Хто потрапляє до соціальних бульбашок? Дослідження поведінки молодих користувачів соцмедіа в Україні
63,3% респондентів перебувають у соціальній бульбашці
Експерти «Вокс Україна» дослідили, чому молоді користувачі соціальних мереж можуть потрапити до інформаційної бульбашки, обмежуючись пошуком інформації, яка підтверджує лише їхні переконання. Для цього застосували метод якісного порівняльного аналізу, щоби визначити комбінації факторів, які допомагають або запобігають формуванню таких бульбашок. Під час аналізу виявили три комбінації, що сприяють утворенню інформаційних бульбашок.
До усіх трьох належать респонденти, які схильні погоджуватися з поглядами, що домінують, та рідко звертають увагу на відмінні думки. Також ідентифіковано одну комбінацію, яка призводить до протилежного результату, коли молодь уникає потрапляння в інформаційну бульбашку. У цьому разі респонденти не схильні погоджуватися з панівними поглядами, часто беруть участь у дискусіях і зазвичай відкриті до різних точок зору навіть якщо користуються обмеженою кількістю соціальних мереж. Отже, навчальним закладам і батькам слід приділяти увагу формуванню поведінки молоді в соціальних мережах, навчаючи її шукати різноманітні погляди та критично оцінювати їх, розвиваючи власну незалежну думку.
Соцмережі (як-от Facebook, Twitter, LinkedIn тощо) відіграють важливу роль у формуванні суспільного сприйняття подій і політики, надаючи користувачам змогу ділитися контентом, споживати інформацію та взаємодіяти одне з одним. Їхній вплив не завжди є позитивним, оскільки користувачі нерідко можуть опинитися в пастці, відомій як соціальна або інформаційна бульбашка. Ця бульбашка, яку також називають ехокамерою або бульбашкою-фільтром, описується сценарієм, у якому люди передусім шукають інформацію, ідеї та погляди, що перегукуються з їхніми власними переконаннями та уподобаннями. Соціальні мережі часто застосовують алгоритми для персоналізації стрічок контенту на основі попередніх взаємодій, таких як лайки, поширення та коментарі. Це призводить до того, що користувачі часто стикаються з контентом, який підтверджує їхні погляди, створюючи так соціальну бульбашку.
Ми аналізуємо, як вибір інформації молодими українцями в соціальних мережах може впливати на формування їхніх поглядів. Оскільки країна перебуває на вирішальному етапі війни, розуміння механізмів утворення соціальних бульбашок під впливом соціальних мереж може допомогти уникнути небажаних маніпуляцій громадською думкою. Акцентують на молоді, оскільки її зазвичай вважають однією з найвразливіших суспільних груп, схильною до зовнішнього впливу та відносно нестійкою у відстоюванні власних переконань.
Соціальні медіа формують погляди через різноманітні канали. Найбільший вплив має те, як люди шукають інформацію на цих платформах. Дослідження показують, що користувачі зазвичай обирають інформацію, яка відповідає панівним поглядам або загальноприйнятим переконанням, уникаючи контенту, який ставить під сумнів ці переконання. Така схильність особливо помітна серед молоді, оскільки соціальний конформізм є сильнішим на початку дорослого життя.
Особистісні характеристики молоді впливають на схильність до конформної поведінки. Молоді люди, які демонструють більшу стійкість до соціального тиску, схильні рідше погоджуватися з поглядами, що домінують, і частіше висловлюють менш поширені позиції в соціальних мережах. Це зумовлено тим, що особиста стійкість сприяє розвиткові навичок критичного оцінювання інформації, що веде до формування думок на основі аргументованого аналізу, а не соціального конформізму. Крім того, активний пошук різноманітної інформації та участь у діалозі з іншими можуть знизити ймовірність потрапляння в соціальну бульбашку.
