Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни - дослідження
Українській владі й громадянському суспільству критично важливо розуміти особливості медіаспоживання різних авдиторій
Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2011 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на її території в межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 1 червня 2023 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%.
На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин.
Українській владі й громадянському суспільству критично важливо розуміти особливості медіаспоживання різних авдиторій. Будь-які політики боротьби з дезінформацією, спроби поширення правдивих новин та офіційних звернень будуть неефективними, якщо відбуватимуться не на тих платформах, де суспільство справді споживає інформацію. Крім того, українській владі необхідно оцінювати наслідки своїх дій (зокрема монополізації телевізійного контенту) в медійному просторі, аби оперативно відповідати на виклики, які ставить перед нею інформаційна війна з Російською Федерацією.
ЗВІДКИ УКРАЇНЦІ ОТРИМУЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ?
Жінки дещо частіше обирають соцмережі (74,9% проти 71,7%) і телебачення (45,4% проти 39,5%), ніж чоловіки. Натомість інтернет, окрім соцмереж (65,1% проти 55,2%), та радіо (25,4% проти 19,2%) популярніші серед чоловіків. Також чоловіки частіше відмовляються від соцмереж – серед них їх популярність знизилася на 9,3%, тоді як зменшення жіночої авдиторії межує зі значенням статистичної похибки. Серед інших джерел новин зміни у споживанні пропорційні для обох статей.
Як і раніше, спостерігаємо суттєві відмінності у медіаспоживанні за віковим розподілом.
Молодь традиційно найчастіше обирає соціальні мережі й інтернет без соцмереж. Споживають новини у соцмережах 93,3% українців віком від 18 до 29 років та 85,3% віком від 30 до 39 років (що на 5% менше, ніж у 2023 році). Рідше стали обирати соцмережі також люди віком від 40 до 49 (81,8% проти 87% у 2023 році) та від 50 до 59 років (71,5% проти 80,1%). Старші люди майже не змінили своєї прихильності до соцмереж порівняно з 2023 роком – їх обирають 64% українців віком від 60 до 69 років та 34,1% віком 70+.
Інтернет (без урахування соціальних мереж) найчастіше обирають люди віком від 30 до 39 років (70,4%), дещо менше – авдиторії від 18 до 29 (67%) та від 40 до 49 років (65,4%). Також досить популярні онлайн-джерела серед українців віком 50–59 (60,7%) та 60–69 років (51,6%). Лише 33,6% українців, старших за 70 років, отримують новини з інтернету поза соцмережами.
У 2024 році лише 18,9% молоді віком 18–29 років та 21,1% віком 30–39 років дізнаються новини з телебачення. Найбільш популярним воно є серед людей, старших 50 років. Його обирають 51,2% українців віком від 50 до 59 років, 65,2% – від 60 до 69 та 77,1% – віком від 70 років. Телебачення переганяє всі інші джерела новин лише серед українців, старших 60 років.
У розрізі макрорегіонів не спостерігаємо суттєвих відмінностей між різними частинами України. Втім, ситуація відрізняється залежно від типу населеного пункту. Зокрема, соціальні мережі дещо популярніші в містах, ніж у селах (77,6% та 65,2% відповідно). Також розмір авдиторії новин у соцмережах серед містян майже не змінився порівняно з 2023 роком, а серед мешканців сіл – скоротився на 7,9%. Інтернет, крім соціальних мереж, однаково популярний як в містах, так і в селах (61% та 57% відповідно). Телебачення ж дещо частіше обирають у селах (48,4%) ніж у містах (39,8%). Популярність радіо й друкованих ЗМІ суттєво не відрізняється залежно від населеного пункту.
ДОВІРА ДО ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
На відміну від 2023 року, коли різниця у рівні довіри до джерел інформації між жінками й чоловіками була меншою, у 2024-му жінки вище оцінюють свою довіру до джерел інформації, ніж чоловіки. Найбільше жінки довіряють соціальним мережам (52,8%), а чоловіки – новинам з інтернету поза соцмережами (43,1%). Друге місце серед жінок посідає інтернет (43%), а серед чоловіків – соціальні мережі (40,6%). На третьому місці що у жінок, що у чоловіків перебуває телебачення (28,8% у чоловіків, 38,4% у жінок). В обох статей однаковий рівень довіри до інтернету без соціальних мереж (43% чоловіків і 43,1% жінок) та різниця в межах статистичної похибки в довірі до радіо (25% жінок, 23,2% чоловіків).
І в чоловіків, і в жінок рівень довіри до всіх джерел інформації впав порівняно з минулим роком. Цьогоріч порівняно з 2023-м обидві статі найбільше втратили довіру до телебачення (-29% у чоловіків та -25,4% у жінок), радіо (-20,1% у чоловіків та -14,1% у жінок) та соціальних мереж (-18,4% у чоловіків, -8,1% у жінок). Також більш ніж удвічі збільшилася кількість чоловіків, які не довіряють жодному джерелу інформації (у 2023 році таких було 8,8%, а у 2024 році вже 20,3% чоловіків). Натомість у жінок такого стрибка немає: 6,7% у 2023 році та 11,1% у 2024 році.
