Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України

У 2024 році держава запровадила пілотний проєкт – грантову підтримку для тих, хто за результатами НМТ не проходить на бюджетні місця на бакалаврат. Це нова для України система, і за підсумками пілотного проєкту будуть ухвалювати рішення щодо подальших змін у системі фінансування вищої освіти.

Про те, навіщо держава надає гранти вступникам на контрактну форму навчання, хто має право претендувати на таку підтримку і на які суми може розраховувати, а також чи буде поширюватися ця система на магістратуру, аспірантуру, в інтервʼю Укрінформу розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

ДЕРЖАВА ЗАПРОВАДЖУЄ ГРАНТИ НА НАВЧАННЯ, АЛЕ МІСЦЯ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ

- Цього року МОН оголосило про державні гранти для тих, хто вступає на контрактну форму навчання. Поясніть, будь ласка, що це, які суми грантів передбачені, і хто має право на їх отримання?

- Ми планували запровадити грантову систему через закон (законопроєкт №10399 ухвалений у першому читанні, – ред.), але депутати дещо призупинили цей процес, оскільки там багато складних змін, і запропонували нам відпрацювати це на рівні підзаконних актів, і це виявилося правильним.

Це працює так. Місця державного замовлення залишаються. Абітурієнт може вступити як на бюджет, так і на контракт. І тепер у кабінетах вступників є опція – або тільки на контракт, або на контракт і на бюджет.

Це означає, що вступнику, який потрапив на бюджетне місце, держава оплачує навчання стовідсотково. Якщо абітурієнт не потрапляє на бюджетне місце, тоді у нього є можливість отримати додаткову державну фінансову підтримку, але вона не буде покривати на 100% вартість навчання. Грантова система базується на принципі співфінансування: навчання частково оплачує студент чи його батьки, це також може бути стипендія від юридичної особи, а частково оплачує держава.

У цьому році сума такого гранту встановлена на двох рівнях. Перший рівень – це 15 тисяч грн, на цю суму може претендувати будь-який студент, який склав НМТ на рівні 150 балів за два будь-яких предмети або більше.

Якщо вступник склав НМТ на 170 балів за два предмети або більше, він може претендувати на грант у сумі 25 тисяч грн.

Ці суми не є остаточними, тому що якщо абітурієнт подає заяву на спеціальність, яка є стратегічно важливою для держави, то сума гранту – 15 тис. грн або 25 тис. грн – буде множитися на певний коефіцієнт. Для певних спеціальностей коефіцієнт становить 1 чи 1,3, для деяких – 1,5.

Отже, якщо вступник не потрапляє на бюджет і подає заяву на контракт, має відповідні бали з НМТ, обирає пріоритетну для держави спеціальність, то може отримати грант у розмірі до 37,5 тис. грн.

МИ СПОНУКАЄМО ВСТУПНИКІВ НА КОНТРАКТ ОБИРАТИ ТІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВІДБУДОВИ ДЕРЖАВИ ЯК ТЕПЕР, ТАК І ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

- Для яких спеціальностей будуть гранти першого та другого рівнів і для яких діятимуть ці коефіцієнти?

- Треба сказати, що є певне обмеження, коли абітурієнти вступають на так звані конʼюнктурні спеціальності, тобто на ті, якими ринок праці перенасичений. Це право, менеджмент, журналістика, деякі інші спеціальності. На ці спеціальності буде діяти грант другого рівня, тобто потрібно буде мати 170 балів і вище з двох предметів НМТ.

Якщо говорити про спеціальності, для яких встановлений коефіцієнт 1,3, то це мистецькі спеціальності, для яких контракти є дорожчими, тому що це більш індивідуальне навчання. Крім того, це філологія, а конкретно – спеціалізації з української мови та літератури, кримськотатарської мови та літератури, фольклористики. Також це інформаційні технології, компʼютерні науки, кібербезпека тощо. А також ветеринарія, охорона здоровʼя, тобто все, що належить до людського капіталу і його відновлення після перемоги.