Характеристики соціальних медіа, такі як розмір мереж, теж впливають на формування поглядів. Зі збільшенням розміру мережі користувачі ймовірніше стикатимуться з ширшим спектром думок, вірувань та поглядів. Це зумовлено тим, що завдяки значній кількості зв’язків та взаємодій вони отримують більше можливостей контактувати з людьми, які мають різноманітний життєвий досвід, ідеології та переконання. Велике розмаїття поглядів у мережі може спонукати користувачів інтегрувати нову інформацію та думки у власні системи переконань, що підвищує ймовірність виходу із соціальної бульбашки.
У великих мережах думки або погляди меншості, які спочатку перебувають на периферії, мають більше шансів отримати видимість через процес, відомий як інформаційні каскади. У міру того як дедалі більше людей приймають та поширюють погляди меншості, останні можуть кинути виклик панівним переконанням і сприяти диверсифікації поглядів у мережі, спонукаючи користувачів переглянути свою поточну позицію щодо певних подій.
ЯКІ ЧИННИКИ ФОРМУЮТЬ СОЦІАЛЬНІ БУЛЬБАШКИ?
Наведений вище огляд дає нам змогу ідентифікувати фактори, що сприяють формуванню соціальної бульбашки під час користування соцмережами: (1) відчуття тиску щодо погодження з панівною думкою (соціальний конформізм), (2) частота взаємодії з різними поглядами, (3) частота дискутування та (4) розмір мережі. Ці чинники є основними умовами, що розглянуті в нашому дослідженні. Дослідницьке питання: «Які комбінації цих чотирьох умов можуть пояснити потрапляння користувачів соцмереж у соціальну бульбашку, а які, навпаки, сприяють ситуації, коли користувачі шукають інформацію, що не відповідає їхнім попереднім переконанням, цінностям та вподобанням?».
Дані для аналізу були зібрані за допомогою онлайн-опитування, проведеного в лютому 2024 року. Стратегія вибірки базувалася на добровільній участі, що надала можливість зацікавленим особам зробити свій внесок у дослідження. Ми визнаємо, що зібрані дані можуть характеризуватися упередженістю відбору, оскільки респонденти більш свідомі того, як вони шукають інформацію, ніж ті, хто не взяв участі в опитуванні. Загалом в опитуванні взяли участь 257 осіб віком від 16 до 31 року (середній вік – 19,9 років). Серед них 65,8% – жінки, а 34,2% – чоловіки. На момент проведення опитування 55,3% респондентів були працевлаштовані.
Для дослідження ми застосовуємо метод якісного порівняльного аналізу (QCA), спрямований на виявлення всіх комбінацій умов, що ведуть до певного результату. Цей метод відкидає ідею, що кожен фактор має автономний вплив на залежну змінну. Натомість він передбачає існування кількох комбінацій факторів, які пояснюють конкретний результат. Крім того, комбінації умов, що ведуть до позитивного результату, можуть відрізнятися від тих, які призводять до негативного результату.
Залежною змінною у нашому дослідженні є «перебування в соціальній бульбашці в соцмережах» (SOCBUB). Ця змінна вимірюється запитанням, чи почувають себе респонденти в соціальній бульбашці через те, що переважно зустрічають інформацію, ідеї та погляди, які підтримують їхні поточні переконання та уподобання. Відповіді «Так» кодуються як «1», тоді як «Ні» та «Я не впевнений/на» кодуються як «0». Загалом про перебування в соціальній бульбашці заявили 50,6% респондентів. Варто врахувати, що є певна суб’єктивність у визначенні респондентами перебування в соціальній бульбашці, оскільки вони самостійно оцінюють, наскільки інформація, з якою вони стикаються, відрізняється від їхніх власних переконань.
