Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України

Уже скоро 1 вересня, але навчання більшість українських школярів розпочнуть наступного дня, бо перший осінній день – традиційний початок нового навчального року – припадає на неділю. Проте найдискусійнішим освітнім питанням уже кілька тижнів залишається інше. Батьків, активістів і дітей цікавить – в якому обсязі залишатиметься онлайн-навчання і в яких закладах та як мають навчатися у період повномасштабної російсько-української війни внутрішньо переміщені учні та ті, які змушені були виїхати за кордон? А ще – які зарплати отримуватимуть учителі?

Укрінформ ці запитання адресував заступнику міністра освіти і науки України Андрію Сташківу. Говоримо, зокрема, про наказ № 850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», проєкт якого збурив дуже багатьох людей. І згадуємо аксіому: у цивільному житті війни виграють священники і вчителі.

МАЙЖЕ ОДИН МІЛЬЙОН УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ НАВЧАЄТЬСЯ ОНЛАЙН

- Пане Андрію, хто зможе у новому навчальному році навчатися онлайн? Для кого лишається обов’язковим офлайн? Яким буде остаточно наказ № 850?

- Відразу зазначимо, що нові правила обов'язково будуть діяти з 1 вересня 2025 року, а з 1 вересня 2024-го їх втілюватимуть ті громади, які спроможні це робити. Ще перед тим, як перейти до змісту наказу, треба декілька слів сказати про те, чим зумовлена поява його проєкту. І тут важливо зазначити, що освіта зараз – у вкрай непростому становищі: і вчителі, і учні перебувають постійно в стресі та об’єктивно перевантажені через різні обставини.

- У першу чергу, на освіту, як і всі інші сфери, впливає повномасштабна російсько-українська війна.

- Війна – це само собою розуміється. Я маю на увазі процеси, що відбуваються безпосередньо в школах і впливають на якість освіти кожного учня. Дистанційна освіта вже в усьому світі, на жаль, визнана як така, що впливає негативно на результати розвитку, насамперед навичок учнів – соціалізації, вміння працювати в колективі, спілкування з однолітками.

Міжнародні дослідження робили для багатьох країн, зокрема міжнародне оцінювання якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), яке проводить Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Воно показало, що внаслідок дистанційного навчання під час ковіду відбулося певне зменшення знань, умінь, навичок учнів.

В Україні ми вже маємо фактично 4-й рік дистанційного навчання, особливо це стосується прифронтових регіонів. Також тієї категорії учнів, які виїхали за кордон і зараз навчаються в українських школах дистанційно. Це все зумовлює те, що ми маємо у школах різні форми організації освітнього процесу.

Тим часом у переважній більшості західних областей України навчання очне, там діти відвідують школи. Навіть найскладніший 2022-2023 навчальний рік там завершували в очному форматі. При цьому центральні області та схід України для більшості учнів проводили дистанційні заняття.

- Скільки останнім часом школярів навчалися дистанційно?

- Зараз майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. При цьому часто в одному класі на одному й тому ж уроці діти навчаються по-різному: одні, сидячи за партами, а інші – підключившись через інтернет. Для вчителя вкрай важко готуватися до такого уроку. Тому що одночасно треба застосовувати зовсім різні методики викладання.

- Саме унормування такого навчання, виписане в наказі № 850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», зчинило шквал критики?

- Фактично, поки що це проєкт наказу, ще не зареєстрований у Мінʼюсті. Відповідно, не був обов’язковий для виконання. Він упорядковує форми здобуття освіти і вносить зміни до організації певних типів здобуття освіти: зокрема, дистанційної освіти та педагогічного патронажу для окремих категорій учнів.

Основною ціллю роботи над наказом було саме поліпшити умови навчання учнів, персонально підійшовши до різних категорій учнів: які вчаться в Україні, та тих, що перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях. Ми маємо на меті запропонувати кожному те рішення, яке було б учню чи учениці найбільш зручним. Однак при цьому, звичайно, ми не можемо не врахувати можливості кожного конкретного закладу освіти. Насправді не кожна школа має достатньо вчителів та оргтехніки, щоб організувати якісну дистанційну освіту.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПАТРОНАЖ, ЕКСТЕРНАТ І СІМЕЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ

- У проєкті наказу прописували норму про зарахування учнів до шкіл за місцем їхнього перебування. Зокрема вона спричинила появу петиції щодо права на освіту дітей ВПО та скасування наказу № 850, набравши дуже швидко 27 тисяч голосів. Чому люди вважають, що це порушення закону, ущемлення прав дітей?