Що стосується вікового розподілу, то у 2024 році в усіх вікових групах довіра до джерел інформації падає, хоча у 2024-му вона зростала. Втім, серед найстаршої авдиторії (70+ років) знижується частка тих, хто не довіряє жодному джерелу (на 2,6%). Інтернет без соціальних мереж – це єдине джерело, довіра до якого майже не змінилася порівняно з минулим роком у всіх вікових групах, а люди віком 70+ почали довіряти інтернету на 7,3% більше.
Порівняно з іншими джерелами інформації, найбільше довіряють соціальним мережам люди 18–29 (66,5%), 30–39 (53,1%), 40–49 (53,1%) та 50–59 років (46,1%), однак у 2024 році рівень довіри до них все одно падає (найбільший спад – у людей віком 30–39 років (-20,5%)). Старші люди (60-69 і 70+ років) найбільше довіряють телебаченню. Що молодші люди, то стрімкіше у них падає довіра до телебачення. Порівняно з 2023 роком маємо такий спад: -33% у групі 18–29 років, -31,3% у групі 30–39 років, -32,7% у 40–49 років, -27,1% у 50–59 років, -20,7% у 60–69 років та -13,1% у 70+. І навпаки, що старші люди, то рідше вони визначають соціальні мережі як надійне джерело: якщо більше 50% українців до 49 років довіряють інформації з соціальних мереж, то у групі 50–59 років – 46,1%, 60–69 років – 36,8%, 70+ років – лише 26,8%. Усі вікові групи довіряють друкованим медіа найменше, але водночас рівень довіри до них зростає разом з віком: що старші люди, то більше вони вірять газетам. Схожа ситуація з радіо: у 2024 році довіра до нього серед людей до 49 років знизилася майже наполовину, а серед людей віком від 50 років радіо втратило третину тогорічної довіри.
У всіх регіонах України інтернет без соціальних мереж – єдине джерело, довіра до якого суттєво не змінилася з минулого року. Натомість довіра до телебачення, радіо і друкованих ЗМІ знизилася. Телебачення найбільше втратило довіри у центрі (-29,1%) й на заході (-28,2%), довіра до радіо зменшується на сході (-19,2%) й заході (-18,6%), довіра до друкованих ЗМІ зменшується на заході (-18,2%) та в центрі (-11,6%). Довіра до інформації з соціальних мереж теж знижується по всій країні, найстрімкіше – на сході (-18,8%) й заході (-12,6%). Також кількість людей, які не довіряють жодному з джерел, росте у всіх регіонах.
Онлайн-джерела інформації стабільно більш популярні у містах, а телебачення, радіо та друковані ЗМІ – у селах. Втім, жителі і міст, і сіл у 2024 році відчутно втратили довіру до всіх джерел інформації, крім інтернету без соцмережі. У містах довіра до інтернету впала найменше – на 4,8% (48,5% у 2023 році й 43,7% у 2024 році), а в селах вона виросла на 3,8% (38,4% у 2023, 41,8% у 2024).
І в містах (7,8% у 2023 році, 14,8% у 2024), і в селах (7,5% у 2023 році, 16,1% у 2024 році) зростає кількість людей, які не довіряють жодному джерелу інформації. Довіра до соціальних мереж у містах скоротилася на 13,3%, у селах – на 11,7%. Довіра до радіо (23,9% у містах, 24,7% у селах) та друкованих ЗМІ (17,6% у містах, 18,8% у селах) суттєво не відрізняється залежно від населеного пункту. Цьогоріч мешканці сіл стали відчутно менше довіряти радіо (-19,5%) та газетам (-16,1%), натомість у містах спад менший. На чверть менше громадян і в містах, і в селах стали довіряти телебаченню. Різниця у довірі до телебачення між містами та селами зросла з 5,8% у 2023 до 8,3% у 2024 році.
ЯКІ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ УКРАЇНЦІ?
За останній рік серед чоловічої авдиторії зменшилося використання YouTube (-9,5%), Facebook (-7,8%) та Viber (-5,2%), але зросла частка користувачів Telegram (на 6,3%), TikTok (на 4,5%) та Instagram (на 3%). Жіночу авдиторію найбільше втратили Facebook (-13,1%), Viber (-10,4%), YouTube (-3,9%) та Instagram (-2,7%), зросло ж використання Telegram (на 6,7%).
Водночас Telegram упевнено тримає першість як серед жінок (82,8%), так і серед чоловіків (72%). На другому місці серед чоловічої авдиторії зі значним відривом опинився YouTube (63,7%), а серед жінок через цю соцмережу споживають новини 56,2%. Також жінки більше використовують Facebook (47,9% проти 40,4% серед чоловіків), Viber (47,2% проти 36% серед чоловіків) та Instagram (32,8% проти 25,6% серед чоловіків). 10% чоловіків отримують новини через Х (Twitter), натомість серед жінок цей показник становить лише 6%. TikTok чоловіки (26,3%) та жінки (27,2%) використовують для отримання новин приблизно однаково.