Для полегшення аналізу всі фактори конвертуються в бінарні показники. Тенденція погоджуватися з панівним поглядом (CONFORM) операціоналізується через запитання: «Чи відчуваєте ви тиск до погодження з панівними або популярними поглядами, навіть якщо ви з ними не згодні?». Відповіді оцінюються за шкалою Лайкерта від 1 («Зовсім ні») до 5 («Дуже часто»). Згідно з Emmenegger et al. (2014) Emmenegger et al. (2014) , відповіді 1, 2 та 3 кодуються як «0» (скоріше не в бульбашці), тоді як відповіді 4 та 5 кодуються як «1» (скоріше у бульбашці), так перетворюючи цю змінну на бінарну.
Частота дискутування (DEBAT) вимірюється запитанням: «Як часто ви берете участь у дебатах у соціальних мережах?». Відповіді «Ніколи, щоб уникнути конфронтації» та «Рідко» кодуються як «0», тоді як «Іноді» чи «Часто» кодуються як «1». Розмір мережі (NETSIZE) визначається у результаті підрахунку кількості платформ соцмереж, якими, за повідомленнями респондентів, вони користуються найчастіше. У наших даних ця кількість коливається від 1 до 6. Ми привели цю змінну до бінарної з використанням порогового значення 3,1, визначеного за допомогою команди findTh. Значення, нижчі за порогове, кодуються як «0», тоді як значення, що перевищують порогове, кодуються як «1». Рівень взаємодії з інакшими поглядами (DIVEROP) оцінюється у результаті опитування респондентів щодо того, як часто вони слухають або читають думки в соціальних мережах, які відрізняються від їхніх власних. Відповіді «Рідко» та «Іноді» кодуються як «0», а «Часто» – як «1».
ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО СОЦІАЛЬНІ БУЛЬБАШКИ В УКРАЇНІ?
Ми починаємо аналіз з оцінювання необхідності. Якщо щось присутнє щоразу, коли респонденти визнають, що перебувають у соціальній бульбашці, це визначається необхідною умовою. Необхідність вимірюється за допомогою двох показників: послідовність (InclN) та покриття (CovN). Послідовність показує, скільки людей у соціальній бульбашці також мають умову (фактор), яку ми досліджуємо, порівняно із загальною кількістю людей у соціальних бульбашках.
Покриття допомагає нам зрозуміти, наскільки важливою є необхідна умова, та розраховується як частка людей у соціальних бульбашках, що також мають цю умову, з усіх випадків, коли умова присутня. Ми розглядаємо покриття, лише якщо рівень послідовності є достатньо високим, зазвичай 0,900 або більше. Для покриття нам потрібні оцінки 0,600 або вище.
У таблиці 1 наведені показники послідовності та покриття, які показують, що жодна з обраних умов не відповідає стандартові необхідності за типовим порогом послідовності 0,900. Отже, жоден із цих факторів не потрібен для визначення, чи є конкретні особи частиною соціальної бульбашки. Молодь може опинитися в соціальній бульбашці навіть тоді, якщо деякі або всі з цих умов відсутні в їхньому оточенні.
Таблиця 1. Результати аналізу необхідності
Далі ми переходимо до аналізу достатності. Основна мета полягає у визначенні мінімальних комбінацій умов, які є достатніми для досягнення певного результату. Цей процес містить створення таблиці істинності з використанням порогового значення показника достатності 0,800 або вище для вибору достатніх умов. Аналіз виявив чотири комбінації умов, які перевищують поріг значущості (див. таблицю 2). Три з них відповідають ситуації, коли особи визнають, що перебувають у соціальній бульбашці (SOCBUB = 1). Лише одна комбінація відповідає ситуації, коли перебування в соціальній бульбашці заперечується (SOCBUB = 0). Зокрема, для тих, хто не відчуває себе в соціальній бульбашці, характерно те, що вони рідко відчувають тиск щодо погодження з панівною думкою, часто дискутують та прислухаються до відмінних думок у соціальних мережах, навіть якщо відвідують лише обмежену кількість соцмереж.