- Петиція ґрунтується на проєкті наказу, який регламентував тільки дистанційну освіту. На етапі появи петиції (збір підписів почався 8 липня і завершився 12 липня. – Ред.) ще доопрацьовували інші напрями й рішення. Зокрема, не було врегульовано питання навчання учнів з тимчасово окупованих територій.

У проєкті наказу не йшлося ні про педагогічний патронаж, тобто індивідуальне навчання, ні про можливість навчання в дистанційних класах учнів з тимчасово окупованої території. Також був відсутній такий інструмент, як кадровий резерв учителів. Його створюватимуть із тих, хто працює у закладах прифронтових, прикордонних і окупованих (у разі виїзду) територій.

- Давайте роз’яснимо, що таке кадровий резерв вчителів? Коли він може запрацювати?

- Маємо школи, наприклад, у Сумській чи Миколаївській області, дуже невелика частина учнів яких продовжують перебувати там і навчатися. Інші – внутрішньо переміщені – підуть навчаться в місцеві школи за місцем фактичного перебування, якщо там створено безпечні умови. Ще частина – може бути за кордоном.

Це означає, що в умовній школі на прифронтовій території у вчителів зменшується кількість годин для викладання, тому що стало менше учнів. Можливо, деякі класи взагалі зникнуть. У когось з учителів відповідно не буде тижневого навантаження. У звичайних умовах вчителі в такій ситуації не мали б роботи.

Ми пропонуємо натомість не звільнятися зі школи, а бути зарахованими до кадрового резерву. При цьому вчителі будуть отримувати середню заробітну плату і в них зберігатиметься педагогічний стаж. Така пропозиція МОН зараз обговорюється, вона є в проєкті документів, над якими працюємо спільною робочою групою.

Вчителі будуть у кадровому резерві для роботи в тих закладах освіти, які відновлюватимуть свою роботу після деокупації та припинення бойових дій. Зрозуміло, що постане питання подолання освітніх втрат. Напрацьовуватимуться особливі підходи до роботи з учнями, які будуть навчатися у школах на деокупованих територіях. Ми розробляємо зараз окремі програми навчання для таких учнів і програми підготовки вчителів.

- Наскільки помічним є те, що зараз Україну досить непогано забезпечують донорськими грошима для того, щоб проводити навчання вчителів. Чи це не так?

- Так. Багато донорських організацій допомагали українським учителям опановувати нові способи і методики, наприклад, як правильно організовувати дистанційне навчання, – ще до повномасштабного вторгнення. Зараз діє багато програм, які спрямовані на подолання стресу та викликів, пов’язаних з війною.

- Назвіть кілька конкретних програм, які організовують навчання українських вчителів?

- Таких програми багато. Підписані меморандуми з такими організаціями: Освіторія, Смарт освіта, Навчай для України, The Lego Foundation, EdCamp тощо.

Окрім того, постійно займається підвищенням кваліфікації вчителів держава. Працює система інститутів післядипломної освіти. Тільки минулого року в них пройшли відповідне підвищення кваліфікації приблизно 100 тисяч учителів. І це той процес, який триває постійно.

- Які форми навчання для школярів уже точно діятимуть у новому навчальному році?

- Запропоновано декілька форм навчання. Перше – педагогічний патронаж. Це фактично індивідуальна форма здобуття освіти, коли учень чи учениця має на тиждень декілька персональних уроків за індивідуально визначеною програмою у зручний насамперед для них час: навіть у вихідний чи після обіду. Ця форма працювала і до повномасштабного вторгнення для учнів, які не можуть відвідувати заклади освіти. Тепер – після нормативних змін – вона буде доступна для учнів з тимчасово окупованих територій. І це не єдина пропозиція для них.

Учні з тимчасово окупованої території, якщо мають можливість навчатися повноцінно дистанційно – можуть підключатися до онлайн-уроків, які проводить школа. Вони можуть також навчаться на сімейній і екстернатній формах.

- Тобто, як і раніше, залишаються всі 4 форми навчання у загальноосвітніх школах: дистанційна, сімейна, педагогічний патронаж та екстернат? За ким останнє слово при виборі?

- За батьками та учнями.

