба бути дуже обережним, оскільки високий індекс ультрафіолету негативно впливає на шкіру та призводить, зокрема, до онкологічних захворювань. 

- Але ж як тоді бути з дефіцитом вітаміну Д, на який зараз теж страждає багато людей?

- Можна приймати таблетований препарат «Кальцій-Д3 Нікомед». Ми маємо «завантажувати» себе мікроелементами і вітамінами, такими як вітамін Д, за допомогою штучних засобів, оскільки для того, щоб він вироблявся в необхідній кількості природним шляхом, нам потрібен помірний клімат, якого у нас зараз немає.

ЧИМ ШВИДШЕ ПОЧАТИ ЛІКУВАННЯ МЕЛАНОМИ, ТИМ КРАЩІ ПОКАЗНИКИ ВИЖИВАННЯ

- Ви сказали, що меланома дуже агресивна, але ж вона лікується? 

- Чим швидше почати лікування меланоми, тим кращі загальні показники виживаності. За статистикою при стадії 1 А – 10-річна виживаність досягається у 98%. Тобто всього 2% людям, на жаль, не повезе, у них буде прогресія. Стадія 2-А (локальна, без метастазів) – 10-річна виживаність не перевищує 75% (23% різниці з 1-ю стадією). Стадія 3-Д – 10-річна виживаність не перевищує 24%.

- Чи достатньо в Україні медичних препаратів для тих, хто має онкозахворювання шкіри?

- На даний час Україна в достатній мірі забезпечується всім необхідним для лікування першої та другої стадії онкозахворювання. Проте дороговартісні медикаменти для субтипу пухлин у більш пізніх стадіях – імунотерапія, таргетна терапія – не покриваються державою, окрім певних центрів. Ми маємо державну закупівлю медикаментів Київським онкодиспансером. І все, на цьому закінчився безкоштовний доступ до ліків. Далі все фінансове навантаження падає на пацієнта. Тобто ми рекомендуємо проведення такого лікування (це 3-4 стадія, інколи 2-А,В,С, особливо у молодих людей), але держава не покриває його.

Ми маємо зараз випадки, коли молоді люди – переселенці, які вперше приїхали у таке велике місто, як Київ, взагалі не хочуть йти до лікаря, тому що в їхньому попередньому житті був підхід, що ти не можеш звернуться до лікаря на безоплатній основі! Вони навіть не знають, що працює заради  НСЗУ і маючи направлення від свого сімейного лікаря ти можеш отримати як мінімум безплатну консультацію, а це вже крок до лікування.

І коли вони приходять до нас, це вже або кровоточиві пухлини, або, якщо вражається скелетна система – переломи. Це вже запущена форма пухлини, і тоді починаються пошуки виходу. Не можна, звісно, так говорити, але  це те хороше, що є під час війни – з’явилася допомога європейських країн в медичній евакуації і надання медичної допомоги закордоном, в тому числі й ліками. На початку війни деякі фармацевтичні компанії видали дуже великий перелік дороговартісних ліків і буквально 8 місяців війни ми були забезпечені всім. 

КІЛЬКА ВИТРАЧЕНИХ ДНІВ НА ОБСТЕЖЕННЯ, ПРИВЕДЕ ПОТІМ ДО ДЕКІЛЬКОХ ДОДАТКОВИХ ДЕСЯТИЛІТЬ!

- Кілька практичних порад, коли необхідно звернутися за консультацією до онколога?

- Якщо ми говоримо про пухлини шкіри: на нашому обличчі не має бути ніяких виразок, які існують більше 2-х тижнів.

На нашому тілі завжди є родимі плями, вони можуть з нами рости, але не повинні змінюватися в процесі життя. Зміна кольору, розміру, форми, кровоточивість – це те, що має нас насторожити і примусити звернутися до онколога.

Так само будемо говорити і про грудну залозу – жінка після 40 років має регулярно проходити огляд у мамолога і робити самоогляд – при виникненні будь-яких симптомів, зокрема, появі вузлів, вона має розуміти, що потрібно звернутися до лікаря.

-Як щодо пухлин, які ми не можемо виявити візуально?

- Люди після 40 – 50 років мають проходити щорічні спостереження в уролога (для чоловіків) та у проктолога. Регулярно проходити флюорографію.

Хоча б раз на 5 років треба робити фіброгастродуоденоскопію. Так, як, на жаль, стрес підвищує кількість закидів кислоти з шлункового тракту в стравохід. Після чого ми отримуємо таке неприємне захворювання, як ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – хвороба травної системи людини, при якій вміст шлунка разом з кислотами «закидається» (рефлюкс) назад у стравохід і пошкоджує його нижні відділи, – ред.) Постійне травмування стінки може в подальшому призвести до пухлинного новоутворення стравоходу.

Тому не потрібно лякатися походу на консультацію до лікаря, щоб якомога виявити хворобу. Можливо ці кілька витрачених вами днів на обстеження, а не на роботодавця, приведе потім до декількох додаткових десятиліть для подальшої праці! От, на жаль, саме це – основне – людина і пропускає в працездатному віці, бо весь час зайнята, весь час займається роботою і ніколи не має часу на себе. 

Любов Базів. Київ

Фото: Василь Остафійчук / Фейсбук