Таблиця 2. Комбінації умов для аналізу достатності
Для осіб, які опинилися в пастці соціальної бульбашки (SOCBUB = 1), є три можливі комбінації факторів. Перша комбінація (Комбінація 1) представляє найбільш негативний сценарій, де молоді користувачі часто піддаються тискові щодо конформності, рідко перебувають у розмаїтті інформації, нечасто дискутують у соціальних мережах та використовують обмежену кількість соцмереж для отримання інформації. Це свідчить про те, що користувачі, які схильні до погодження з популярною думкою, навіть якщо вони з нею не згодні, і мають обмежений доступ до різноманітної інформації та дискусій з іншими користувачами, зазвичай потрапляють до соціальної бульбашки.
Друга комбінація (Комбінація 2) охоплює осіб, які відчувають сильний тиск щодо погодження з панівною думкою, рідко мають справу з відмінними поглядами, але активно дискутують у соціальних мережах за умови, що кількість регулярно використовуваних платформ соцмереж менша або дорівнює трьом. Інакше кажучи, молоді люди, які погоджуються з популярними думками та мають обмежену різноманітність поглядів у своїй мережі, врешті-решт опиняються в соціальній бульбашці, незважаючи на їхню схильність до активного дискутування, доки їхня соцмережа є обмеженою за розміром.
У третій комбінація (Комбінація 3) – користувачі, які часто відчувають тиск щодо погодження з панівними поглядами та рідко шукають відмінні думки, навіть якщо часто беруть участь у дискусіях та регулярно використовують чимало різних платформ соціальних мереж. Це означає, що для молодих людей з вираженою тенденцією до конформної поведінки та обмеженим розмаїттям поглядів у мережі все ще є ризик потрапити у соціальну бульбашку навіть за умови використання багатьох медіаплатформ для пошуку інформації та активної участі в дискусіях з іншими користувачами.
ВИСНОВКИ
Отже, три комбінації вибраних факторів пояснюють, чому молодь залишається в соціальній бульбашці. З чотирьох розглянутих умов (або факторів) дві завжди присутні в цих комбінаціях.
По-перше, тенденція до конформності суттєво впливає на поведінку молоді в соціальних мережах. Посилення тиску щодо погодження з поширеною думкою змушує користувачів шукати інформацію та зв’язки, які підтверджують цей панівний погляд. Цей висновок узгоджується з попередніми дослідженнями, що показують, як тенденція до погодження та підтвердження з боку однодумців сприяє утворенню соціальних бульбашок. По-друге, рідкісна взаємодія з іншими думками перешкоджає користувачам кидати виклик своїм поточним поглядам, так сприяючи формуванню або підтримці соціальних бульбашок. Цей результат теж узгоджується з попередніми дослідженнями, які дійшли до схожого висновку, що обмежене розмаїття інформації може призвести до утворення ехокамер.
На основі цих висновків ми пропонуємо батькам та навчальним закладам усіх рівнів активніше просувати медіаграмотність серед молоді. По-перше, молодь слід заохочувати мислити незалежно, критично аналізуючи всю зібрану в соціальних мережах інформацію та формуючи власну думку. Потрібно прагнути розвивати культуру, де кожна думка є персоналізованою та формується на основі інформації, яка піддається критичному оцінюванню, а не на бажанні підлаштовуватися.
По-друге, незалежне мислення має бути інтегроване до проінформованого мислення. Сюди слід віднести навчання молодих людей пошуку різноманітної інформації та поглядів, а також вихід за межі усталених підходів до обговорення певної теми. Усвідомлення того, що кожне запитання може мати декілька відповідей, не лише сприяє більш демократичній поведінці, а й спонукає молодь вдаватися до аналізу під час обробляння та порівняння відмінних думок, надалі поліпшуючи навички критичного мислення.
Автори:
Лариса Таміліна, доцентка Київської школи економіки
Дзвенислава Гринів, студентка Київської школи економіки
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.