СКІЛЬКИ УЧНІВ БУДЕ В ОНЛАЙН-КЛАСАХ І В ЯКИХ ШКОЛАХ ВОНИ ЗАЛИШАТЬСЯ

- Була пропозиція формувати для онлайн-занять окремі класи. Скільки має бути учнів? Що робити, коли не набирається ця кількість в одній школі? Якщо в сільській школі немає 20 восьмикласників для онлайн навчання, то до кого вони мають приєднуватися?

- Дистанційна освіта в будь-якому випадку залишається. Без неї реалізувати повністю право на освіту учнів ми не маємо можливості, тому що є території, де неможливо відновити очне навчання. Єдине, що дистанційна освіта має бути якісною. Вчитель має працювати в класі з певною категорією учнів, які мають індивідуальні потреби. Тобто, якщо ми говоримо про дистанційні класи, то це класи, в яких усі учні мають навчатися дистанційно.

Мінімальну наповненість класів визначає закон, в якому написано – не менше 5-ти. Цю норму було застосовано для маленьких шкіл. Ця норма залишається і нині, але стосуватися вона буде очного і змішаного навчання. А щодо дистанційної освіти зникає вимога фізичної доступності до закладу освіти. Бо учень може підключатися до школи з будь-якого місця.

Повний клас у разі очного навчання – 30 учнів. Щодо онлайн-занять – у проєкті наказу, який обговорюється, значиться мінімум – 20 учнів. Звичайно, ми передбачили, що в громаді (особливо в невеликих тимчасово окупованих і прифронтових громадах) може не набратися потрібна кількість учнів. Тому діятимуть винятки з правил для таких громад.

Якщо в громаді жодна школа не може виконати вимоги щодо функціонування дистанційних класів, то визначається одна школа, яка функціонує без дотримання вимог.

Якщо в громаді жодна школа не може виконати вимогу 20 учнів на 1 дистанційний клас за будь-яким роком навчання, то клас цього року навчання відкривається в одній обраній школі без вимог до його наповнюваності.

- Хто даватиме дозвіл на такий виняток із правил? І яка тоді може бути кількість учнів в онлайн-класах?

- Проєкт наказу передбачає, що в будь-якому випадку в громаді – незалежно від кількості учнів – має функціонувати хоча б одна школа, в якій є всі класи, незалежно від кількості учнів.

- Де знаходяться документи учнів, якщо вони навчаються у таких класах?

- Документи учнів лишаються там, де й були. Зараз напрацьовуємо можливість переведення учня чи учениці в інший заклад освіти через електронні системи, без передавання паперів. Ми розробляємо нову систему, в якій зберігатимуться персональні дані учнів, верифіковані з іншими реєстрами та базами даних.

Отже, хочемо мінімізувати кількість документів, які зберігаються в закладі освіти. Тобто перевести їх в електронні реєстри.

- Якщо ми говоримо, наприклад, про школи Львова, де є велика частина переміщених учнів, але місцеві заклади освіти переповнені. Цих дітей можуть прийняти у львівські онлайн-класи?

- Це питання врегульовано проєктом наказу: якщо учень за місцем свого перебування не має доступу до очного навчання з різних причин (зокрема, якщо в школах немає місця), він продовжує навчатися дистанційно у своїй школі.

- Тобто приєднуватися до онлайн-занять того місця, звідки перемістився?

- Так. Учень зараз навчається умовно в херсонській школі, а проживає в містечку Львівської області. Якщо після затвердження наказу в цьому місті, де він навчається, школи не мають вільних місць, він буде продовжувати навчатися у своїй школі в Херсоні.

Звичайно, якщо школа продовжує функціонувати. Якщо ні, то учень «йде» в іншу школу, яка саме в цій громаді продовжує дистанційне навчання.

- Чи можуть і як батьки та діти дізнатися «централізовано», в яких школах є місця, а в яких немає?

- На сайті Інституту освітньої аналітики розміщено інформацію про кількість вільних місць в усіх школах в усіх територіальних громадах, де є очне навчання.

- Чи можуть батьки за власним бажанням чи переконаннями не відпускати дітей на офлайн-навчання через безпекові умови?

- В Україні школа може відкритися в очному форматі тільки за умови, що вона має створені безпечні умови. Коли є укриття, яке відповідає всім нормам, обстежене Державною службою надзвичайних ситуацій, забезпечене відповідно всім необхідним: питною водою, продуктами – тоді там можуть перебувати діти.

Якщо батьки не хочуть віддавати дитину навіть у таку облаштовану школу на щоденне очне навчання, то можуть обрати сімейну форму чи екстернат – і їхня донька чи син навчатимуться вдома. Повернімося до того, що в західних областях країни, де переважно організовано очне навчання, школи фізично не зможуть для двох-трьох учнів організувати повноцінне дистанційне навчання, а більше учнів, які навчалися б дистанційно, – у них немає.