Коефіцієнт 1,5 встановлений для дуже важливих і дорогих спеціальностей: освіта й педагогіка, природничі науки – фізика, біологія, хімія, математика, статистика, механічна інженерія, електрична інженерія, хімічна інженерія, електроніка, виробництво та технології, архітектура та будівництво, аграрні науки, терапія і реабілітація.

Ми спонукаємо до того, щоб ті вступники, які не мають необхідних балів для навчання на бюджеті, обирали саме ті спеціальності, які однозначно потрібні для відбудови нашої держави після перемоги і для її функціонування тепер.

- Буде певна кількість грантів обох рівнів, якась квота, чи всі, що мають необхідну кількість балів, можуть сподіватися на таку підтримку держави?

- Жодної квоти немає, всі, хто відповідає критеріям, отримають гранти. Сказати точну кількість людей, які отримають грант, ми поки що не можемо, але прогнозуємо, що це може бути в межах 20–22 тисяч вступників. Ми можемо робити такий прогноз, оскільки знаємо кількість бюджетних місць, бачимо, скільки вступників можуть вступити на бюджет за результатами НМТ, і так само бачимо результати НМТ інших вступників.

- Як ті вступники, що не пройдуть на бюджетні місця, та вирішать навчатися за контрактом, можуть отримати цей грант? Що вони повинні для цього зробити?

- У кабінеті вступника всі абітурієнти були повідомлені, що їхні бали дають їм змогу розраховувати на державний грант. 5 серпня в кабінетах вступників зʼявилося повідомлення, що вони рекомендовані або на бюджет, або на контракт. Особи, які рекомендовані на контракт і не вступили на бюджетне місце за своїми пріоритетами, з відповідною кількістю балів можуть претендувати на грант.

Важливо – щоб отримати цей грант, їм потрібно після зарахування, тобто після 1 вересня, пройти певну процедуру аутентифікації в «Дії», і пізніше їм надійде повідомлення через «Дію», що для них залежно від балів і коефіцієнтів є певна сума грошей, які можна буде використати для оплати свого контракту.

Хочу звернути увагу, що ці гроші не можуть бути використані на будь-що інше, окрім як на оплату свого контракту в тому закладі, куди контрактник зарахований. Це виключно цільове призначення – погашення частини суми контракту.

Наприклад, студенту, що вступив на контрактну форму навчання, за один семестр треба сплатити 20 тис. грн, за рік – загалом 40 тис. грн. Якщо у студента є грант на 15 тисяч грн, він буде виплачений двома траншами – у першому семестрі й у другому семестрі.

Скажімо, якщо семестр коштує 20 тис. грн, і заклад освіти дозволяє сплатити цю суму двома траншами, то студент спочатку сплачує 10 тис. грн, а потім – 2,5 тис. грн плюс 7,5 тис. грн з коштів гранту. Так само й у другому семестрі.

- Ці кошти будуть перераховуватися закладу вищої освіти автоматично?

- Тепер цей механізм уточнюється. Наша перша ідея полягала у тому, що ці кошти мали йти через так звані спецрахунки, на кшталт «єПідтримки», «єВідновлення». Тепер разом з Мінцифри ми пропрацьовуємо дещо інший механізм для того, щоб не примушувати студентів відкривати окремі спецрахунки. Але в кожному разі гроші надходитимуть від особистого рахунку – чи то буде сертифікат, чи спецрахунок у банку.

Також важливо, що ці кошти будуть надходити не на загальний фонд закладів освіти, який формується з бюджетних коштів, а на спеціальний фонд, який формується з грошей, отриманих за контрактне навчання. Для закладу освіти це важливо, оскільки там різні механізми витрачання цих коштів.

СТУДЕНТ МАТИМЕ ГРАНТОВУ ПІДТРИМКУ ПРОТЯГОМ УСЬОГО НАВЧАННЯ, НАВІТЬ У РАЗІ ПЕРЕХОДУ З ОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ІНШИЙ

- Людина вступила на контракт, отримала грант, провчилася перший рік... На подальші роки навчання вона також отримуватиме грант від держави для часткової оплати контракту?