Як і в попередні роки, помітні відмінності у використанні різних соціальних мереж людьми різних вікових категорій. Серед молоді (18–29 років) найбільшу популярність зберігає Telegram (90,5%), також помітно зростає популярність TikTok (на понад 9% за останній рік – до 34,3%). А от YouTube (53,4%), Instagram (40,3) та Facebook (23%) за останній рік прихильність молоді дещо втратили: використання Instagram для отримання новин знизилось на 6%, YouTube та Facebook – на 11%. Серед авдиторії віком від 30 до 39 років використання Telegram за останній рік помітно зросло (на майже 13% до 88,5%), а от інші соціальні мережі рідше ставали джерелом новин для людей цього віку. Так, серед 30–39-річних переглядають новини на YouTube 53,6% (на 7% менше, ніж минулоріч), читають новини на Facebook – 41,8% (на 17% менше), використовують для цього Viber чи Instagram – близько 30%. TikTok як джерело новин серед цієї авдиторії дещо втратив популярність – цьогоріч ним користуються 20,6% опитаних цього вічу, минулого року – 24,7%. Респонденти віком від 40 до 49 років також віддають перевагу Telegram – частка людей, які його використовують, зросла з 70,9% до 74,6%. Другу і третю сходинки посідають YouTube (57,7%) та Facebook (48,7%), однак обидві соцмережі дещо втратили популярність за останній рік (-7,9% та -15,3% відповідно). Також зменшилося й використання Viber (на 9,3% до 44,9%) та Instagram (на 3,5% до 24%). TikTok (26,2%) та Х (Twitter) (6,1%) серед 40-49-річних використовуються для отримання новин співмірно із попереднім роком. Опитані віком від 50 до 59 років дещо рідше користуються Telegram (71,8%), хоча він все одно лишається для них ключовим джерелом новин. Однак ця авдиторія значно частіше використовує для отримання новин YouTube (65,5%), Facebook (64,5%) і Viber (53,4%), а от Instagram (28,6%), TikTok (27,9%) та Х (Twitter) (9%) використовує дещо рідше. Авдиторія 60-69 років переважно дивиться новини на YouTube (71,4%), переглядає Telegram (63,3%) або Viber (61,7%) та читає Facebook (50,3%), а от Instagram і TikTok використовують лише чверть респондентів такого віку. Серед літніх людей (від 70 років) найбільш популярні Viber (71,7%) і YouTube (66,8%), на третьому місці – Telegram (56%). Переглядають Facebook лише 50,3% опитаних такого віку, 30,3% використовують TikTok, 24,5% – Instagram.
Деякі відмінності спостерігаємо й у медіазвичках жителів сіл та міст. Так, читають новини у Telegram і містяни (80,7%), і жителі сільської місцевості (71,7%), однак серед мешканців міст цей показник вищий. Крім того, містяни більш схильні переглядати новини на YouTube (60,6% проти 56,8% серед мешканців сіл) і читати Х (Twitter) (9,4% проти 4% у селах). Натомість Facebook, Viber та TikTok є джерелами новин здебільшого для мешканців сільської місцевості: Facebook там читають 49,7% опитаних (проти 42,6% у містах), Viber – 45,9% (проти 40,9% у містах), переглядають TikTok – 30,9% (проти 25,1% у містах). Дізнаються новини з Instagram також здебільшого мешканці сіл: 32,1% проти 28,6% серед містян.
На рівні регіонального розподілу одразу помітно, що Telegram має більшу авдиторію в південній та центральній частинах України (83,8% та 79,8% відповідно), а от на сході (74,2%) та заході (72,7%) ним користуються дещо рідше. Отримують новини з YouTube переважно мешканці східних (66,5%) і центральних (61,2%) регіонів, а на півдні (57,8%) та заході (55,4%) цей відсоток дещо нижчий. Facebook читають переважно у південних (48,2%) та західних (46,6%) регіонах, дещо рідше – у центральній Україні (44,9%), ще менше – на сході України (33,4%). Авдиторія Viber сконцентрована переважно у південних (45,9%), центральних (43%) і західних (42,5%) регіонах, на сході відсоток використання також спадає (33,5%). Використовують для отримання новин Instagram переважно у південних (34,4%) та західних (33,2%) регіонах, на відміну від центру (26,2%) та сходу (22,7%). Переглядають новини у TikTok здебільшого мешканці півдня (29,8%) і заходу (29,5%), рідше – на сході (24,2%) та в центральній частині України (23,7%). Х (Twitter) використовують близько 9% респондентів у західних, центральних та східних регіонах України, але значно рідше (4,4%) – на півдні.