- Давайте ще конкретизуємо про сімейну форму навчання.

- Сімейна форма передбачає здобуття освіти вдома. Для учня складають індивідуальний план навчання, є декілька консультацій на рік щодо кожного предмета, який вивчає учень. Кілька разів упродовж навчального року відбувається оцінювання надісланих письмових робіт.

Зараз 100 тис. учнів, які перебувають за кордоном, навчаються саме за сімейною формою в українських школах. І це одна з тих форм, які можуть обирати батьки. Так само як і екстернат – коли в учня менше консультацій від учителів.

ЯКІ ЗАРПЛАТИ ВЧИТЕЛІВ І СКІЛЬКИ КОШТІВ ТРЕБА НА УКРИТТЯ

- Як багато шкіл залишається без укриттів? Які кошти треба для вирішення цього питання? 

- Протягом минулого навчального року ми готувалися до нинішнього. Насамперед це заходи для створення безпечного освітнього середовища. У регіони було спрямовано субвенцію на облаштування укриттів – у розмірі 2,5 млрд. Ідеться про Чернігівську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Херсонську, Одеську області, які найбільше страждають від обстрілів.

Розпочато будівництво і ремонт укриттів. 53 укриття будують і ремонтують у 8 прифронтових регіонах, усі вони – протирадіаційні, тобто такі, де не просто можна буде перечекати тривогу, але й повноцінно проводити навчання. Деякі з них будуть завершені до 1 вересня, а деякі – до кінця календарного року. Це дозволить перевести певну кількість дітей на очне навчання. Хоча зрозуміло, що потреба в будівництві укриттів залишається, попри те, що досить великі кошти виділено.

За попередніми оцінками, додатково потрібно ще десь 14 млрд грн, щоб забезпечити більшість шкіл укриттями й повернути на очне навчання в цих регіонах 150 тис. учнів. Це за умови, якщо вони будуть навчатися у дві зміни в цих школах очно чи за змішаною формою навчання.

- Як ставитеся до того, що критикували велику вартість укриттів, яка може перевищувати вартість власне шкіл?

- Не зовсім погоджуюся з тим, що укриття коштує більше, ніж школа. Якщо будувати великий сучасний повноцінний заклад – то це також дороговартісний проєкт. І дійсно, укриття – це не дешева річ, складний інженерний проєкт, який передбачає відповідність певним вимогам безпеки та державним нормам, які регламентують клас безпеки, необхідні матеріали, конструкції, їхню взаємодію та поєднання.

Ми з програмою ЮНІСЕФ розробили типові проєкти укриттів, які можуть бути використані будь-ким. Тож громадам не доводиться зараз вкладати кошти в проєктування, вони беруть готовий проєкт на сайті «Моя фортеця» і використовують, прив’язуючи їх до своєї місцевості. Серед 53 проєктів, які будуються тепер, є проєкти повторного використання, зокрема й у Запорізькій області, їх реалізуватимуть цього року.

- Кажуть, що поза фронтом війни виграють вчителі та священники. Але для того в освітян мають бути гідні зарплати. Якими вони є?

- У нас уся заробітна плата вчителів переважно фінансується за кошти державного бюджету. Ми маємо щорічну освітню субвенцію. Порівняно з минулим фінансовим роком, цього року майже на 20 відсотків більше освітньої субвенції було надано в громади. Це значна сума для державного бюджету – 106 млрд грн.Тобто відбулося підвищення заробітної плати за мінімальним тарифним розрядом, який впливає на всю зарплату вчителів.

Середня заробітна плата вчителя (до того, як вираховуються податки), за даними, які ми отримуємо, залежно від регіону (є різні доплати з місцевого бюджету), – від 12 до 14 тис. грн. У нас один учитель у середньому має більше навантаження, ніж одна ставка, тобто більше, ніж 18 годин на тиждень.

- Які основні завдання школи в період війни?

- Завдання школи – надавати якісну освіту. Під час війни є певні особливості, тому освітній заклад – це місце для учнів і вчителів, де вони отримують підтримку. Як каже наш Президент, це зараз друга за важливістю сфера в Україні – після військових. У школах навчається майже 4 млн учнів, працює майже 400 тис. вчителів.

Валентина Самченко, Київ

Фото Євгена Котенка