Зафіксовано 380 випадків незаконної передачі під «опіку» українських дітей у Росії - правозахисниця
Протягом останніх двох років було зафіксовано відомості про встановлення протиправної «опіки» у 380 випадках, і щонайменше 78 випадків «усиновлення та удочеріння» зі зміною персональних даних українських дітей.
Про це правозахисниця Катерина Рашевська, юридична експертка Регіонального центру прав людини сказала під час свого виступу в МКЗБ (Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти), де було організовано круглий стіл з питань пошуку зниклих безвісти дітей з України, передає кореспондент Укрінформу в Гаазі.
«Протягом останніх двох років ми зафіксували відомості про встановлення протиправної «опіки» у трьохсот восьмидесяти випадках і щонайменше сімдесят вісім випадків «усиновлення та удочеріння», що супроводжується зміною персональних даних», - сказала вона.
Рашевська розповіла історію українського хлопчика Сергія, який вперше постраждав від російської агресії, коли йому було 9 років. Він підірвався на міні та отримав численні осколкові поранення і частково втратив зір. У 16 років він став жертвою незаконної депортації. Хлопця примусово вивезли до РФ та насильно передали в російську родину, а потім почали русифікувати.
«У Сергія забрали його документи, а на телефон встановили спеціальне програмне забезпечення, щоб відстежувати його геолокацію, щоб він не втік. Але хлопцю таки вдалося покинути й РФ і цю родину. І одним із перших у 2022 році повернутися в Україну», - розповіла вона.
Правозахисниця також наголосила, що як тільки дитина потрапляє під російський контроль, це завжди супроводжується нав'язуванням російського громадянства, включенням у російську систему формальної та неформальної освіти з елементами політичної індоктринації, а також мілітаризації.
«Росіяни створили за розпорядженням Путіна та під керівництвом його радника Сергія Кирієнка цілі центри військової підготовки на нових окупованих територіях. Там дітей тренують за тими ж самими методиками, що і російських солдатів-строковиків», - сказала вона. За її словами, у найбільш скрутному становищі опинилися діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
«Нині за інформацією українських органів влади - це близько 4 000 осіб. Таких дітей РФ депортує на власну територію, або ж примусово переміщує в межах окупованих територій України. Також нав'язує їм російське громадянство», - сказала вона.
Вона також розповіла, що Регіональний центр прав людини подав три повідомлення до Міжнародного кримінального суду (МКС), що стосуються депортації як воєнного злочину, невиправданої затримки репатріації як воєнного злочину, а також насильницької передачі українських дітей у російські родини, що має елементи злочину геноциду.
“Ми також зверталися до комітету ООН з прав дитини, і нині маємо з лютого місяця позитивні міркування даної установи щодо мілітаризації та політичної індоктринації в російській освіті, яка була протиправно поширена на окуповані території, і в яку були занурені депортовані діти. Ми також зверталися до комітету ООН з ліквідації расової дискримінації оскільки саме цей орган покликаний запобігати злочину геноциду”, - додала правозахисниця.
Як повідомляв Укрінформ, журналісти The New York Times з’ясували, що Росія на початку повномасштабного вторгнення викрала з Херсонського будинку дитини 46 українських дітей.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії примусово депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України. Повернути в Україну поки що вдалося понад 380 дітей.
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження МКС видала ордери на арешт президента РФ Путіна та уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової. Їх підозрюють у воєнних злочинах - депортації та незаконному переміщенні населення, зокрема дітей, з окупованої території України.
Регіональний центр прав людини був заснований в Севастополі у 2013 році. Він займається захистом прав людини, веде облік порушень та застосовує міжнародні та національні засоби для документування злочинів.