- Так, грант залишається. Навіть більше, якщо студент з якихось причин, наприклад через зміну місця проживання, вирішить перейти з одного університету в інший, то і грантові кошти переходять за ним, якщо він обирає ту саму спеціальність.

- А якщо студент чи студентка провчилися рік чи два, а потім з якихось причин покинули навчання на контракті (таке теж стається), він чи вона має повернути суму державного гранту?

- Ні, повертати не потрібно. Просто в такому разі кошти, які були призначені для цієї людини на навчання протягом 4 років, не виплачують. Але на той період, коли особа вчиться, є грантові кошти, і це безповоротні кошти.

- Тобто для студента чи студентки, які вступили на контракт і отримали грант, не буде зобовʼязання довчитися до кінця на обраній спеціальності?

- Такого зобовʼязання немає і для бюджетного місця. Тому нелогічно, щоб воно було і для грантових коштів.

- Стосовно балів. Наприклад, людина отримала не 170, а 169 балів з двох предметів НМТ, але дуже хоче навчатися на правника.

- Ця особа отримає грант першого рівня – 15 тис. грн. Якраз у цьому є суть нашого пілотного проєкту. Для того щоб отримати грант і вчитися на правника, треба мати мати 170 балів з двох предметів НМТ. І тут виникає проблема – є багато студентів, які отримали 167, 168, 169 балів з двох предметів, і вони мають вирішити – вчитися на контракті без гранту і дорого чи взяти грант і піти на контрактну форму навчання, наприклад, на політологію, психологію або на іншу спеціальність, яка, можливо, перебуває в приблизному колі інтересів, що і право, але водночас не є підготовкою правника. Потрібно розуміти, що в Україні наявне перенасичення певними спеціалістами. А от, наприклад, учителів не вистачає, майже щороку є недовиконання державного замовлення за 01 галуззю знань «Освіта». Тому гранти якраз і є економічними стимулами для того, щоб ми контрактників переорієнтовували на інші спеціальності.

- А якщо вступник подавав заяви тільки на одну спеціальність, скажімо, на те ж право? Чи зможе він вступити на іншу спеціальність із грантом?

- Основний відбір цього року вже відбувся (завершився 31 липня о 18:00). Можливий додатковий набір в межах ліцензованого обсягу на розсуд закладів вищої освіти, він відбудеться не раніше ніж 1 вересня 2024 року.

- Чи всі універсистети будуть приймати вступників на контракт на грантовій основі?

- Гарантувати державні гранти – це питання держави, натомість заклади вищої освіти можуть лише погоджуватися брати участь в пілотному проєкті. На 8 серпня 2024 року до пілотного проєкту долучилися 114 державних та приватних закладів з різних регіонів України. Список закладів вищої освіти, які доєдналися до участі, є на сайті Єдиної державної бази з питань освіти.

Однак цей процес триває постійно, приєднуються нові ЗВО. Крім того, університетів, які виявили бажання доєднатися до участі в пілотному проєкті, є понад 150.

- Така грантова система буде для магістратури, аспірантури?

- Цього року ми відпрацьовуємо певні механізми виплати цих грантів, і це відбувається із першокурсниками бакалаврату. У разі ухвалення закону №10399, який пропонує грантову систему і багато інших змін до системи фінансування вищої освіти, буде запущено і грантову систему для магістрів.

Це великий, важкий механізм, ми маємо відпрацювати всю систему – IT, договори з закладами освіти. Коли все буде опрацьовано, тоді цей механізм можна буде масштабувати і на магістрів, і на всю систему вищої освіти.

Стосовно аспірантури. Там немає системи централізованого іспиту. Для вступу в магістратуру й аспірантуру складають Єдиний вступний іспит (ЄВІ). Для аспірантів ЄВІ перевіряє деякі аспекти, а ще, крім нього, є вступні випробування на рівні закладів освіти. Треба ще визначитися, як це буде зроблено для аспірантів, але зміна системи фінансування для аспірантури точно буде.

Я думаю, що результати цьогорічного пілотного проєкту, вся статистика, виплати будуть відомі до кінця жовтня. І вже на початку листопада ми зможемо звітувати перед депутатами, як запрацював цей проєкт, і відповідно можна буде повернутися до тих чи інших норм законопроєкту №10399. Я нагадую, що цей законопроєкт пройшов перше читання, внесені деякі зміни до другого читання. І під час підготовки до другого читання можуть бути ще деякі фіналізовані зміни на рівні Комітету освіти, науки та інновацій. Тому я прогнозую, що на комітет ми вийдемо в листопаді, і будемо прямувати до того, щоб ухвалити цей закон у 2024 році.

МИ ЙДЕМО ДО ТОГО, ЩО НА РІЗНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ВСТАНОВЛЮВАТИМУТЬ РІЗНІ КОНКУРСНІ БАЛИ ДЛЯ ВСТУПУ

- У попередньому інтервʼю Укрінформу ви казали, що гранти будуть для всіх вступників, і їх розмір залежатиме від балів. Я правильно розумію, що тепер грантова система буде розрахована лише на тих, хто потрапляє на контракт? Але тоді ми заводимо в систему вищої освіти людей з дуже різним рівнем знань і відповідно витрачаємо на них кошти. А як же тоді філософія, що у вищу освіту повинні йти люди з найвищим рівнем знань і саме вони мають право на державну підтримку?

- У нас в Конституції записано, що держава забезпечує безоплатне навчання на рівні вищої освіти на конкурсній основі, відповідно це означає, що система бюджету, де держава оплачує стовідсоткову вартість, залишиться у будь-якому випадку на всі спеціальності. Питання в тому, скільки буде бюджетних місць. Наприклад, в одному році ми бачимо, що бюджетних місць на ту чи іншу спеціальність потрібно більше, тоді грантів буде менше, або навпаки. Або за підсумками навчального року ми бачимо, що можна більше коштів розподілити по вступниках, але тоді буде менше місць на бюджетну форму. Це і має врегулювати законопроєкт №10399. Мова про співіснування двох систем, про те, що найздібніші студенти отримуватимуть бюджетні місця, а отже стовідсоткову оплату здобуття вищої освіти. Але питання в тому, який сенс ми влкадаємо у слово «найздібніші», скільки буде таких бюджетних місць. Якщо ми запускаємо масово грантову систему, то маємо тепер можливість більшій кількості людей дати державну підтримку через систему співфінансування.

- Якраз хотіла запитати, чи не розглядає МОН можливість підвищити конкурсний бал для вступу на бюджетну форму навчання?

- Цілком імовірно. Можу сказати, що встановлення мінімального конкурсного бала для медиків на рівні 150 призвело до того, що в нас цього року є більше місць бюджетних, ніж студентів для вступу. Відповідно маємо недовиконання державного замовлення, бо ми не приймаємо на бюджетні місця тих, хто має менше ніж 150 балів. Тому треба дуже уважно встановлювати ці порогові бали. Ми йдемо до того, що за різними спеціальностями будуть встановлені різні пороги для вступу на бюджет. Але це перспектива не наступного року, а, можливо, років через 2–3.

Хочу зазначити, що система державного замовлення, так як вона існує тепер, є незмінною з 1937 року. Тобто система майже 100 років не змінювалася. Це жахає. Тепер змінити її кардинально, революційно небажано, бо люди звикли до певного алгоритму. Тому перший крок до змін – цьогорічний пілот із грантами, наступне – гранти на магістратуру. Після завершення бойових дій, імовірно буде зменшення бюджетної частини, хоча вона залишиться, і збільшення грантової частини. Але це відбуватиметься еволюційно, і ми прийдемо до більш справедливої системи фінансування вищої освіти.

- Це потребуватиме додаткових законодавчих змін?

- Однозначно. У нас щороку ухвалюють зміни до закону про вищу освіту, які стосуються вступу та фінансування, це або в рамках бюджетного процесу, або після бюджетнного процесу. Це нормальна щорічна процедура.

Наталія Молчанова
Фото Володимира Тарасова